УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня 04 дня. Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного су­ду Сумської області в складі:

головуючого Безверхого О.М. суддів Матуса В.В., Пархоменко О.М. з участю прокурора Варфоломієвої Н.П. засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засу­дженого ОСОБА_1 на вирок Путивльського районного суду, Сумської області від 20 січня 2006 року,

яким                                       ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК Украї­ни не судимий;

засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на сім років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2396 грн. витрат на поховання потерпі­лого та 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

20 жовтня 2005 року після 15 годин, між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп'яніння і знаходились в будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, виникла сварка, з ініціативи ОСОБА_3, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_1, на грунті неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_3 два удари кулаком у обличчя, а коли останній упав на землю, схопив дерев'яну палку і наніс нею удар по голові потерпілого, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження від яких ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

В поданій апеляції та доповненню до неї засуджений ОСОБА_1 просить врахувати дані про його особу, ІНФОРМАЦІЯ_3, повне визнання вини і щире каяття у вчине­ному, а також протиправну поведінку самого потерпілого. Просить вирок суду змінити, пом'я­кшивши призначене покарання, застосувавши ст.. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали

Справа № 11-510 2006 р.                                                                    1                  Головуючий у 1 -й інстанції Гриценко П.П.

Категорія ст. 122 ч. 2 КК України                                                                           Доповідач Матус В.В.

справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задово­ленню виходячи з наступного.

У апеляції фактично не оскаржуються висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у умисному завданні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_3, за обставин, викладених у вироку. Ці висновки ґрунтуються на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах.

Дії ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчи­нених злочинів, особу винного. З урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, на які є посилання у апеляції, суд призначив покарання, в мінімальних межах, передбачених санкцією статті, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедли­вим.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав до пом'якшення призначеного засу­дженому покарання і задоволення апеляції.

Керуючись ст.ст. 362, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Путивльського районного суду, Сумської області від 20 січня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.