Справа № 22-ц-3637/2009 р. Головуючий І інс.- Шаренко С.Л.
Категорія : із угод Доповідач - Колтунова А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2009 року місто Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Колтунової А.І.,
суддів колегії - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
при секретарі - Лосєвій К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Дубровської Г.В. на ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» про визнання угод неукладеними ,-
ВСТАНОВИЛА:
16 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії (далі ВАТ «Укрексімбанк»), 3-а особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» (далі ТОВ «Тімекс») про визнання договорів неукладеними.
Позивач посилався на ті обставини, що 03 березня 2006 року між ТОВ «Тімекс» та ВАТ «Укрексімбанк» був укладений кредитний договір №6806К20, згідно умов якого ТОВ «Тімекс» отримало від ВАТ «Укрексімбанк» 950 000 доларів США з терміном погашення кредиту до 20 лютого 2008 року.
27 березня 2007 року для оптимізації форм роботи та користування кредитними ресурсами між ними було укладено Генеральну угоду №6807N4 та кредитний договір №6806К17.
Для забезпечення вищезазначених угод 27 березня 2007 року був укладений іпотечний договір №6807Z64, відповідно до умов якого ОСОБА_1. виступив іпотекодавцем. Предметом іпотеки є нежитлова будівля лит. «А-2» площею 2232,4 кв. метрів, яка знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.
Позивач вважав, що вищезазначені угоди були укладені без досягнення згоди з усіх істотних умов договору, з порушенням вимог закону, у зв'язку з чим просив визнати їх неукладеними.
17 квітня 2009 року ОСОБА_1. було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в котрій позивач просив заборонити відповідачеві Харківській філії ВАТ «Укрексімбанк», а також ВАТ «Укрексімбанк» проводити будь-які розрахунки за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року та кредитними договорами №6806К20 від 03 березня 2006 року, №6806К17 від 27 березня 2007 року, №68608К21 від 06 жовтня 2008 року на період судового розгляду справи;
заборонити Харківській філії ВАТ «»Укрексімбанк», а також ВАТ «Укрексімбанк» звертати стягнення на заставлене майно, що є предметом забезпечення зобов'язань ТОВ «Тімекс» за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року та кредитними договорами №6806К20 від 03 березня 2006 року, №6806К17 від 27 березня 2007 року, №68608К21 від 06 жовтня 2008 року на період судового розгляду справи;
заборонити відповідачеві Харківській філії ВАТ «Укрексімбанк», а також ВАТ «Укрексімбанк» здійснювати будь-який моральний тиск на нього як на майнового поручителя ТОВ «Тімекс» за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року та кредитними договорами №6806К20 від 03 березня 2006 року, №6806К17 від 27 березня 2007 року, №68608К21 від 06 жовтня 2008 року на період судового розгляду справи;
заборонити відповідачеві Харківській філії ВАТ «Укрексімбанк», а також ВАТ «Укрексімбанк» на період судового розгляду справи укладати будь-які угоди, а саме угоди уступку боргу, уступку вимоги, доручень по стягненню коштів з нього за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року та кредитними договорами №6806К20 від 03 березня 2006 року, №6806К17 від 27 березня 2007 року, №68608К21 від 06 жовтня 2008 року.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року накладено заборону ВАТ «Укрексімбанк» в особі Харківської філії (м. Харків, вул. Чернишевського, 11, МФО 351618, код 19362160) проводити будь-які розрахунки за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року та кредитними договорами №6806К20 від 03 березня 2006 року, №6806К17 від 27 березня 2007 року, №68608К21 від 06 жовтня 2008 року; заборонено ВАТ «Укрексімбанк» в особі Харківської філії звертати стягнення на майно, що є предметом забезпечення зобов'язань ТОВ «Тімекс» за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року та кредитними договорами №6806К20 від 03 березня 2006 року, №6806К17 від 27 березня 2007 року, №68608К21 від 06 жовтня 2008 року; заборонено ВАТ «Укрексімбанк» в особі Харківської філії укладати будь-які угоди, а саме: угоди уступку боргу, уступку вимоги, доручень по стягненню коштів з позивача за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року та кредитними договорами №6806К20 від 03 березня 2006 року, №6806К17 від 27 березня 2007 року, №68608К21 від 06 жовтня 2008 року - до розгляду справи по суті.
