ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-2116/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2009 року                                 

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                                             Потабенко В.А.

при секретарі судового засідання                                   Білас Ю.Ю.,

з участю представника:

від відповідача -  Менькова В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за адміністративним позовомОСОБА_1до   Військової частини А0998   про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,   

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 0998   про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в 2006 році в розмірі 4384,13 грн.

    Позовну заяву мотивує тим, що  він проходив службу у Збройних Силах України. З моменту  звільнення з ним не було проведено повного розрахунку  - не було виплачено грошової компенсації за речове майно.

    В судове засідання позивач  не з'явився, подав заяву, в якій просив  розглядати справу у його відсутності та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.    

В судовому засіданні  представник відповідача позов не визнав, просив застосувати річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи, який передбачений ст.99 КАС України.

    Заслухавши представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд виходив з наступного.

    Згідно витягу з наказу командира військової частини А0998 (по стройовій частині) від 27.12.2006 року за № 340, позивач звільнений у запас.  

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року  №2011-XII,  держава гарантує забезпечення військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі; військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця - грошову компенсацію замість них.

Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року за №   1459-III (з наступними змінами та доповненнями) призупинено дію частини другої статті 9 вищенаведеного Закону в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них, а також дію абзацу першого частини першої статті 14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку.

Згідно ч.3 згаданого Закону, останній набирає чинності з дня його опублікування.

В газеті «Урядовий кур'єр» від 11.03.2000 року за №45 було офіційно опубліковано цей Закон, таким чином саме цю дату слід вважати датою набрання чинності останнього.

Згідно Довідки за № 16 року позивач недоотримав речове майно до 11.03.2000 року в розмірі 2003,10 грн., а після 11.03.2000 року - 2381,03 грн., а всього на суму  4384,13 грн.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду, який відповідно до ст.99 КАС України становить один рік.

Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України,  пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставною для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна сторона.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18,19,21,69,70, 94, 99,100, 128, 160-163, 167 КАС України, суд -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

В позовіОСОБА_1до Військової частини А 0998 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                     Потабенко В.А.