ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1704/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.,
за участю: представника позивача - Кушнір Т.В.,
представників відповідача - Карпин В.П., Авдиківської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ігромакс» до Державної податкової інспекції (надалі - ДПІ) у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002182380/16982 від 30.07.2008 року, яким до приватного підприємства «Ігромакс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3740,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини.
Представник відповідача Карпин В.П. проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Авдиківська А.В. проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву та дала суду аналогічні пояснення по суті справи.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Львівським окружним адміністративним судом встановлено наступне.
Як встановлено матеріалами справи, ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002182380/16982 від 30.07.2008 року, яким до ПП «Ігромакс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3740,00 грн., з гідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вказане рішення прийняте відповідачем на підставі акту № 001719 від 16.06.2008 року , складеного за результатами перевірки ДПІ у м. Млинів Рівненської області щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташована за адресою: смт. Млинів Рівненської області, вул. Народна, 6, та належить ПП «Ігромакс». В акті зафіксовано порушення СПД вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до вищевказаного акту, порушення полягає у тому, що позивачем не забезпечується проведення розрахункових операцій із застосуванням переведених у фіскальний режим роботи гральні автомати з продажу послуг у сфері грального бізнесу.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 285/95-ВР, зі змінами та доповненнями.
Згідно п. 1 ст. 3 зазначеного Закону України, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пункт 2 ст. 2 Закону дає визначення поняття «реєстратор розрахункових операцій» - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів наданих послуг).
Відповідно до ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пункт 9 ст. 2 Закону визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.
Згідно п. 3 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, господарська одиниця - зал гральних автоматів, що розташована за адресою: смт. Млинів Рівненської області, вул. Народна, 6, та належить ПП «Ігромакс», здійснює свою діяльність із застосуванням зареєстрованого та опломбованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Факт використання реєстратора розрахункових операцій підтверджується, зокрема, актом перевірки від 16.07.2008 року, де зафіксовано тип та заводський номер РРО (п. 8 акту), реєстраційне посвідчення до РРО (п. 9 акту), довідка про опломбування РРО (п. 10 акту), фіскальний режим роботи РРО (п. 12 акту) (а.с. 9).
Судом встановлено, що у чинному на момент проведення перевірки (16.07.2008 року) Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій відсутні гральні автомати, або фіскальні блоки, призначені для встановлення у гральні автомати.
В Україні на сьогоднішній день відсутні нормативні акти, які визначали б вимоги до гральних автоматів, що оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), не розроблені самі автомати, які будуть відповідати вказаним вимогам, не розроблені запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для існуючих автоматів.
Це унеможливлює використання будь-яких гральних автоматів, обладнаних фіскальними функціями, адже відповідно до ст. 12 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на обов'язковість фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, при застосуванні тих чи інших автоматів, проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов'язок фіскалізації гральних автоматів.
Судом також приймається до уваги положення спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства Фінансів України від 18.04.2006 № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 за № 622/12496, пунктом 3.13.2. якого забороняється здійснювати прийом ставок за межами кас ліцензіата. Під «касою» в даному нормативному акті розуміється спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри (п. п. 20 п. 1.2.).
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дію); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представниками відповідача не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002182380/16982 від 30.07.2008 року.
Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
З відповідача в користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 3,40 грн.
Керуючись ст. ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
позов задовольнити.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0002182380/16982 від 30.07.2008 року в сумі 3740,00 гривень.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 31.05.2009 року
Суддя (Підпис)
З оригіналом звірено
Суддя Потабенко В.А.
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1707/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.,
за участю: представника позивача - Кушнір Т.В.,
представників відповідача - Карпин В.П., Авдиківської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ігромакс» до Державної податкової інспекції (надалі - ДПІ) у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002512380/191902 від 22.08.2008 року, яким до приватного підприємства «Ігромакс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4760,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини.
Представник відповідача Карпин В.П. проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Авдиківська А.В. проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву та дала суду аналогічні пояснення по суті справи.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Львівським окружним адміністративним судом встановлено наступне.
Як встановлено матеріалами справи, ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002512380/19192 від 22.08.2008 року, яким до ПП «Ігромакс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4760,00 грн., з гідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вказане рішення прийняте відповідачем на підставі акту № 029905 від 08.08.2008 року , складеного за результатами перевірки ДПІ у м. Червонограді Львівської області щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташована за адресою: м. Червоноград Львівської області, вул. Сокальська, 5/11а, та належить ПП «Ігромакс». В акті зафіксовано порушення СПД вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій». Відповідно до вищевказаного акту, порушення полягає у тому, що позивачем не забезпечується проведення розрахункових операцій із застосуванням переведених у фіскальний режим роботи гральні автомати з продажу послуг у сфері грального бізнесу.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 285/95-ВР, зі змінами та доповненнями.
Згідно п. 1 ст. 3 зазначеного Закону України, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пункт 2 ст. 2 Закону дає визначення поняття «реєстратор розрахункових операцій» - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів наданих послуг).
Відповідно до ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пункт 9 ст. 2 Закону визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.
Згідно п. 3 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, господарська одиниця - зал гральних автоматів, що розташована за адресою: м. Червоноград Львівської області, вул. Сокальська, 5/11а, та належить ПП «Ігромакс», здійснює свою діяльність із застосуванням зареєстрованого та опломбованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Факт використання реєстратора розрахункових операцій підтверджується, зокрема, актом перевірки від 08.08.2008 року, де зафіксовано тип та заводський номер РРО (п. 8 акту), реєстраційне посвідчення до РРО (п. 9 акту), довідка про опломбування РРО (п. 10 акту) (а.с. 9).
