Справа № 22-С-627 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Сарапін Г.С.
Категорія - 41 Доповідач Осіпук В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 р. місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Сівчука Є.І.
суддів Подолюка В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Антонюк О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Володимир-Волинського міського суду від 18 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
9 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд до ОСОБА_2 із зазначеним позовом. Покликався на те, що 6 березня 2005 року біля 11 години під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини водія легкового автомобіля «Ауді-100», реєстраційний номер НОМЕР_1яким керував відповідача, і мала місце неподалік села Хоробрів Сокальського району Львівської області на автодорозі Ковель-Жовква, було пошкоджено його легковий автомобіль «Сітроєн-ХВ» реєстраційний номер ОСОБА_2чим завдано йому матеріальні збитки на суму 7568 грн. 16 коп. Крім того вказував, що неправомірними діями ОСОБА_2, який порушив Правила дорожнього руху і вчинив ДТП йому було завдано моральну шкоду.
В зв'язку з чим просив стягнути з відповідача в його користь 7568 грн. 16 коп. за заподіяну матеріальну шкоду, 5000 грн. за завдану моральну шкоду та 240 грн. понесених витрат за авто товарознавче дослідження.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 18 квітня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 7568 грн. 16 коп. за заподіяну матеріальну шкоду, 1000 грн. за завдану моральну шкоду, 240 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження та 86 грн. 58 коп. понесених судових витрат.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як незаконне і необгрунтоване, ухвалене без належної оцінки доказів, а справу направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно ст.ст. 1187 ч.2, 1188 ч.І п.1 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою
При розгляді справи судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 6 березня 2005 року біля 11 години на автодорозі Ковель-Жовква неподалік села Хоробрів Сокальського району Львівської області, і сталась з вини відповідача ОСОБА_2, який згідно доручення керував легковим автомобілем «Ауді-100», було пошкоджено легковий автомобіль «Сітроен-ХВ», експлуатацію якого здійснював його власник ОСОБА_1 /а.с. 24, 45-47/.
Згідно звіту НОМЕР_3автотоварознавчого дослідження спеціаліста ТзОВ «Таір-ЛТД» від 12 травня 2005 року розмір матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля «Сітроен-ХВ» в ДТП становить 7568 грн. 16 коп. /а.с. 4-23/.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши наведені факти і давши їм вірну правову оцінку правильно прийшов до висновку, що саме водій ОСОБА_2, який керував автомобілем «Ауді-100», порушивши Правила дорожнього руху, п.п. 12.1, 12.2, 13.3 і вчинив ДТП. Під час якої було пошкоджено автомобіль позивача ОСОБА_1, вартість відновлюваного ремонту якого значно вища від його ринкової вартості до пошкодження. А отже суд першої інстанції цілком підставно задоволив вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно ч.І ст.23, ч.І ст. 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Оскільки автомобіль ОСОБА_1 був пошкоджений в ДТП, що сталась з вини відповідача ОСОБА_2, то суд, врахувавши душевні страждання позивача, які він зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, виходячи з умов розумності і справедливості, правомірно стягнув з відповідача 1000 грн. за заподіяну моральну шкоду.
Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції цілком підставно, з врахуванням чинного законодавства ст..88 ЦПК України, стягнув з відповідача в користь позивача судові витрати.
Отже рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Володимир-Волинського міського суду від 18 квітня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий Сівчук Є.І.
Судді Подолюк В.А., Осіпук В.В.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду В.В.Осіпук