КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2009р. №2-а-6238/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
при секретарі Турік Л.С.
за участю представників:
- від позивача -ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1 від 02.04.2008р.,
- від відповідача - ОСОБА_2. довіреність б/н від 28.08.2009р.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - позивач) до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі якого діє Кіровоградська регіональна філія (надалі - відповідач) про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, суд -
Встановив:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про:
- визнання такими, що порушують права Бобринецької МДПІ листи Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі якого діє Кіровоградська регіональна філія НОМЕР_1 від 12.03.2009р.; НОМЕР_2 від 13.03.2009р.; НОМЕР_3 від 19.05.2009р.;
- зобов'язання Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі якого діє Кіровоградська регіональна філія вчинити дії, а саме надати запитану, в листах НОМЕР_4 від 02.03.2009р.,; НОМЕР_5 від 10.03.2009р.;НОМЕР_6 від 28.04.2009р. інформацію;
- визначити рішенням право органів державної податкової служби України (в тому числі Бобринецької МДПІ) на звернення до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі якого діє Кіровоградська регіональна філія із запитами щодо надання інформації про наявність (відсутність) земельних ділянок, що зареєстровані за конкретними фізичним чи юридичним особами;
- визначити рішенням наявність компетенції органів державної податкової служби України (в тому числі Бобринецької МДПІ), як суб'єкта владних повноважень, на отримання інформації, про наявність (відсутність) земельних ділянок, що знаходяться у власності чи користуванні конкретних фізичних чи юридичних осіб, від Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі якого діє Кіровоградська регіональна філія, за відповідним запитом органу державної податкової служби України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статуту затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 23.05.2003р. №135 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» - основною метою центру є функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру України та системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю та отримання прибутку від здійснюваної діяльності.
Крім того, позивач обґрунтовуючи правомірність заявлених вимог, вказує, що право податкових органів витребовувати інформацію від відповідача щодо земельних ділянок, вбачається з норм Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про інформацію», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.08р. №355 та Примірним Порядком «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», затвердженого наказом ДПА України від 18.04.08р. №266.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав заперечення на позов, а позовні вимоги не визнав з тих підстав, що статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. НОМЕР_109-XII визначені права органів державної податкової служби, які вони здійснюють у випадках, межах компетенції та порядку, встановленому законами України. Із змісту вказаної статті слідує, що органи державної податкової служби мають право отримувати, необхідні для реалізації своїх повноважень відомості від конкретно визначених суб'єктів, до яких державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» та його регіональні філії не віднесено.
В судовому засіданні 11.09.2009 р. на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 16.09.2009 р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач по справі входить до системи органів державної податкової служби України.
Підставою діяльності органів державної податкової служби є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. НОМЕР_109-XII преамбулою якого визначено, що цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Повноваження позивача, як органу системи державної податкової служби України, визначені ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. НОМЕР_109-XII.
З метою виконання повноважень покладених на відповідача, останній, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. НОМЕР_109-XII координує свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав, і при цьому відповідно до ст. 11 вказаного Закону має право:
1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім ІНФОРМАЦІЯ_1 та його установ (далі - платники податків);
2) здійснювати контроль за:
-додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;
-наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;
3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;
4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків);
5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ ІНФОРМАЦІЯ_1 та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;
6) одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та зборів (обов'язкових платежів) від платників податків, а також ІНФОРМАЦІЯ_1 та його установ - про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів), від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, - про видачу таких свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензій суб'єктам господарської діяльності, від органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану - про громадян, які померли;
7) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та зборів (обов'язкових платежів) та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики - дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;
8) вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;
9) при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування;
10) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;
11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;
12) застосовувати до платників податків, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
13) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів;
14) користуватися у службових справах засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам та організаціям, з дозволу їх керівників;
15) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;
16) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів іншим органам державної влади та органам Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до закону;
17) звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;
18) звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Права, передбачені пунктами 1 - 9, 14 і 15 частини першої цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені пунктами 10 - 13, 16 - 18, - головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.
Аналізуючи зміст вищевказаних норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. НОМЕР_109-XII суд приходить до висновку, що державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» та його регіональні філії, не входять до системи органів з яким позивач координує свою діяльність, а також не входить до переліку підприємств, установ та організацій зобов'язаних надавати інформацію на запити органів державної податкової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до чч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Належним доказом щодо права органів державної податкової служби вимагати від державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та його регіональних філій інформацію щодо земельних ділянок є норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. НОМЕР_109-XII, які, як встановлено в ході судового розгляду не надають позивачеві відповідних прав.
Посилання позивача на норми Законів України «Про інформацію», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.08р. №355 та Примірний Порядок «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», затвердженого наказом ДПА України від 18.04.08р. №266, не приймаються судом до уваги оскільки вказані нормативно-правові акти не регулюють питань пов'язаних з компетенцією (повноваженнями) органів державної податкової служби.
Крім того, при прийнятті рішення суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Вирішення питання про визначення судовим рішенням прав та компетенції органів податкової служби не входить до повноважень суду, оскільки вказане питання врегульовано відповідними нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. НОМЕР_109-XII, а тому вирішення вказаного питання в судовому порядку, шляхом розширення прав органів державної податкової служби, є фактичним втручанням в повноваження органу законодавчої влади України - Верховної Ради України.
Таким чином, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт наявності у позивача законодавчо встановленого права вимагати від відповідача інформації щодо земельних ділянок, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 14.09.2009р.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.