Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 2 березня 2009 року, 

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 з 1 січня 2007 року працювала продавцем у магазині №4 у м. Мирівка Кагарлицького району за трудовим договором з ним як фізичною особою - підприємцем. За період з 28 березня 2007 року до 20 січня 2008 року ОСОБА_2 допустила нестачу на суму 35 012 грн. 65 коп., що було виявлено під час ревізії. ОСОБА_2 вела спільну касу із продавцем споживчого товариства «Марина» ОСОБА_3. Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму нестачі у розмірі  35 012 грн. 65 коп.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 2 березня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

 У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 2 березня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати   питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

  Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                                    у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 2 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.