ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-9649/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «Дітям війни» за 2006 - 2007 рік,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1звернувся до адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області. Позивач просить суд зобов'язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну грошову допомогу "Дітям війни" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року в сумі 2733,30 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога йому не виплачувалась. Крім цього, позивач просить поновити йому строк звернення до суду за захистом порушених прав.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та дав пояснення аналогічні викладеним у письмовому вигляді суть яких зводиться до наступного. На законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткових частин Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» і після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рн/2008, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році та в 2008 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога "Дітям війни" у розмірі 10%. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Аналогічно і з дня ухвалення рішення Конституційним судом від 22.05.2008р № 10-рп/2008 на 2008 рік.
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішень Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області оспорювана позивачем щомісячна державна соціальна грошова допомога за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. не виплачувалася. Тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" за вказані вище періоди підлягає до задоволення.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за 2006 рік, то такі до задоволення не підлягають і суд мотивує це наступним.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", якими було встановлено обмеження виплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» не були оскаржені до Конституційного Суду України. А відтак, у суду відсутні правові підстави не застосовувати їх.
На підставі ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст.62 Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 71, 143, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Миколаїв, пл.. Ринок, 25, здійснити нарахування та виплату в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживаючого поАДРЕСА_1Львівської області, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Потабенко В.А.
Текст постанови надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Ў