У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 25 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2008 року,

встановила:

постановою прокурора Овідіопольського району Одеської області від 22.06.2007 року порушено кримінальну справу за фактом скоєння засновниками ОК «СК «Хуторок» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та директором ОК «СК «Хуторок» ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від        05 листопада 2008 року задоволено скаргу ОСОБА_4, скасовано зазначену постанову прокурора і відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2008 року вказану постанову районного суду залишено без зміни.

З постанови прокурора про порушення кримінальної справи вбачається, що засновники ОК «СК «Хуторок» ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 та директор ОК «СК «Хуторок» ОСОБА_4., зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою незаконного вилучення з державного обороту земельної ділянки, надали в Овідіопольську райдержадміністрацію клопотання про надання кооперативу в довгострокову оренду земельну ділянку, загальною площею 35,6705 га.

В подальшому, з метою вилучення у держави землі, намагаючись незаконно отримати кошти при наступному її продажу, вони використали паспорти та ідентифікаційні коди громадян, які нібито були членами кооперативу, підробили від імені цих громадян заяви про безкоштовну передачу їм у власність земельної ділянки кооперативу. Засновники та директор кооперативу «Хуторок» отримали державні акти на право приватної власності на земельні ділянки цих громадян, реалізували ділянки, привласнивши собі кошти, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам.

Скасовуючи зазначену постанову прокурора, суд послався на відсутність достатніх приводів та підстав для порушення справи.

У касаційному поданні прокурор вказує на наявність достатніх приводів та підстав для порушення даної справи; зазначає, що суд необґрунтовано вказав на те, що справа порушена за фактом, оскільки справа порушена щодо певних осіб; не встановлено в чому ж полягає порушення інтересів та прав заявника ОСОБА_4; висновки суду не мотивовані. У зв'язку з наведеним просить скасувати судові рішення та направити матеріали справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

При перевірці в апеляційному порядку законності рішення суду першої інстанції, апеляційний суд повинен вирішити питання чи дотримано районним судом зазначених вище вимог закону, навести доводи на підтримання чи спростування доводів апеляції і постановити обґрунтоване рішення.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, апеляційний суд вказав, що прокурором зібрано недостатньо матеріалів для порушення кримінальної справи; в постанові про порушення справи відсутні докази того, що діями службових осіб заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян чи держави, не встановлено розмір такої шкоди; зазначив, що засновники ОК «СК «Хуторок» не є службовими особами, а тому не можуть бути суб'єктами злочину, передбаченого ст.364 КК України, не вказана форма вини даних осіб та наявність в їх діях корисливого мотиву; послався на те, що порушення кримінальної справи за фактом неможливо без встановлення кола повноважень посадових осіб, які вчинили даний злочин.

Таким чином, замість перевірки законності рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вдався до оцінки зібраних по справі доказів.

Однак, апеляційним судом не взято до уваги, що зазначені обставини, в тому числі питання про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, наявність умислу в діях такої особи та належність її до суб'єкта вказаного злочину, можуть бути з'ясовані тільки при проведенні досудового слідства після порушення кримінальної справи.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а матеріали справи - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого суду необхідно врахувати зазначені вище недоліки, належним чином мотивувати своє рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно вимог закону.

Доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, про наявність достатніх приводів і підстав для порушення кримінальної справи та немотивованість рішення суду першої інстанції підлягають перевірці при новому апеляційному розгляді.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2008 року скасувати, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_4 на постанову прокурора Овідіопольського району Одеської області від 22.06.2007 року про порушення кримінальної справи направити на новий апеляційний розгляд.

   С У Д Д І :

Міщенко С.М.                           Пекний С.Д.                        Прокопенко О.Б.