АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006р. червня 29 дня                                                                               місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

суддів Здрилюк О.І., Подолюка В.А.

при секретарі Гордійчук І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними і перерахунок призначеної пенсії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 21 березня 2006 року про закриття провадження в справі в частині позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1, відповідач - Волинський обласний військовий комісаріат,

представники   відповідача   -   ОСОБА_2   ОСОБА_3.

Колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду від 21 березня 2006 року про закриття провадження в справі в частині позовних вимог і ухвалити постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.

Зазначеною ухвалою суду першої інстанції провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії в частині вимог про перерахунок пенсії з врахуванням 50% надбавки за особливі умови служби закрито з підстав, передбачених п.4 ч.І ст. 157 КАС України - оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Позивач вважає, що суд незаконно закрив провадження в справі в частині вимог про перерахунок пенсії з врахуванням    50%    надбавки за особливі умови

Справа №22-а-170/06                              Головуючий у 1 інстанції Шептицька Н.В.

Категорія 26                                           Доповідач Александрова М.А.

2 служби. У 2005 році він дійсно оскаржував дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної пенсії, починаючи з 1 листопада 1995 року, з врахуванням 50% щомісячної надбавки за особливі умови служби. Рішенням суду було зобов'язано відповідача провести доплату до пенсії за листопад-грудень 1995 року з врахуванням 50% надбавки за особливі умови служби - в розмірі 57 грн. 12 коп. На даний час він просив провести перерахунок пенсії з 1 січня 2005 року на підставі Закону України від 15.06.2004 року «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечує, вважає, що суд першої інстанції правильно закрив провадження в справі в цій частині, оскільки є рішення суду, що набрало законної сили, з того самого спору і між тими самими, сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач раніше звертався до суду із скаргою на дії Волинського обласного військового комісаріату щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням 50 відсоткової надбавки за особливі умови служби і рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 липня 2005 року скаргу задоволено, рішення набрало законної сили.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду від 21 березня 2006 року скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений із служби 31 жовтня 1995 року і з 1 листопада 1995 року йому призначена пенсія за вислугу років (а.с.5, 6).

Із наказу НОМЕР_1 від 9 вересня 1995 року начальника штабу цивільної оборони Волинської області (а.с.34), із грошового атестата серії ЗС НОМЕР_2(а.с.5) вбачається, що на день звільнення зі служби позивачеві виплачувалася 50 відсоткова доплата за особливі умови служби.

При розрахунку пенсії у 1995 році в розмір грошового утримання позивача, з якого нараховувалася пенсія, не була зарахована 50 відсоткова доплата за особливі умови служби (а.с.6).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 липня 2005 року, яке набрало законної сили, встановлено, що доплата за особливі умови служби безпідставно не включена в розмір грошового утримання, з якого нараховувалася пенсія позивачеві в листопаді і грудні 2005 року. Зобов'язано Волинський обласний військовий комісаріат провести перерахунок пенсії позивачу за листопад і грудень 1995 року з врахуванням 50 відсоткової доплати за особливі умови служби і виплатити позивачеві 57 грн. 12 коп. недоплаченої за ці місяці пенсії (а.с.56).

Відповідно до ст.43 ч.З Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 15 червня 2004 року, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим

з

Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Згідно прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15 червня 2004 року особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.

Позивач просив провести йому перерахунок пенсії, виходячи з положень зазначених Законів, з 1 січня 2005 року.

Отже, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що рішення Луцького міськрайонного суду від 28 липня 2005 року є підставою для закриття провадження в даній справі.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 199, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 21 березня 2006 року в даній справі скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /-/ Александрова М.А.

Судді /-/ /-/       Здрилюк О.І., Подолюк В .А.

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду                      Александрова М.А.