АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 26" березня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючої – Фащевської Н.Є.
Суддів – Гурзеля І.В., Жолудько Л.Д.
при секретарі – Любчик Л.В.
з участю - апелянта ОСОБА_1 .,
представника ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 .,
адвоката ОСОБА_4 .,
представника ОСОБА_5 .,
прокурора Коруни Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 по справі за позовом прокурора м.Тернополя в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , третьої особи органу опіки і піклування Тернопільської міської ради про вселення та зобов’язання не чинити перешкод в користуванні жилим приміщенням,-
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор міста Тернополя звернувся з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 . до ОСОБА_6 ., ОСОБА_1 ., третя особа – служба у справах дітей Тернопільської міської ради про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що відповідачі чинять перешкоди неповнолітній ОСОБА_3 . в користуванні житлом, в зв’язку із чим порушуються її житлові права.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року позов задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_1 , ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити її у вказане жиле приміщення.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ – солідарно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 . та ОСОБА_1 . просять рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2008 року скасувати, постановити нове нове рішення, яким провадження по справі закрити.
В судовому засіданні представник ОСОБА_6 .- ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . апеляційну скаргу підтримали в межах наведених доводів.
Прокурор та ОСОБА_3 . просять апеляційну скаргу відхилити, так як вважають, що рішення суду є законним та обгрунтованим.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, вбачається, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Так, задовольняючи позовні вимоги прокурора в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 ., суд виходив з того, що ОСОБА_3 з 2000 року постійно проживала і була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 разом з своїм батьком - ОСОБА_7 , його дружиною - ОСОБА_6 , та її дочкою - ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_7 .- ІНФОРМАЦІЯ_1 року, неповнолітня ОСОБА_3 тимчасово поїхала, на час шкільних канікул, до своєї матері - ОСОБА_8 , яка проживає в м.Збаражі.
Під час відсутності ОСОБА_3 ., відповідачка ОСОБА_1 . змінила замки у вхідних дверях квартири.
19 листопада 2007 року ОСОБА_3 . повернулася додому, однак, потрапити у квартиру не мала можливості, оскільки не змогла відкрити вхідні двері через зміну в них замків.
Неповнолітня звернулась в органи внутрішніх справ, після чого з нарядом міліції повернулась до своєї квартири. Однак, ОСОБА_1 ., яка в цей час перебувала в квартирі, незважаючи на явку працівників міліції, ОСОБА_3 . до квартири не впустила.
Іншого житла неповнолітня ОСОБА_3 . не має, а тому суд відновив її право на житло шляхом усунення перешкод в користуванні та вселення у спірне приміщення.
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись оскільки він зроблений на підставі всебічно досліджених доказів та відповідає обставинам справи .
Так з довідки ЖЕК вбачається що ОСОБА_3 . з 22.08.2000 року проживає в АДРЕСА_1 . (а.с.5) В цій квартирі також зареєстровані відповідачі по справі.
Згідно ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України ?ро охорону дитинства" діти — члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Права члена сім’ї наймача або члена сім”ї власника житла захищені також ст.156 ЖК України, ч.1 ст.405 ЦК України.
Судом першої інстанції також вірно встановлено, що позивачка ОСОБА_3 є членом сім'ї власника квартири АДРЕСА_1 в м. Тернополі - ОСОБА_6 , оскільки із 2000 року постійно проживала у вказаній квартирі, є донькою покійного чоловіка власниці.
Доводи апеляції про те, що апелянти не чинили перешкод неповнолітній ОСОБА_3 спростовуються як поясненнями апелянтів про те, що замок в дверях був замінений ними після смерті батька позивачки, оскільки ключі від квартири перебували в інших осіб, а тому вони змінили замок з метою безпеки майна, так і поясненнями свідків ОСОБА_9 ., ОСОБА_10 ., ОСОБА_11 ..
Згідно ч.З, 4 ст.9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
За вказаних обставин судом першої інстанції вірно встановлено порушення відповідачами житлових прав неповнолітньої ОСОБА_3 ..
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись п.1ч.1 ст.307, ст.308, 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-х місяців.
Головуючий - підпис
Судді – два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В.Гурзель