Справа № 11-417 2006р.       Головуючий у 1-й інстанції - Борсай В.М.

Категорія - 125 ч.2                 Доповідач - Голуб М.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня 8 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Безверхого О.М.,

суддів             - Голуба М.В., Басова І.Ю.,

з участю

прокурора      - Коваленка Є.М.,

потерпілих     - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу    за    апеляцією    засудженого    ОСОБА_3     на    вирок Недригайлівського районного суду Сумської області від 21 березня 2006р. яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не засуджувався,

засуджений за ст. 125 ч.І КК - штраф 510 грн.;

за ст. 125 ч.2 КК із застосуванням ст.69 КК України штраф 700 грн.; на підставі ст.70 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -штраф 700 грн.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 500 грн. на користь потерпілої ОСОБА_1 та 400 грн. на користь потерпілої ОСОБА_2 за моральну шкоду.

Як зазначено у вироку ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що 17 квітня 2005 року в ході сварки, яка виникла на грунті користування земельною ділянкою та встановлення межі ОСОБА_3 кинув обломок шиферу, та наніс удар по голові ОСОБА_1 і спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді забитої рани завушної області зліва, тобто легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. Після цього ОСОБА_3 продовжуючи свої неправомірні дії кинув обломок шиферу і вдарив по правому стегну ОСОБА_2 та спричинив легкі тілесні ушкодження.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_3 вказує, що вирок суду необгрунтований і незаконний, а тому просить вирок скасувати, а справу закрити провадженням, поскільки він злочину не скоював і за станом здоров"я не міг скоїти злочину.

Вислухавши доповідь судді, думку потерпілих, які просили вирок суду залишити без зміни, прокурора, який вважав, що вирок суду необхідно залишити без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, які викладені в апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.

Висновок суду про те, що ОСОБА_3 скоїв злочин за обставин, зазначених у вироку, доведені зібраними по справі доказами. Так, сам ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції винним себе в скоєному не визнав і пояснив, що 17 квітня 2005 року його сусіди ОСОБА_4 вчинили сварку із-за межі на земельній ділянці. В процесі сварки він шифер на потерпілих не кидав, а навпаки вони в нього кидали. Він на них в процесі сварки вилив відро води. Проте суд обгрунтовано такі пояснення засудженого розцінив, як спробу уникнути відповідальності за скоєне, вірно пославшись на інші докази, які з достовірністю свідчили про те, що саме ОСОБА_3 в процесі сварки кидав куски шиферу і влучив ним у потерпілих та спричинив тілесні ушкодження.

Так, із перевірених в судовому засіданні пояснень потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що 17 квітня 2005р. під час сварки їх сусід ОСОБА_3 ображав їх, облив з відра отходами тварин, а потім кидав куски шифера і спричинив їм удари. Ці покази в судовому засіданні підтвердив і працівник Недригайлівського РО ВД ОСОБА_5, який 17 квітня 2005 року виїжджав на місце пригоди в домоволодіння ОСОБА_3 і ОСОБА_4. ОСОБА_3 давав пояснення, що в ході сварки із сусідами він дійсно кидав шматки шифера в їх бік. Цей факт зафіксований і в перших поясненнях засудженого ОСОБА_3 (а.с.62).

Не можна прийняти до уваги і доводи засудженого про те, що судом не перевірено належним чином його пояснення про те, що стан здоров"я не дозволяє йому кидати шматки шиферу. Навпаки, судом прийняті всі міри по установленню стану здоров"я ОСОБА_3 про що свідчать довідки які зібрав суд з медичних закладів.

Не довіряти показам потерпілих у суда немає підстав постільки це найшло своє підтвердження і при допиту сусідів в якості свідків.

За таких обставин суд дійшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 скоїв злочини за обставин зазначених у вироку і вірно його злочинні дії кваліфікував за ст. 125 ч.І та ч.2 КК України. Міра покарання за цим законом призначена засудженому у відповідності з вимогами ст. 65 КК України. При цьому враховано тяжкість вчиненого, дані про особу винного обставини, що пом"якшують покарання, в тому числі і на його вік та стан здоров"я.

Не знаходячи підстав до задоволення апеляції, керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Недригайлівського районного суду Сумської області від 21 березня 2006 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.