ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"17" квітня 2007 р. Справа № 17/109
м. Чернігів «17 »квітня 2007 року
Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:
Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.
Представників позивача: Машко О.П. -старш. держподатінспектор, дов.№30821/10/10-010 від 28.12.2006р.
Відповідача: не з'явився.
матеріали справи №17/109
За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції у м. Чернігові
14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28
До ВІДПОВІДАЧА: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Про стягнення 1296,59 грн. за рахунок активів
СУТЬ СПОРУ :
ДПІ у м. Чернігові пред'явлено позов до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення за рахунок активів податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 903,21 грн. основного платежу, 334,28 грн. штрафних санкцій та 59,10 грн. пені.
Відповідач відзив на позовну заяву або письмові пояснення суду не надав, представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча двічі належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення поштового відправлення НОМЕР_1 та НОМЕР_2 свідчать про вручення ухвали, повістки, копії позову з додатками 21.03.07р.та 06.04.07р. відповідно).
За таких обставин, неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши представника Позивача та дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності Деснянською районною радою м. Чернігова 19.10.2000р., про що зроблений запис у журналі обліку реєстраційних справ.
СПД ОСОБА_1 зареєстрована ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 20.10.2000р.
Відповідно до Закону України № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р “Про систему оподаткування” Боржник є платником податків і тому зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Ст. 11 названого закону встановлює, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідачем дані вимоги не виконані.
Станом на момент подання позову за Відповідачем рахується податковий борг по сплаті податку на додану вартість в сумі 1296,59 грн. за жовтень 2006 року -січень 2007 року. Зазначена сума боргу виникла на підставі самостійно визначеної суми 903,29 грн. згідно податкових декларацій НОМЕР_3 від 16.11.2006р.,НОМЕР_4 від 20.12.2006р., НОМЕР_5 від 22.01.2007р., НОМЕР_6 від 20.02.2007р., та податкових повідомлень-рішень: НОМЕР_7, НОМЕР_8 та НОМЕР_9 від 11.01.2007р., якими визначено податкове зобов`язання на суму 124,50 грн., 171,2о грн. та 38,58 грн. відповідно (дані податкові повідомлення-рішення були отримані Відповідачем 16.01.07р. згідно повідомлення про вручення НОМЕР_10). Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань Відповідачу нарахована пеня в розмірі 59,10 грн.
Згідно п.1.3. ст.1 Закону №2181:
“Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.”
Згідно до п.5.1. ст.5 Закону №2181:
«Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.»
Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181:
“Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.”
Доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень Відповідач не надав, а отже визначені в них суми є узгодженими.
Позивачем були сформовані та направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення податкові вимоги: перша за НОМЕР_11 від 12.12.2006р. та друга за НОМЕР_12 від 26.01.2007р. (отримані Відповідачем 22.12.06р. та 02.02.07р. відповідно, повідомлення про вручення НОМЕР_13 та НОМЕР_14).
Враховуючи, що вищевказаний податковий борг самостійно Відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п.3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону №2181 в судовому порядку.
За таких обставин позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:
“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”
Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повно важень, даною статтею взагалі не передбачено.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок активів з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_15) на користь державного бюджету (р/р31110029700002, код 14010100, отримувач: Держбюджет: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) 1296 грн. 59 коп. податкового боргу по податку на додану вартість.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя І.В. Кушнір