АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006р. місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Завидовської О.Г.
суддів Мудренко Л.І., Подолюка В.А.
при секретарі Антонюк О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про захист прав власника шляхом виселення особи з жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2на рішення Луцького міськрайонного суду від 21 липня 2004 року,
ВСТАНОВИЛА:
25 грудня 2003 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист прав власника шляхом виселення особи з жилого приміщення посилаючись на те, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12 листопада 2003 року вона придбала у відповідача квартиру АДРЕСА_1. Однак попередній власник квартири ОСОБА_2 продовжує проживати в спірній квартирі чим створює їй, як власнику, перешкоди в користуванні належним їй житлом, добровільно виселитися не бажає, а тому просила виселити його в судовому порядку.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цієї квартири посилаючись на те, що вільного волевиявлення на продаж квартири та укладення вказаного договору у нього не було із-за застосування, перед цим, до нього фізичного насильства особами циганської народності.
Справа № 22-Ц-22/06 Головуючий у 1 інстанції Пушкарчук В.П.
Категорія 28 Доповідач Подолюк В.А.
2
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 липня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено. Ухвалено виселити ОСОБА_2 з АДРЕСА_1без надання іншого жилого приміщення, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ДО ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовлено за безпідставністю.
В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення судом норм матеріального і процесуального права та неврахування показів свідків, які стверджували факти застосування до нього особами циганської народності психічного та фізичного насильства, просив скасувати оскаржуване ним рішення і ухвалити нове про задоволення його позовних вимог та про відмову в позові ОСОБА_1
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду - скасуванню виходячи з таких підстав.
Судом з пояснень сторін, показів свідка ОСОБА_5, письмових доказів (а.с.4-6, 47-48) встановлено, що 12 листопада 2003 року ОСОБА_2 на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу продав належну йому на праві власності АДРЕСА_1 позивачці ОСОБА_1 за 7706 грн. Продавець вказаної суми грошей не отримав від покупця, просить визнати вказаний правочин недійсним із-за відсутності у нього добровільного волевиявлення на укладення договору купівлі-продажу та укладення його внаслідок застосування фізичного насильства і погроз вбивством зі сторони осіб циганської народності.
Згідно ст.57 ЦК України (в редакції 1963 року) угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнано недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог суд першої інстанції посилався на те, що не встановлено будь-яких порушень закону при укладенні договору купівлі-продажу квартири, невідповідності його вимогам закону або укладення недієздатною особою, чи укладення внаслідок обману, насильства, погроз чи збігу тяжких обставин.
Такі висновки суду, як вважає колегія суддів, не відповідають встановленим при апеляційному розгляді справи, обставинам справи та вимогам наведених норм закону.
Так свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ствердили суду, що відповідач в цей період був відсутнім за своїм постійним місцем проживання, а 13.11.2003 року, тобто на слідуючий день після укладення договору купівлі-продажу, вони бачили ОСОБА_2 в його квартирі з особами циганської народності, він був в пригніченому стані, позбавлений можливості вільно спілкуватися з оточуючими сусідами, сказав їм,: «я пропав», після чого вони викликали працівників міліції.
з
Згідно вироку Луцького міськрайонного суду від 14.03.2006 року та ухвали апеляційного суду Волинської області від 30.05.2006 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 визнані винними та засуджені за те, що 9 листопада 2003 року вони забрали ОСОБА_2 з Луцького МВ УМВС України у Волинській області, де відповідач намагався звернутися із заявою про вчинений відносно нього злочин, відвезли знову в м.Ківерці, в будинок ОСОБА_11, де повторно застосували до потерпілого фізичне насильство, що є небезпечним для життя і здоров'я, та позбавили можливості вільно вибирати місце перебування. 12.11.2003 року вказані особи відвезли ОСОБА_2 до приватного нотаріуса ОСОБА_5, погрожуючи фізичним насильством, що є небезпечним для його життя і здоров'я - вбивством, примусили підписати договір купівлі-продажу його квартири, що по АДРЕСА_1 за 7706 грн., явно невідповідній ціні вартості квартири громадянці ОСОБА_1, хоч відомості зазначені в цьому договорі не відповідають дійсності, так як вказаних грошей ОСОБА_2 від неї не отримував, а отримав 3000 доларів СІЛА, ніби то як доплату до квартири, яку зобов'язалась, як твердить ОСОБА_1 по умовах договору, в подальшому придбати для ОСОБА_2
В продовження вимагання майна у потерпілого ОСОБА_2 12.11.2003 року ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, знаходячись в будинку по АДРЕСА_2, діючи в складі злочинної організації, заволоділи грішми ОСОБА_2 в сумі 3000 доларів США, отриманих ним від ОСОБА_1
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.
Виходячи з показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вироку суду та наведеної норми закону колегія суддів приходить до висновку, що договір купівлі-продажу АДРЕСА_1був укладений ОСОБА_2 внаслідок застосування до нього суспільно-небезпечних діянь особами, які не були стороною при укладенні даного правочину але відмова потерпілого від його укладення могла реально спричинити шкоду здоров'ю і життю продавця внаслідок протиправних дій саме цих осіб. Отже договір купівлі-продажу АДРЕСА_1від 12.11.2003 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1, слід визнати недійсним внаслідок насильства та погрози до потерпілого.
Покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_16 не впливають на правильність цих висновків суду оскільки вказані особи не були очевидцями даних обставин.
Оскільки договір купівлі-продажу квартири визнаний недійсним то з цих підстав не може бути задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення останнього із спірного жилого приміщення.
Так як при укладенні договору купівлі-продажу квартири сторони фактично умов даного правочину не виконали, ОСОБА_2 не передав ОСОБА_1 квартири, а остання не передала першому її вартості обумовлену договором, то в
суду немає підстав застосовувати наслідки, передбачені ч.2 ст.57 ЦК України (в редакції 1963 року).
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, на підставі ст.ст.57, 222 ЦК України в редакції 1963 року, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 21 липня 2004 року в даній справі скасувати.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2про захист права власника шляхом виселення відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2до ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу АДРЕСА_1від 12 листопада 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1 недійсним.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий /-/ Завидовська О.Г.Судді /-/ Мудренко Л.І.,'Подолюк В.А.
Оригіналу відповідає: Суддя апеляційного суду
Подолюк В.А.