ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Справа 2а-1841/09/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі Білас Ю.Ю.,
за участю представника позивача Петренко О.В. (довіреність № 3-28/66 від 12.01.2009 року) та представника відповідача Коцюбинського П.С. (довіреність № 707 від 23.03.2009 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду № ВП 4349122 від 12.02.2009 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що рішенням Бориславського міського суду Львівської області зобов'язано виконавчий комітет Дрогобицької міської ради вирішити питання про облаштування заїзду до житлового будинку № 40 на вул. Ю.Дрогобича в м. Дрогобичі. На виконання вказано рішення суду державним виконавцем ОСОБА_1ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для добровільного виконання рішення. У вказаний у постанові строк рішення виконано не було і 12.02.2009 року ОСОБА_1було накладено штраф на Виконком Дрогобицької міськради за повторне невиконання рішення суду в розмірі 1020 грн.
З таким рішенням відповідач по справі не згідний, а тому оскаржив його до суду. Вважає, що реальної можливості виконати рішення суду в терміни, надані ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області, не було, про що неодноразово повідомлялося підрозділ.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. Додатково пояснив, що постанова про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду, яка була направлена ППВР до виконкому, є незаконною ще з тих підстав, що не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, на ній немає печатки.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю. Наголосив, що діяв лише відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Боржником по справі, виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради, рішення суду, за повторне невиконання якого винесено постанову про накладення штрафу, не виконується понад один рік, тоді як ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено 2-х місячний строк для виконання рішень даної категорії. Звернень від виконкому щодо неможливості виконати рішення суду до ППВР не надходило. Постанова про накладення штрафу винесена відповідно до положень ст.ст. 5, 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій. Щодо тверджень представника позивача про те, що на копії постанови про накладення штрафу немає печатки, то зазначив наступне. Постанова про накладення штрафу стає виконавчим документом лише тоді, коли виділена в окреме провадження. Вказана постанова містить печатку, однак, відповідачу направлявся не оригінал, а копія.
Виконкомом Дрогобицької міськради виконання вищевказаного рішення було покладено на Департамент міського господарства.
Департаментом міського господарства направлявся лист міському голові про виконані роботи. 22.07.2008 року було прийняте розпорядження міського голови № 372-р «Про утворення комісії» (для виносу меж земельної ділянки в натурі). Дане розпорядження було затверджено рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 30 жовтня 2008 року № 718.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
З 2007 року на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області перебуває виконавчий лист № 2а - 9/2006 від 21.07.2007 року, згідно якого боржник - виконавчий комітет Дрогобицької міської ради зобов'язаний в місячний строк після набрання рішенням законної сили вирішити питання про облаштування заїзду до буд. № 40 по вул. Дрогобича з вул. Шевченка в м. Дрогобичі; визначити виконавця робіт та зобов'язати його виконати всі роботи. Ні на день винесення постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду, ні на день розгляду справи в суді, рішення суду боржником не виконано, що стверджується поясненнями сторін, даними в судовому засіданні.
За невиконання рішення суду 19.01.2009 року державним виконавцем ОСОБА_1на боржника, виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, накладено штраф у розмірі 510,00 грн., а за повторне невиконання - 12.02.2009 року накладено штраф в розмірі 1020 грн. (копія постанови наявна в матеріалах справи).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що виконком Дрогобицької міськради неодноразово звертався до ППВР з листами про неможливість виконання рішення Бориславського міського суду. Однак, в матеріалах справи наявні лише два документи - лист виконкому Дрогобицької міськради на ім'я начальника ППВР ГУЮ у Львівській області Кошевої Н., за вих. № 3-32/841, та пояснення, надані представником виконкомуОСОБА_2на ім'я начальника ППВР, і обидва ці документи датовані кінцем 2008-початком 2009 року. Це стверджує той факт, що по суті протягом більше як одного року рішення Бориславського міського суду безпідставно не виконувалось.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 01 квітня 1999 року N 606-XIV, з наступними змінами та доповненнями (надалі -Закон), встановлено 2-х місячний строк для виконання рішень немайнового характеру.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 76 Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Відповідно до стаття 87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Позивачем на виконання рішення Бориславського міського суду 23.11.2007 року було зобов'язано Департамент міського господарства Дрогобицької міськради забезпечити влаштування заїзду до буд. № 40 по вул. Шевченка в м. Дрогобичі. Однак, це не було зроблено, оскільки, відповідно до листа Департаменту від 24.12.2007 р., роботи по облаштуванню були припинені мешканцями прилеглих будинків, які заблокували роботу екскаватора (а.с.31). Жодних інших дій щодо реального виконання рішення суду боржником не вчинялось.
