Справа № 22-Ц-981 2006р.                       Головуючий у 1-й інстанції  Корольова Г.Ю.

Категорія 19                                          Суддя-доповідач                Данильченко Л.О.

УХВАЛА іменем України

06 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Данильченко Л.О.

суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

та осіб, які приймають участь у справі - апелянта ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду від 18 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., вивчивши матеріали справи та доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, колегія судців

ВСТАНОВИЛА:

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду від 18 травня 2006 року, яким йому було відмовлено в задоволенні позову, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В доводах скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не врахував і не дослідив докази, надані позивачем, не застосував закон, який підлягав застосуванню.

Судом першої інстанції було встановлено, що 01 червня 2005 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась з письмовою заявою до Охтирського МРВС щодо телефонних погроз на адресу її та ї доньки від ОСОБА_1 По даній заяві проводилась перевірка, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 відмовлено, проведена профілактична бесіда.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з зверненням ОСОБА_2 до міліції з заявою про погрози з його боку, рішенням Охтирського міськрайонного суду від 28 вересня 2005 року в задоволенні його вимог було

відмовлено, ухвалою апеляційного суду від 29 листопада 2005 року дане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В грудні 2005 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду від 28 вересня 2005 року в зв'язку з нововиявленими обставинами, якими він вважав показання свідків у судовому засіданні від 06 вересня 2005 року, якими, як він вважає, підтверджується поширення неправдивої інформації з боку ОСОБА_2 про нього серед інших людей. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 19 січня 2006 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення цього суду від 28 вересня 2005 року в зв'язку з нововиявленими обставинами було відмовлено.

За таких обставин, суд першої інстанції розцінив звернення ОСОБА_1 до суду з черговим позовом до ОСОБА_2 як незгоду з прийнятими раніше рішеннями. При цьому суд дійшов висновку, що ні звернення відповідачки до правоохоронних органів, ні повідомлення своїх близьких родичів про таке звернення не є поширенням відомостей, які принижують честь та гідність позивача, а тому відмовив у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди за завідомо неправдиве повідомлення нею в Охтирський МРВ УМВС про погрози з його боку, але рішенням суду в задоволенні його позову було відмовлено.

Вимоги апелянта по теперішній справі ґрунтуються на показаннях свідків, наданих по попередній справі у судовому засіданні 06 вересня 2005 року. Апелянт вважає, що ці показання свідків є підтвердженням того, що ОСОБА_2 поширює неправдиву інформацію щодо нього серед інших людей, а тому це вже інша підстава позову, а не та сама, коли він пред'являв позов до ОСОБА_2 в зв'язку з її зверненням до Охтирського РМВС.

Колегія суддів не може погодитись з цими доводами апелянта і погоджується з думкою суду першої інстанції, який дійшов висновку, що обидва позови ОСОБА_1 випливають з одних і тих же правовідносин, а показання свідків при їх допиті в суді не можна вважати підтвердженням того, що відповідачка поширювала серед них неправдиву інформацію, оскільки вона повідомила їм як своїм близьким родичам щодо свого наміру звернутися в міліцію в зв'язку з погрозами на її адресу.

Крім того, колегія суддів, дослідивши показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, надані ними в судовому засіданні 06 вересня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

відшкодування моральної шкоди, з'ясувала, що всі свідки підтвердили ту обставину, що відповідачка ОСОБА_2 була дуже схвильована після розмови по телефону, і на прохання рідних розповісти їм, що сталось, вона повідомила їм про свій намір звернутися до органів міліції в зв'язку з погрозами ОСОБА_1 на її адресу та на адресу її доньки Ані.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, надав вірну оцінку зібраним доказам по справі та правильно вирішив спір, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду від 18 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Дана ухвала та рішення місцевого суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.