В апеляційній скарзі ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії ВАТ «Укрексімбанк» просить ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року скасувати, посилаючись на ті обставини, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, перешкоджає господарській діяльності юридичної особи, порушує права та обмежує інтереси третіх осіб - вкладників по виплаті вкладів та процентів по ним.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1. про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити та призвести до неможливості виконання рішення суду по справі.
Колегія суддів вважає, що погодитись з даними висновками суду в повному обсязі не можна з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
З матеріалів справи убачається, що за участю позивача, з оспорюваємих ним угод, укладений лише іпотечний договір №6807Z64 (а.с. 49-52).
По іншим угодам ОСОБА_1. не є стороною.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку в частині заборони ВАТ «Укрексімбанк» звертати стягнення на майно, що є предметом забезпечення зобов'язань ТОВ «Тімекс» за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року та кредитними договорами, по яким нежитлова будівля, котра належить ОСОБА_1., є предметом застави, а також в частині заборони ВАТ «Укрексімбанк» укладати будь-які угоди: уступку боргу, уступку вимоги, доручень по зверненню стягнення на майно, що є предметом забезпечення зобов'язань ТОВ «Тімекс», а також по стягненню коштів з позивача за вищевказаними угодами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду стосовно того, що незабезпечення позову у вказаній частині може ускладнити чи призвести до неможливості виконання рішення суду по справі у випадку задоволення позову.
В іншій частині ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і не може бути визнана правильною.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1. про забезпечення позову в частині заборони ВАТ «Укрексімбанк» проводити будь-які розрахунки за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року, кредитним договорам №6806К20 від 03 березня 2006 року, кредитним договором №6806К17 від 27 березня 2007 року, кредитним договором №68608К21 від 06 жовтня 2008 року суд першої інстанції не врахував, що стягнення за даними договорами проводиться з ТОВ «Тімекс», а не з ОСОБА_1.
Крім цього, судом не прийнято до уваги, що предметом оспорюваних договорів є кредитні відносини між ВАТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Тімекс».
Відповідно до цього, у випадку визнання даних угод неукладеними з моменту їх підписання, можливими наслідками прийняття рішення на користь позивача є двостороння реституція сторін договору та, відповідно, обов'язок відповідача повернути третій особі отримані за даними договорами платежі.
Які-небудь правові підстави сумніватися в платоспроможності банка, який є державним банком та фінансується за рахунок державного бюджету, та можливості повернення позивачу надмірно стягнутих сум, у випадку задоволення його позову, відсутні.
Разом з тим, абзацами 3 та 5 ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що кредитування є основним видом господарської діяльності відповідача, у зв'язку з цим, забороною отримання платежів по договорам, виплати по яким здійснюються 3-ми особами, суд фактично втручається в господарську діяльність підприємства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у вказаній частині підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви ОСОБА_1. у викладеній частині необхідно відмовити.
Керуючись ст. 303, 304, п.3 ч.2 ст.307, п.2 ст.312, ст.313, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ВАТ «Укрексімбанк» задовольнити частково.
Ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року в частині накладення заборони ВАТ «Укрексімбанк» в особі Харківської філії проводити будь-які розрахунки, а саме: стягувати суми основного зобов'язання, відсотки за користування кредитом, нараховувати штрафні санкції та штрафи за Генеральною угодою №6807N4 від 27 березня 2007 року, кредитним договорам №6806К20 від 03 березня 2006 року, кредитним договором №6806К17 від 27 березня 2007 року, кредитним договором №68608К21 від 06 жовтня 2008 року, укладеними між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії - скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у вказаній частині відмовити.
В іншій частині ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає відповідно ч.1 ст. 324 ЦПК України.
Головуючий суддя -
Судді колегії -