Справа № 22-Ц-1067 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції - Опімах Л.М.
Категорія 44 Суддя-доповідач - Хвостик С.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня "6" дня колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду
Сумської області в складі:
головуючого- Маслова В.О.,
суддів - Хвостика С.Г.,
Криворотенка В. І.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які приймають участь у справі: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Верьовкіної Г.Ф.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від "17" травня 2006 р.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Селмі", 3-я особа: управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про визнання права на ІНФОРМАЦІЯ_1 стаж, зобов'язання надати довідку про стаж науково-технічної діяльності.
ВСТАНОВИЛА:
2 серпня 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 31 жовтня 1978 року по 5 лютого 2001 року він працював на посадах, які безпосередньо пов'язані з ІНФОРМАЦІЯ_2 діяльністю, а потім був звільнений з роботи у ВАТ "Селмі" за скороченням чисельності працівників.
Вважає, що на займаних посадах займався виключно науково-технічною діяльністю та науково-організаційною діяльністю. Ці посади входять до переліку посад наукових працівників, передбачених ст. 22-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та постановою Кабінету Міністрів України № 257 від 4.03.2004 року.
Оскільки на його звернення до ВАТ "Селмі" від 6 липня 2004 року надати довідку про науковий стаж за вказаний період йому було відмовлено, тому він просить суд визнати за ним право на отримання наукової пенсії і зобов'язати ВАТ "Селмі" надати йому довідку про науковий стаж.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.05.2006 року в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і постановити нове, яким його вимоги повністю задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки вважає, що наданими ним доказами він довів свої вимоги, але суд їх безпідставно не врахував, як і не застосував норм матеріального права для підтвердження наявності у нього наукового стажу.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, Сумське ВАТ "Селмі" та управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми вважають її доводи надуманими, тому просять рішення суду, як законне й обгрунтоване, залишити без зміни.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, вся трудова діяльність позивача ОСОБА_1 була пов'язана з Сумським ВО "Електрон", яке з 31 січня 1994 року перетворено в Сумське ВАТ "Селмі", з якого він був звільнений 5 лютого 2001 року за скороченням чисельності працівників.
За період з 31 жовтня 1978 року по 5 лютого 2001 року він працював на різних посадах в структурних підрозділах того підприємства. До того ж, структурні підрозділи юридичними особами не являлись.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про наукову і "ауково-технічну діяльність" (далі Закон) суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є, в тому числі, і наукові установи, визначення якої зазначено в ст. 1 Закону. Що це юридична особа незалежно від форми власності, яка створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, основним видом діяльності підприємства, де працював позивач, було виробництво. Серед видів діяльності є і науково-технічна, але вона не є основною для підприємства, її обсяги становлять значно менше 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт. Вказане відноситься і до структурних підрозділів підприємства.
З цього приводу місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку, що займані позивачем посади не мали наукового напрямку, а основним завданням структурних підрозділів, де він працював, було забезпечення інформаційного супроводження виробничих потреб відповідача, яке мало технічне, планове, аналітичне направлення.
Такий висновок позивачем не спростований і протилежного, відповідно до ст. 60 ЦПК України, він не довів.
За відсутності підстав для задоволення позову, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні його вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, вони були предметом розгляду суду, їм дана належна оцінка, тому вони не заслуговують на увагу.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він має право на ІНФОРМАЦІЯ_1 стаж, в зв'язку з чим відповідач безпідставно не видав йому довідку про стаж науково-технічної діяльності, оскільки науково-дослідний інститут електронної мікроскопії АТ "Селмі", де він працював, пройшов державну атестацію - є безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 32 статті 24 Закону "Про науково-технічну діяльність" дія цієї статті, тобто, щодо стажу наукової діяльності, поширюється на наукових працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію, тобто щодо юридичних осіб.
При цьому наукова установа вважається такою, що пройшла атестацію, з дати прийняття рішення Міністерством освіти і науки України, затвердженого наказом.
З письмового повідомлення Міністерства освіти і науки України від 5.08.2005 року слідує, що станом на той період ВАТ "Селмі" в цілому, як юридична особа, не пройшло державну атестацію (т. 1 а.с. 24), хоча державну атестацію, як наукова установа, проходив Науково-дослідний інститут електронної мікроскопії АТ "Селмі" (т. 1 а.с. 35, 164), що не був юридичною особою того підприємства.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що він не має ні наукового ступеня ні вченого звання, тобто не є вченим.
Таким чином, оскільки Сумське ВАТ "Селмі" не пройшло державну атестацію згідно з Законом, а позивач не працював за тією спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджується науковий ступінь, тому дія ст. 24 вказаного вище Закону на нього не поширюється, отже висновок суду про відмову в задоволенні його позову є обгрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення норм законодавства, що б могло бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів знаходить його законним і обгрунтованим, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 307 ч. 1 п. 1; 308; 314 ч. 1 п. 1; 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2006року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.