ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2а-9526/08/1370
27 квітня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовомОСОБА_1до Стрийського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправної відмови у реєстрації місця проживання,
встановив:
12.12.2008 року до Львівського окружного адміністративного суду було подано позов, в якому ОСОБА_1просить визнати неправомірною відмову Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області у його реєстрації за місцем проживання по АДРЕСА_1Львівської області та зобов'язати відповідача здійснити таку реєстрацію.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що є співвласником квартириАДРЕСА_1Львівської області. Квартира належить на праві спільної сумісної власності чотирьом власникам - позивачу, його батькам, та бабі. Баба та мати померли. Батько позивача не заперечує проти його реєстрації за вказаною адресою. Однак, 14.11.2008 року в.о. начальника Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області довірительці позивача, ОСОБА_2, було відмовлено у реєстрації ОСОБА_1за вказаною адресою на тій підставі, що право власності після померлих ще не переоформлено.
Позивач вважає таку відмову неправомірною, такою, що порушує його права, оскільки відсутність реєстрації не дає йому можливості оформити пенсію по інвалідності. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позов просить задовольнити. В судове засідання, призначене на 27.04.2009 року, представник позивача не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.03.2009 року проти позову заперечив. Пояснив, що, оскільки двоє з співвласників померли, не проведено реального розподілу житлової площі, не визначено, хто саме і в яких частках володієАДРЕСА_1. Реєстрацію місця проживання ОСОБА_1за вказаною адресою буде здійснено після переоформлення свідоцтва про право власності на квартиру.
В судове засідання 27.04.2009 року представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Суд вважає, що розгляд справи можна завершувати у відсутності представників сторін за наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що квартира, на реєстрацію в якій претендує позивач, знаходиться в АДРЕСА_1. Вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності чотирьом власникам - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1та ОСОБА_5(а.с. 6). З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, копії свідоцтва про смерть, копії свідоцтва про право на спадщину за законом та копії будинкової книги вбачається, що ОСОБА_5та її дочка ОСОБА_3померли.
В даний час в квартиріАДРЕСА_1ніхто не зареєстрований, що стверджується довідкою КП "Надія" № 4011 від 22.04.2009 року.
Батько позивача - ОСОБА_4не заперечує проти реєстрації у зазначеній квартирі свого сина ОСОБА_1(а.с. 7).
Судом також встановлено, що довірителька позивача зверталась до Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області із заявою про реєстрацію ОСОБА_1в його квартирі, однак, 14.11.2008 року їй було відмовлено на тій підставі, що не оформлено нове свідоцтво про право власності після померлих співвласників.
Суд вважає таку відмову відповідача неправомірною з наступних підстав.
Статтею 33 Конституції України гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
Згідно ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року N 1382-IV, з наступними змінами та доповненнями, (надалі - Закон) місцем проживання вважається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад 6 місяців на рік, а реєстрація місця проживання являє собою внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. В статті 6 цього Закону перераховуються документи, необхідні для реєстрації місця проживання особи, а саме: письмова заява, паспортний документ, квитанція про сплату державного мита або про звільнення від його сплати, два примірники талона зняття з реєстрації. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Оскільки квартира АДРЕСА_1знаходиться у спільній сумісній власності, а позивач є її співвласником, то, відповідно до ст. 369 ЦК України, володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників.
Так як власників залишилось тільки двоє, позивачу для реєстрації в квартирі необхідна тільки згода свого батька, другого співвласника,ОСОБА_4Таку згоду він надав.
В даний час позивач знятий з реєстраційного обліку за місцем останнього проживання в м. Стрий по вул. Сагайдачного, 30.
Неправомірними діями відповідача були порушені права позивача, оскільки останній, будучи інвалідом 2 групи з дитинства, у зв'язку з відсутністю реєстрації місця проживання, був позбавлений права на оформлення та отримання пенсії по інвалідності; а також права користуватись своїм майном на власний розсуд.
Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку відповідно до положень ст. 14 Закону.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відмовляючи позивачу його реєстрації за місцем знаходження його власності, Стрийський МВ ГУ МВС України у Львівській області вийшов за межі своїх повноважень .
У зв'язку із вищенаведеним, суд вважає, що позовні вимоги є підставним та підлягають до задоволення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належними та допустимими доказами не було доведено правомірність свого рішення.
На підставі ст. ст. 19, 33 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6, 8, 14 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року N 1382-IV, з наступними змінами та доповненнями, ст. 369 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, з наступними змінами та доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 70, 71, 86, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірною відмову Стрийського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 14.11.2008 року № П-25 у реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати Стрийський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний термін з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (Підпис)
З оригіналом звірено
Суддя Потабенко В.А.