Справа № 22-ц-4348 Головуючий 1інст .- Шишкін О.В.
Категорія : відшкодування шкоди Доповідач - Колтунова А.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого-судді: Колтунової А.І.
суддів: Піддубного Р.М.,
Тичкової О.Ю.
при секретарі: Костенко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок скоєння злочину, -
ВСТАНОВИВ:
22 лютого 2009 рок ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок скоєння злочину.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що ОСОБА_1 причинила їй тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв'язку з чим вона понесла матеріальні збитки: затрати на лікування, на отримання юридичної допомоги, на проїзд її родичів до лікувального закладу, де вона проходила лікування; а також неправомірними злочинними діями відповідача їй була спричинена моральна шкода.
У відшкодування матеріальної шкоди позивачка та її представник просили стягнути 8 130, 34грн., у відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково, зазначаючи, що суми, як матеріальної так і моральної шкоди, є завищеними.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 8 130 грн. 34 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати по оплаті судового збору в сумі 281 грн. 30 коп., інформаційне-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до неї задовольнити з урахуванням наданих останньою доказів понесених витрат та в розумних межах, посилаючись на ті обставини, що висновки суду стосовно розміру, спричиненої позивачці матеріальної шкоди, не відповідають доказам, які містяться в матеріалах справи, стосовно понесених ОСОБА_2 затрат.
Розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції без урахування її матеріального становища, наявності у неї на утриманні неповнолітнього сина.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник підтримали апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3. щодо стягнення з ОСОБА_1 у відшкодування спричиненої їй матеріальної шкоди 8 130,34грн. суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою у підтвердження понесених збитків на дану суму, надані необхідні докази.
Колегія суддів вважає, що погодитися з даними висновками суду в повному обсязі не можна з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2)доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що по вині відповідачки ОСОБА_1 позивачці ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв'язку з чим на відповідачці лежить обов'язок відшкодувати позивачці матеріальну та моральну шкоду, яка знаходиться у причинному зв'язку з отриманими останньою тілесними ушкодженнями.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на придбання медичних препаратів для лікування у період з 24 квітня по 16 травня 2008 року в сумі 2 939, 75 грн., оскільки дана сума матеріальної шкоди підтверджується листом призначення ОСОБА_2 лікувальних препаратів, чеками на їх придбання (а.с.6-12).
Що стосується матеріальної шкоди в розмірі 1591,43 грн. та 574,46 грн. у період лікування ОСОБА_2 з 20 травня 2008 року по 11 липня 2008 року та з 14 липня 2008 року по 31 липня 2008 року, то колегія суддів вважає, що вона також знайшла своє підтвердження.
З ксерокопії історії хвороби, які маються в матеріалах справи, оригінал якої оглядався у суді першої інстанції, вбачається, що у період знаходження на амбулаторному лікуванні з 20 травня по 11 липня 2008 року їй були прописані наступні медичні препарати:
- пирацетам - по 1 таблетці 3 рази на день;
- кавинтон - по 1 таблетці 3 рази на день;
- нейтровитан - по 1 таблетці 3 рази на день;
- актовегин - по 1 таблетці 3 рази на день (а.с.31).
- афабазол у таблетках;
- пирацетам в ампулах;
- актовегин в ампулах;
- менсидол у таблетках;
- гидазепам у таблетках (а.с.34-35).
Суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 була надана довідка головного лікаря, яка підтверджуює, що вказані препарати вона приймала, а також дані щодо їх вартості (а.с.132).
З виписки з історії хвороби вбачається, що у період знаходження позивачки на стаціонарному лікуванні з 14 по 31 липня 2008 року вона приймала наступні лікувальні препарати:
L - лизина есцинат стрезам у ампулах, натрія бромід у таблетках, коаксил у таблетках, стрезам у таблетках.
У наступний час їй порадили приймати коаксил по 1 таблетці 2 рази на день 2 місяця, стрезам по 1 таблетці 3 рази на день 1 місяць, детралекс по 2 таблетки 2 рази на день 2 місяця (а.с.38).
Чеками підтверджується придбання наступних препаратів на суму 574,46 грн. (а.с.39-40).
У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що спричинення позивачці матеріальної шкоди на вказану суму знайшло своє підтвердження, тому суд першої інстанції мав підстави для її стягнення.
Підтверджується сума понесених ОСОБА_2 матеріальних затрат в сумі 2 700 грн. на оплату послуг адвоката по наданню їй юридичної допомоги при розгляді кримінальної справи.
В матеріалах справи мається угода з адвокатом ОСОБА_4. на ведення кримінальної справи (а.с.49), а також квитанція про внесення нею 2 700 грн. за ведення кримінальної справи (а.с.48).
Доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі відносно того, що дана сума не може бути стягнута, оскільки адвокатом не надавались позивачці послуги в рамках даної цивільної справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_2 просить стягнути дану суму не в порядку ст., ст.79, 84 ЦПК України, а як спричинену їй матеріальну шкоду скоєнням злочину відповідачкою.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що сума 327,70 грн., яку, як зазначає позивачка, члени родини витратили на придбання білетів для поїздок до неї у лікарню, судом першої інстанції необґрунтовано була стягнута з відповідачки на користь позивачки.
Як у позовній заяві, так у і у судовому засіданні позивачка не заперечує того факту, що затрати на придбання білетів понесла не вона. Інші особи повноважень на стягнення даних сум позивачці не передавали, позовні вимоги не пред'являли.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди підлягає зменшенню з 8130 грн. 34 коп. до 7795,64грн.
Що стосується рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що при його ухваленні судом не були в повному обсязі враховані усі фактичні обставини по справі, роз'яснення, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Згідно роз'яснень, наведених у вищезазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Висновки суду щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди зроблені правильно, оскільки з вини відповідачки була спричинена шкода здоров'ю позивачки. Вона тривалий час знаходилася на лікуванні, була вимушена приймати додаткові заходи для організації життя своєї родини.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції не в повному обсязі врахував ті обставини, що на утриманні відповідачки знаходиться неповнолітня дитина - син, 06 лютого1993 року народження, відповідачка є матір'ю - одиначкою, і зв'язку з цим стягнення з відповідачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. не відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості, оскільки може поставити родину відповідачки у тяжке матеріальне становище.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає необхідним зменшити суму, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 20 000 грн. до 15 000 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо необґрунтованого стягнення з неї судового збору в сумі 281,30 грн. та 30 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням слухання справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішення суду в даній частині відповідає вимогам ч.3 ст.88 ЦПК України.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то суд обґрунтовано стягнув їх в дохід держави з відповідачки.
Керуючись ст. ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3, п.4 ст.309, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2009 року змінити.
Зменшити суму стягнення з ОСОБА_1 на користі ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди до 7795 грн. 64 коп. та на відшкодування моральної шкоди до 15 000 грн.
В іншій частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий-суддя
Судді