Справа № 11-423 2006р.        Головуючий у 1-й інстанції - Прокудіна Н.Г.

Категорія - ст. 186 ч.З            Доповідач - Крамаренко В.І.

КК України

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня 8 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Безверхого О.М.,

суддів            - Крамаренка В.І., Басова І.Ю.,

з участю

прокурора     - Шульги Л.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну

справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного

суду м.Суми Сумської області від 28 березня 2006р.

яким                                   ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянин ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засуджувався: 1. 9.04.1990 року за ст.ст. 117 ч.З, 140 ч. З КК України до 6 років позбав-лення волі;

2. 20.10.2000 року за ст. 141 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,

засуджений за ст. 186 ч.З КК України до 4 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 88 грн. 13 коп., судові

витрати за проведення експертизи.

Доля речових доказів вирішена відповідно вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння злочину за слідуючих обставин.

9 грудня 2005 року близько 11 годин 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна зайшов до квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, де знаходився її співмешканець ОСОБА_4 і діючи відкрито, повторно викрав магнітофон, компакт диск, а всього на загальну суму 330 грн. Коли ОСОБА_4  намагався  зупинити ОСОБА_2,  останній  з  метою

утримання викраденого наніс йому удар рукою в обличчя, заподіявши фізичний біль, тобто насильство, ще не є небезпечним для життя та здоров"я і з викраденим залишив квартиру.

В поданій апеляції адвокат прохає вирок суду змінити і перекваліфікувати дії засудженого з ч.З ст. 186 на ч.2 ст. 186 КК України, так як в судовому засіданні не було добуто свідків, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 проникав в квартиру, а було встановлено, що двері відкрив сам ОСОБА_4 Також вважає, що засудженому є можливість призначити покарання в межах мінімальної межі встановленої санкцією ст. 186 ч.2 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора Шульгу Л.О., яка вважала вирок законним і обгрунтованим, перевірвши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності вини засудженого в скоєнні злочину за вказаних обставин підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами.

Колегія суддів не може погодитись з доводами адвоката ОСОБА_1 в апеляції про те, що ОСОБА_2 не проникав в квартиру, а зайшов до неї і проти цього не заперечував потерпілий ОСОБА_4, а тому його дії необхідно перекваліфікувати з ч. З ст. 186 на ч.2 ст. 186 КК України.

Так, потерпілий ОСОБА_4 допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції вказав, що близько 11 голдин 30 хвилин 9.12.2005 року у вхідні двері квартири АДРЕСА_1, де він проживав з ОСОБА_3 хтось постукав. Коли він відкрив двері, побачив ОСОБА_2, та раніше йому незнайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6. До квартири він нікого не запрошував, але ОСОБА_2 зі своїми знайомими зайшли до неї без його дозволу. Зайшовши в квартиру ОСОБА_2 запитав в нього де мобільний телефон. Оскільки йому нічого не було відомо про телефон він відповів ОСОБА_2, що не знає про який телефон йде мова.Через деякий час ОСОБА_2 зайшов в зал квартири, де забрав магнітофон і намагався з ним вийти. Намагаючи забрати у ОСОБА_2 магнітофон він схопився за ручку і пояснив, що він належить ОСОБА_3. Не звертаючи увагу на нього, ОСОБА_2 наніс йому удар тильною стороною долоні в обличчя. Він не став чинити опору ОСОБА_2, і останній забравши магнітофон разом зі своїми знайомими залишив квартиру.

При проведенні очної ставки між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на досудовому слідстві 30.01.2006 року (а.с.89-91) останній вказав, що в квартиру ОСОБА_2 та його знайомих він не запрошував і зайшли вони до неї без його дозволу.

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка ОСОБА_7 вказав, що разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_6 прийшли до квартири якоїсть жінки, де ОСОБА_2 мав забрати мобільний телефон. Коли ОСОБА_2 постукав у двері їх відкрив незнайомий йому чоловік і першим в квартиру зайшов ОСОБА_2, а потім він та ОСОБА_6. При цьому ОСОБА_4, який відкрив їм двері до квартири їх не запрошував. ОСОБА_2 привітався, але дозволу зайти в квартиру він у хазяїна не запитував.

З досліджених в судовому засіданні наказів свідка ОСОБА_7 даних на досудовому слідстві вбачається, що вони повністю відповідають його показам в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано поклав в основу вироку пояснення потерпілого ОСОБА_4 дані ним в судовому засіданні та під час досудового слідства про обставини скоєння злочину засудженим ОСОБА_2, а тому числі і про те, за яких обставин він проникав в квартиру ОСОБА_3, так як вказані пояснення є чіткими та послідовними і повністю узгоджуються та співпадають з поясненнями свідка ОСОБА_7

Таким чином вказані обставини свідчать про безпідставність доводів ОСОБА_2 в судовому засіданні під час розгляду справи, та захисника ОСОБА_1, які викладені нею в апеляції, про те, що він протиправно не проникав в квартиру ОСОБА_3

Знаходячи висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, повторно, з проникненням у житло правильним, колегія суддів приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 також вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. З КК України.

Міра покарання засудженому призначена відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, в межах мінімальної межі санкції закону за яким він засуджений і воно є необхідне і достатнє для його виправлення.

Зважаючи на це колегія суддів не знаходить підстав для скасування, або зміни постановленого по справі вироку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК

України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА :

Вирок Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 28 березня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.