АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2009 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючої – .

Суддів - Гурзеля І.В.,

при секретарі –

з участю апелянта ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1   до Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та визнання незаконним нарахування заборгованості, зустрічним позовом Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу до   ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  про усунення перешкод в користуванні гуртожитком шляхом виселення та стягнення заборгованості,  

В С Т А Н О В И Л А:

   

    В лютому ОСОБА_1 . звернулася до суду з позовом до  Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу про усунення перешкод в користуванні гуртожитком, що по АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що  в гуртожитку вона разом з сім’єю зареєстрована та проживає 17 років. Відповідач з метою виселення її сім’ї з гуртожитку навмисно відключає та не подає гарячу та холодну воду, електропостачання, а також нараховує оплату за комунальні послуги значно більшу ніж передбачено нормативними документами.

    Тернопільський кооперативно торговельно-економічний коледж звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 ., ОСОБА_1 ., ОСОБА_3 .,   ОСОБА_4 . про усунення перешкод в користуванні гуртожитком, що по АДРЕСА_1  шляхом виселення та стягнення заборгованості, посилаючись на те, що гуртожиток по АДРЕСА_1  є студентським і перебуває у нього на праві оперативного управління.  Відповідачка разом з сім’єю була тимчасово поселена для проживання в гуртожитку. За час проживання в гуртожитку допустила заборгованість по оплаті за проживання в розмірі 3675 грн. Незважаючи на пропозицію адміністрації коледжу добровільно  погасити допущену заборгованість та звільнити  гуртожиток – відповідачка відмовилася.

    Рішення Тернопільського міськрайнного суду від 5 червня 2009 року в позові ОСОБА_1 . до Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та визнання незаконним нарахування заборгованості – відмовлено.

    Позов Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу задовлено. Вирішено виселити ОСОБА_2 ., ОСОБА_1 ., ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . з кім. НОМЕР_1  гуртожитку по АДРЕСА_1  без надання іншого житла.

    Стягнуто з ОСОБА_2 . на користь Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу 3675 грн. заборгованості по оплаті за проживання.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 червня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в  повному обсязі, а в позові  Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжу про усунення перешкод в користуванні гуртожитком шляхом виселення та стягнення заборгованості – відмовити.

    Заслухавши апелянта, який вимоги апеляційної скарги підтримав в межах наведених доводів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга безпідставна і до задоволення не підлягає.

           Так відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що студентський гуртожиток по АДРЕСА_1 , який раніше належав Тернопільській обласній спілці споживчих товариств, в даний час перебуває у повному господарському віданні Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу.

    Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим Постановою Ради Міністрів України від 3.06.1986 року №208 та ст. 127 ЖК України передбачено, що  гуртожитки  призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання.

    В 1997 році ОСОБА_2 ., разом з сім’єю, за усною домовленістю з адміністрацією Тернопільської облспоживспілки, був поселений в кімнату НОМЕР_1  цього  гуртожитку, хоча відповідно до ст.ст. 128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації  підприємства та відповідного профспілкового документу на підставі якого адміністрація  підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу прощу.

    В судовому засіданні було було встановлено, що на даний час в кімнаті НОМЕР_1  гуртожитку зареєстровані та проживають: ОСОБА_2 ., ОСОБА_1 ., ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 ., які в трудових відносинах з   Тернопільським кооперативним торговельно-економічним коледжом не перебувають та в ньому не навчаються у зв’язку з чим вони попереджались про добровільне виселення з гуртожитку,  що ними  не заперечується.

    При наведених обставинах суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_2 ., ОСОБА_1 ., ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . проживають в гуртожитку як тимчасові жильці, а тому згідно ч.3 ст.98 ЖК України, ст. 818 ЦК України підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.

    Крім того, згідно довідки адміністрації Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу ОСОБА_1 . за час проживання в гуртожитку  допустила заборгованість за проживання в розмірі 3675 грн., які підлягають стягненню з неї так як  згідно п.38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів України від 3.06.1986 року №208 плата за  користування жилою площею в гуртожитках громадян, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні складається із плати за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках  квартирної плати (тарифах) установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

    При цьому суд правильно не прийняв до уваги посилання ОСОБА_1 . на те, що  нарахована заборгованість є завищена так як це  твердження є голослівним і не підтверджене будь-яким належним доказом.

     Керуючись  п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст.308,  312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 .  відхилити.

    Рішення Тернопільського міськрайонного суду  від 5 червня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

Головуючий -

Судді –