Справа № 11 -493 2006 рік                             Головуючий у 1 -й інстанції - В'юникН.Г.

Категорія - ст. 187 ч.З КК                               Доповідач - Пархоменко О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня 4 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Безверхого О.М.

Суддів - Пархоменко О.М., Матуса В.В.

З участю прокурора - Друченко Т.В.

Засудженого - ОСОБА_1

Законного   представника   неповнолітнього   засудженого   -

ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 10 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканець АДРЕСА_1, не судимий в силу ст.89 КК України,

засуджений за ст. 185 ч.З КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; за ст. 187 ч.З КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання ук виді позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна.

Стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_5 384 грн. 67 коп. на користь фінансового відділу Краснопільської райдержадміністрації.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 1300 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_7 2525 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_3 373 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. - моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Зазначені стягнення до досягнення засудженим ОСОБА_1 повноліття та наяви самостійного заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди, проводити з його матері ОСОБА_2

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 88 грн. 13 коп.

Як зазначено у вироці ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння таких злочинів.

6 серпня 2005 року близько 10 години ОСОБА_1 із будинку ОСОБА_6 у АДРЕСА_2 таємно викрав майно потерпілої на суму 1438 грн.

17 серпня 2005 року ОСОБА_1 в денний час із будинку ОСОБА_7 у АДРЕСА_3 таємно викрав майно потерпілого на суму 2525 грн.

4 січня 2006 року приблизно о 23 годині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у будинку потерпілих ОСОБА_5 у селі АДРЕСА_3, застосовуючи металевий прут, скоїв напад з метою заволодіння грошима на подружжя ОСОБА_5, спричинивши при цьому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

В апеляції:

- потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання. Свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_1 скоїв два тяжких злочини, переховувався, тривалий час знаходився у розшуку, злочин за ст. 187 ч.З КК скоїв відносно двох престарілих людей, шкода не відшкодована, у зв'язку з пережитим у них, потерпілих, погіршився стан здоров'я, у судовому засіданні вони погоджувались з думкою прокурора про більш суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, засудженого та його законного представника, які вважали вирок суду законним і обгрунтованим та прохали не карати більш суворо ОСОБА_1, висновок прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч.З, 187 ч.З КК України за обставин, зазначених у вироку, в апеляції не оспорюється.

Що стосується доводів апеляції потерпілих про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими.

Як вбачається з вироку міра покарання засудженому призначена у відповідності з вимогами ст.65 КК України. Суд при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, обставини, які пом'якшують покарання, в тому числі і ту, що злочин скоєно неповнолітнім і з урахуванням цього винайшов за можливе застосувати ст.69 КК України, призначивши покарання за особливо тяжкий злочин нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

На думку колегії суддів, підстав вважати вирок суду несправедливим внаслідок м'якості призначеного покарання, у виді 5 років позбавлення волі не має.

Призначене покарання ОСОБА_1 є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судового рішення, у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Великописарівського районного суду від 10 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 - без задоволення.