АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 липня 2006 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Оксентюка В.Н.

суддів Олексюка Я.М., Лозовського А.О.

з участю прокурора Смолюка Б.С.

захисника ОСОБА_1

засудженої ОСОБА_2розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_2 та її адвоката ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду від 27 квітня 2006 року, яким ОСОБА_2, АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта початкова, не працююча, АДРЕСА_2, на підставі ст.89 ЦК України не судима, -

· засуджена за ст.307 ч.2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженої;

· за ст.311 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_2визначено 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна засудженої.

Строк відбування покарання визначено з 1 січня 2006 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередню - тримання під вартою.

Стягнуто з засудженої ОСОБА_2в дохід держави 397 грн. 19 коп. судових витрат за проведення фізико-хімічної на наркологічної експертиз.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Кошти в сумі 120 грн., які використовувались для проведення оперативної закупівлі повернуті Ківерцівському РВ УМВС України у Волинській області.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати,

Справа №11 -334 2006р.                      Головуючий у 1 інстанції Пономарьова О.М.

ст.307 ч.2 КК України                       Доповідач Оксентюк В.Н.

2

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_2визнана винною в тому, що 26 грудня 2005 року в лісовому масиві поблизу с.Прилуцьке Ківерцівського району знайшла (чим незаконно придбала) поліетиленовий пакет з висушеною маковою соломкою вагою 1 (один) кілограм та шприц з прозорою рідиною, який перенесла в приміщення житлового будинку за місцем проживання в АДРЕСА_1, де незаконно зберігала з метою збуту.

27 грудня 2005 року в післяобідню пору ОСОБА_2в будинку за місцем свого проживання незаконно збула ОСОБА_3 129,7 грамів висушеної макової соломки, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Вона ж, 28 грудня 2005 року тієї ж післяобідньої пори, повторно, в будинку за місцем проживання незаконно збула ОСОБА_3 - 138,6 гр. висушеної макової соломки та 0,75 гр. ангідриду оцтової кислоти, що за висновком фізико-хімічної експертизи являється прекурсором.

29 грудня 2005 року ОСОБА_2в післяобідню пору, в будинку за місцем свого проживання , повторно, незаконно продала ОСОБА_3 - 169,9 гр. висушеної макової соломки, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом та 2,16 гр. ангідриду оцтової кислоти, що являється прекурсором.

Засуджена ОСОБА_2подала на вирок апеляцію. Не оскаржуючи фактичних обставин справи та кваліфікації її дій вказала, що при постановленні вироку суд першої інстанції не врахував, що вона хворіє на туберкульоз, на утриманні має шестеро онуків, а неповнолітній син ОСОБА_4 хворіє психічним захворюванням.

Прохає вирок суду змінити і звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Захисник ОСОБА_1 в поданій на вирок апеляції вказав, що при обранні міри покарання суд не врахував вік підзахисної, її захворювання на туберкульоз, а також ту обставину, що на утриманні в ОСОБА_2знаходяться чисельні онуки, батьки яких проживають окремо і не приймають участі в їх вихованні. Прохає вирок суду в частині призначеного покарання змінити і обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Апеляції від інших учасників судового розгляду на вирок суду не поступали.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, заслухавши пояснення засудженої ОСОБА_2та її захисника, які апеляції підтримали, міркування прокурора про залишення вироку без змін, а апеляцій без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляції підлягають до часткового задоволення.

Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2злочинів, передбачених ст.307 ч.2 та 311 ч.2 КК України грунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і апелянтами в своїх скаргах не оспорюються.

Винність ОСОБА_2в інкримінованих їй злочинах об'єктивно стверджується визнавальними показами засудженої щодо обставин вчинення злочинів, які вона давала в ході досудового слідства та в судовому засіданні, матеріалами   оперативної   закупки   наркотичних   засобів   в  ОСОБА_2

заключеннями судових експертиз та іншими матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_2суд вірно кваліфікував за ст.307 ч.2 та 311 ч.2 КК України.

Разом з тим, обговорюючи питання про обрання ОСОБА_2міри покарання суд першої інстанції не в повній мірі рахував всі пом'якшуючі її вину обставини, які впливають на розмір міри покарання, а саме: стан здоров'я засудженої, яка хворіє туберкульозом (а.с.103), її вік та склад сім'ї (а.с.127). Вказані обставини на думку колегії суддів судової палати також слід віднести до обставин, що пом'якшують ОСОБА_2покарання.

Наведені пом'якшуючі вину обставини в сукупності з пом'якшуючими ОСОБА_2покарання обставинами, встановленими судом першої інстанції істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів та ступінь суспільної небезпечності особи засудженої і відповідно до ст.65 КК України дають підстави для застосування відносно ОСОБА_2ст.69 КК України і призначення покарання нижче найнижчої межі санкцій ст.307 ч.2 та 311 ч.2 КК України.

Таке покарання на думку колегії суддів судової палати буде справедливе, необхідне і достатнє для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги засудженої ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1 задовільнити частково.

Вирок Ківерцівського районного суду від 27 квітня 2006 року відносно ОСОБА_2в частині міри покарання змінити.

ОСОБА_2за ст.307 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України обрати покарання 2 (два) роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є на праві приватної власності засудженої.

За ст.311 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України 1 (один) рік і шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування визначити 2 (два) роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є на праві приватної власності засудженої.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий   Оксентюк В.Н. Судді       Олексюк ЯМ., Лозовський А.О.

Оригіналу відповідає:              

Суддя апеляційного суду                                        Оксентюк В.Н.