Тільки 22.07.2008 року міським головою м. Дрогобича було видане розпорядження № 372-р про утворення комісії на виконання рішення суду. Вищевказаною комісією за наслідками своєї роботи було складено два акти 03.02.2009 року, перший - про здійснення винесення меж земельної ділянки в натурі для облаштування заїзду шляхом забивання кілків, та другий - про те, що вказані кілки було вирвано мешканцями буд. № 40. Тобто, комісія своїми актами засвідчила той факт, що рішення суду так і не було виконано.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ні працівники міліції, ні державні виконавці до процесу виконання рішення суду не залучались.
Враховуючи все вищенаведене, суд не вважає обставини, які, на думку позивача, робили неможливим виконання рішення суду, поважними, а тому не бере їх до уваги, вирішуючи спір.
Щодо тверджень представника позивача про те, що постанова державного виконавця Сіщука В.В. про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду не відповідає вимогам ст. 19 Закону, то слід зазначити наступне.
Додаток № 24 до пунктів 10.2, 10.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затв. наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, визначає форму та зміст постанови про накладення штрафу державним виконавцем на осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні.
З долученої до матеріалів справи копії постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду від 12.02.2009 року вбачається, що вона в повній мірі відповідає встановленому законодавством взірцю.
З пояснень представника відповідача, даних ним в судовому засіданні, вбачається, що постанова про накладення штрафу, винесена державним виконавцем підчас виконавчого провадження, не є виконавчим документом до того часу, поки не виділена в окреме виконавче провадження. Копія постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду була направлена виконкому Дрогобицької міської ради інформативно, відтак, була підписана лише державним виконавцем ОСОБА_1і не мала мокрої печатки. Оригінал такої постанови знаходиться у виконавчому провадженні № 4349122 в ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області, в окреме виконавче провадження не виділений, має мокру печатку. Вказаний документ був оглянутий в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Представник позивача в судовому засіданні не навів підстав та не надав доказів щодо незаконності, безпідставності та немотивованості оскаржуваної постанови, так як про це вказано в позові.
Натомість, представник органу державної влади - ППВР довів правомірність своїх дій щодо застосування штрафу за повторне невиконання рішення суду в межах своїх повноважень, передбачених ст. 87 Закону.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем, який виступає боржником у виконавчому провадженні, виконкомом Дрогобицької міської ради, з 29.07.2007 року (дата відкриття виконавчого провадження) по даний час не виконано рішення суду, що набрало законної сили, а відповідачем вчинялись дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 5, 19, 25, 27, 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затв. наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Потабенко В.А.
Повний текст постанови виготовлений 10.04.2009 року
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Справа 2а-1841/09/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі Білас Ю.Ю.,
за участю представника позивача Петренко О.В. (довіреність № 3-28/66 від 12.01.2009 року) та представника відповідача Коцюбинського П.С. (довіреність № 707 від 23.03.2009 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу,
в с т а н о в и в:
виготовлення мотивувальної частини постанови відкласти до п'яти днів.
Тому, відповідно до вимог ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вирішено проголосити вступну та резолютивну частини постанови суду, а з мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись або одержати її у суді після 10.04.2009 року.
Керуючись ст.ст. 3, 5, 19, 25, 27, 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затв. наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Потабенко В.А.
Текст постанови виготовлений в одному примірнику в нарадчій кімнаті