Справа № 22-ц-1013 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Толстой О.О.
Категорія 44 Суддя-доповідач Хвостик С.Г.
УХВАЛА іменем України
2006 року липня 6 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Маслова В. О.,
суддів Хвостика С.Г.,
Криворотенка В.І. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.І.
та осіб, які приймають участь у справі: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3, представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 11 травня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах групи пайовиків СТОВ "Сафронієве угіддя" до ради пайовиків СТОВ "Сафронієве угіддя" та фермерського господарства "Троценко" про виділ майнових паїв в натурі,
встановила:
З даним позовом до суду позивачі звернулись 7 березня 2006 року і після уточнення вимог просили виділити 120 співвласникам майнових паїв СТОВ "Сафронієве угіддя", Путивльського району, майно в натурі єдиним комплексом на загальну суму 308.227 грн. та стягнути на їх користь понесені ними судові витрати.
Свої вимоги вони мотивували тим, що внаслідок розпаювання СТОВ "Сафронієве угіддя" майно пайового фонду з 2004 року перебуває в оперативному управлінні фермерського господарства "Троценко". Оскільки їх майно на даний час зменшується, втрачає цінність, виділяється на погашення боргів, пайовики хотіли б виділити їх частки із спільного майна, але не кожному індивідуально, а на групу позивачів цілим комплексом, в зв'язку з чим звернулись до відповідачів, які на їх звернення не відреагували. Тому пайовики, в інтересах яких виступають позивачі, хотіли виділити їм із спільного майнового фонду майно на суму 308.227 грн.
Рішенням Путивльського районного суду від 11.05.2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким їх вимоги задоволити, а також достроково розірвати договір оренди, за яким фермерське господарство "Троценко" користується їх майном.
При цьому вони посилаються на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи як щодо того, що СТОВ "Сафронієве угіддя" є правонаступником КСП "Мирова революція", членами якого були пайовики, в інтересах яких заявлений позов, так і щодо того, що договір оренди на користування їх майном ФГ "Троценко" укладався не на 5 років, а на 1 рік.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач рада пайовиків СТОВ "Сафронієве угіддя" вважає її доводи надуманими, тому просить -відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, група пайовиків СТОВ "Сафронієве угіддя" із с.Нова Слобода, Путивльського району є власниками майнових паїв цього колективного сільськогосподарського товариства з різними частинами у його пайовому фонді.
В судах цих пайовиків представляють позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Наявність майнових паїв всіх позивачів документально підтверджується свідоцтвами про право власності на майновий пай індивідуального характеру (т.1, а.с. 119-253).
Згідно протоколу № 1 загальних зборів засновників спілки громадян-співвласників від 14 жовтня 2004 року, на яких була присутня 271 особа, була створена спілка громадян-співвласників, обраний комітет співвласників із 3-х осіб, в тому числі ОСОБА_6, якому було надано право передати майно від співвласників майнових паїв СТОВ "Сафронієве угіддя" цілісним комплексом фермерському господарству "Троценко". Головою комітету співвласників обрали ОСОБА_6 з наданням їй права підписати від їх імені договір оренди (т.1, а.с.27).
На момент проведення загальних зборів співвласників СТОВ "Сафронієве угіддя", Путивльського району ще не було визнано банкрутом, а визнано тільки таким постановою господарського суду Сумської області від 4 квітня 2005 року (т.1, а.с.261).
За договором оренди від 14 жовтня 2004 р. співвласники майна СТОВ "Сафронієве угіддя", яких представляла ОСОБА_6, передали належні їм на праві спільної часткової власності основні засоби фермерському господарству "Троценко" в оренду строком на 5 років. Загальна вартість переданих в оренду основних засобів становила 865322 грн. 20 коп. (т.1, а.с.12-15).
В той же час, відповідно до акту передачі та прийому майнових паїв в натурі, майно пайовиків було передано в користування фермерському господарству "Троценко" єдиним майновим комплексом на суму 807592 грн.28 коп. ще 24 січня 2004 року (т.1, а.с.9-11).
Таким чином, оскільки фермерське господарство "Троценко" на сьогоднішній день на законних підставах користується зазначеним в позовній заяві майном, яке позивачі хотіли б, щоб воно було їм виділено в натурі, як його співвласникам, тому висновок місцевого суду про передчасність вирішення цього питання на їх користь є обґрунтованим.
Протилежного, як і щодо сумнівності договору оренди, позивачі, відповідно до ст.60 ЦПК України, суду не довели.
Доводи апеляційної скарги, які були предметом дослідження в місцевому суді, висновків суду не спростовують, а також не містять посилань на такі порушення норм законодавства, що б могло стати підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на дострокове розірвання договору оренди, то апеляційний суд не має права перевіряти законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції стосовно цієї вимоги, так як вона не заявлялась в тому суді, а розгляд справи апеляційним судом здійснюється у відповідних межах.
Тому цей довід скарги є безпідставним.
Отже, як постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст.307 ч.І п.1, 308, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Путивльського районного суду Сумської області від 11 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.