Судом встановлено, що у чинному на момент проведення перевірки (08.08.2008 року) Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій відсутні гральні автомати, або фіскальні блоки, призначені для встановлення у гральні автомати.
В Україні на сьогоднішній день відсутні нормативні акти, які визначали б вимоги до гральних автоматів, що оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), не розроблені самі автомати, які будуть відповідати вказаним вимогам, не розроблені запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для існуючих автоматів.
Це унеможливлює використання будь-яких гральних автоматів, обладнаних фіскальними функціями, адже відповідно до ст. 12 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на обов'язковість фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, при застосуванні тих чи інших автоматів, проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов'язок фіскалізації гральних автоматів.
Судом також приймається до уваги положення спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства Фінансів України від 18.04.2006 № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 за № 622/12496, пунктом 3.13.2. якого забороняється здійснювати прийом ставок за межами кас ліцензіата. Під «касою» в даному нормативному акті розуміється спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри (п. п. 20 п. 1.2.).
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дію); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представниками відповідача не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002512380/19192 від 22.08.2008 року.
Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
З відповідача в користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 3,40 грн.
Керуючись ст. ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
позов задовольнити.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0002182380/16982 від 30.07.2008 року в сумі 4760,00 гривень.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 31.05.2009 року
Суддя Потабенко В.А.
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-822/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючої - судді Потабенко В.А.
при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.,
за участю: представника позивача - Кушнір Т.В.,
представників відповідача - Карпин В.П., Авдиківської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ігромакс» до Державної податкової інспекції (надалі - ДПІ) у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0001892380/15385 від 14.07.2008 року, яким до приватного підприємства «Ігромакс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5100,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини.
Представник відповідача Карпин В.П. проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Авдиківська А.В. проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву та дала суду аналогічні пояснення по суті справи.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Львівським окружним адміністративним судом встановлено наступне.
Як встановлено матеріалами справи, ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001892380/15385 від 14.07.2008 року, яким до ПП «Ігромакс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5100,00 грн., з гідно з п.п. 2, 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вказане рішення прийняте відповідачем на підставі акту № 03100046 від 25.06.2008 року , складеного за результатами перевірки Любомильської МДПІ щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташована за адресою: с. Старовойтово Любомильського району Волинської області, та належить ПП «Ігромакс». В акті зафіксовано порушення СПД вимог п. 1, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до вищевказаного акту, порушення полягає у тому, що позивачем не забезпечується проведення розрахункових операцій із застосуванням переведених у фіскальний режим роботи гральні автомати з продажу послуг у сфері грального бізнесу. Крім того, було встановлено відсутність в РРО фіскального звітного чеку № 0265.
Щодо порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зафіксованого в акті, то суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 285/95-ВР, зі змінами та доповненнями.
Згідно п. 1 ст. 3 зазначеного Закону України, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пункт 2 ст. 2 Закону дає визначення поняття «реєстратор розрахункових операцій» - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів наданих послуг).
Відповідно до ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пункт 9 ст. 2 Закону визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.
Згідно п. 3 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, господарська одиниця - зал гральних автоматів, що розташована за адресою: с. Старовойтово Любомильського району Волинської області, та належить ПП «Ігромакс», здійснює свою діяльність із застосуванням зареєстрованого та опломбованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Факт використання реєстратора розрахункових операцій підтверджується, зокрема, актом перевірки від 25.06.2008 року (а.с. 8).
Судом встановлено, що у чинному на момент проведення перевірки (25.06.2008 року) Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій відсутні гральні автомати, або фіскальні блоки, призначені для встановлення у гральні автомати.
В Україні на сьогоднішній день відсутні нормативні акти, які визначали б вимоги до гральних автоматів, що оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), не розроблені самі автомати, які будуть відповідати вказаним вимогам, не розроблені запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для існуючих автоматів.
Це унеможливлює використання будь-яких гральних автоматів, обладнаних фіскальними функціями, адже відповідно до ст. 12 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на обов'язковість фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, при застосуванні тих чи інших автоматів, проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов'язок фіскалізації гральних автоматів.
Судом також приймається до уваги положення спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства Фінансів України від 18.04.2006 № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор»зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 за № 622/12496, пунктом 3.13.2. якого забороняється здійснювати прийом ставок за межами кас ліцензіата. Під «касою» в даному нормативному акті розуміється спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри (п. п. 20 п. 1.2.).
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дію); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представниками відповідача не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001892380/15385 від 14.07.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Пунктом 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначений обов'язок СПД, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. В акті № 03100046 від 25.06.2008 року зафіксована відсутність в КОРО № 1306003059 фіскального звітного чеку. Дана обставина представником позивача в судовому засіданні спростована не була, а, відтак, в цій частині позову слід відмовити за безпідставністю, оскільки ДПІ у Личаківському районі м. Львова правомірно застосувало до ПП "Ігромакс" штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
позов задовольнити частково.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0001892380/15385 від 14.07.2008 року в сумі 5100,00 гривень в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 285/95-ВР, зі змінами та доповненнями.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 31.05.2009 року
Суддя Потабенко В.А.