Справа № 22-ц-3636/2009 р. Головуючий І інс.- Шаренко С.Л.
Категорія : із угод Доповідач - Колтунова А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2009 року місто Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Колтунової А.І.,
суддів колегії - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
при секретарі - Лосєвій К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Дубровської Г.В. на ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» про визнання угод неукладеними ,-
ВСТАНОВИЛА:
17 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії (далі ВАТ «Укрексімбанк»), 3-а особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» (далі ТОВ «Тімекс») про визнання договорів неукладеними.
Позивач посилався на ті обставини, що 17 березня 2007 року між ОСОБА_1. та ВАТ «Укрексімбанк» був укладений кредитний договір №6807С104, згідно умов якого ОСОБА_1. отримав від ВАТ «Укрексімбанк» 450 000 ЄВРО з терміном погашення кредиту до 16 жовтня 2014 року.
Для забезпечення вищезазначеної угоди 17 жовтня 2007 року був укладений іпотечний договір №6807Z244, відповідно до умов якого ОСОБА_2 виступив іпотекодавцем по вищевказаному кредитному договору. Предметом іпотеки є земельні ділянки площею 0,15 га, що знаходиться за адресою Харківська область, Харківський район, АДРЕСА_1; площею 0,2185 га, що знаходиться за адресою Харківська область, Харківський район, АДРЕСА_1 літ. А; площею 0,1740 га, що знаходиться за адресою Харківська область, Харківський район,АДРЕСА_2.
Позивач вважав, що вищезазначені угоди були укладені без досягнення згоди з усіх істотних умов договору, з порушенням вимог закону, у зв'язку з чим просив визнати їх неукладеними.
17 квітня 2009 року ОСОБА_1. було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в котрій позивач просив заборонити відповідачеві ВАТ «Укрексімбанк в особі Харківської філії проводити будь-які розрахунки за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року на період судового розгляду справи, а саме стягувати відсотки за користування кредитом, нараховувати штрафні санкції та штрафи, сум основного зобов'язання, а також вимагати від ОСОБА_1. здійснення будь-яких дій, що передбачені у кредитному договорі №6807С104 від 17 жовтня 2007 року;
заборонити ВАТ «Укрексімбанк» в особі Харківської філії звертати стягнення на майно, що є предметом іпотеки в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1. за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року;
заборонити відповідачеві ВАТ «Укрексімбанк» в особі Харківської філії на період судового розгляду справи укладати будь-які угоди, а саме угоди уступку боргу, уступку вимоги, доручень по стягненню коштів з ОСОБА_1. за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року;
заборонити відповідачеві ВАТ «Укрексімбанк в особі Харківської філії здійснювати будь-який моральний тиск на ОСОБА_1. на період судового розгляду справи.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року накладено заборону ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» в особі Харківської філії (м. Харків, вул. Чернишевського, 11, МФО 351618, код 19362160) проводити будь-які розрахунки за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» в особі Харківської філії, а саме стягувати відсотки за користування кредитом, нараховувати штрафні санкції та штрафи, сум основного зобов'язання, а також вимагати від ОСОБА_1 здійснення будь-яких дій, що передбачені зазначеним кредитним договором; заборонено ВАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії звертати стягнення на майно, що є предметом іпотеки в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року; заборонено ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії укладати будь-які угоди, а саме: угоди уступку боргу, уступку вимоги, доручень по стягненню коштів з ОСОБА_1 за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року - до розгляду справи по суті.
В апеляційній скарзі ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії ВАТ «Укрексімбанк» просить ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року скасувати, посилаючись на ті обставини, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, перешкоджає господарській діяльності юридичної особи, порушує права та обмежує інтереси третіх осіб - вкладників по виплаті вкладів та процентів по ним.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1. про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити та призвести до неможливості виконання рішення суду по справі.
Колегія суддів вважає, що погодитись з даними висновками суду в повному обсязі не можна з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
З матеріалів справи убачається, що в забезпечення виконання умов кредитного договору №6807С104 від 17 жовтня 2007 року між ВАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір №6807Z244, предметом іпотеки по якому були земельні ділянки, розташовані за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1 (а.с. 9-16).
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку в частині заборони ВАТ «Укрексімбанк» звертати стягнення на майно, що є предметом забезпечення зобов'язань ОСОБА_1. за іпотечним договором №6807Z244 від 17 жовтня 2007 року, укладеним між ВАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_2, а також в частині заборони ВАТ «Укрексімбанк» укладати будь-які угоди: уступку боргу, уступку вимоги, доручень по зверненню стягнень на майно, що є предметом застави та стягненню коштів за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року.
Оскільки незабезпечення позову у вказаній частині може дійсно ускладнити чи призвести до неможливості виконання рішення суду по справі у випадку задоволення позову.
Що стосується ухвали суду в частині заборони ВАТ «Укрексімбанк» в особі Харківської філії проводити будь-які розрахунки за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року, а саме стягувати суми основного зобов'язання, відсотки за користування кредитом, нараховувати штрафні санкції та штрафи, то колегія суддів вважає, що вона підлягає скасуванню.
Заборона проводити розрахунки за вищевказаним кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року, може призвести до втрати ВАТ «Укрексімбанк» можливості виконання зобов'язань перед третіми особами-вкладниками по виплаті вкладів, процентів по ним.
Які-небудь правові підстави сумніватися в платоспроможності банка, який є державним банком та фінансується за рахунок державного бюджету, та можливості повернення позивачу надмірно стягнутих сум, у випадку задоволення його позову, відсутні.
Разом з тим, абзацами 3 та 5 ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що кредитування є основним видом господарської діяльності відповідача, у зв'язку з чим, забороною отримання платежів по договорам, суд фактично втручається в господарську діяльність підприємства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у вказаній частині підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви ОСОБА_1. у викладеній частині необхідно відмовити.
Керуючись ст. 303, 304, п.3 ч.2 ст.307, п.2 ст.312, ст.313, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ВАТ «Укрексімбанк» задовольнити частково.
Ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року в частині накладення заборони ВАТ «Укрексімбанк» в особі Харківської філії проводити будь-які розрахунки за кредитним договором №6807С104 від 17 жовтня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії, а саме стягувати суми основного зобов'язання, відсотки за користування кредитом, нараховувати штрафні санкції та штрафи - скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у вказаній частині відмовити.
В іншій частині ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає відповідно ч.1 ст. 324 ЦПК України.
Головуючий суддя -
Судді колегії -