Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Управління державної служби охорони при Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі - УДСО ГУ МВС) України  в Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області на рішення апеляційного суду Донецької області від 18 лютого 2009 року, 

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У липні 2008 року УДСО ГУ МВС України в Донецькій області звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 січня 2008 року ОСОБА_1, який є міліціонером-водієм груп затримання УДСО ГУ МВС України у Донецькій області,  виконуючи службові обов'язки та керуючи службовим автомобілем порушив правила дорожнього руху та скоїв зіткнення з бетонною опорою. В результаті дорожньо-транспортної пригоди службовому автомобілю завдано механічні пошкодження. Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь УДСО ГУ МВС України у Донецькій області 12 810 грн. матеріальної шкоди, вартість проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 300 грн., судовий збір у розмірі 131 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 13 листопада 2008 року  позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 18 лютого 2009 року рішення суду першої інстанції у частині розміру відшкодування моральної шкоди та судового збору скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь УДСО ГУ МВС України у Донецькій області матеріальну шкоду у розмірі 971 грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 51 грн.

У касаційній скарзі УДСО ГУ МВС України у Донецькій просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 18 лютого 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати   питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

  Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення апеляційного суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                                    у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління державної служби охорони при Головного управління Міністерства внутрішніх справ України  в Донецькій області відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 18 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.