АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Кузьми Р.М.
Суддів - Гурзеля І.В., Жолудько Л.Д.
при секретарі – Любчик Л.В.
з участю ОСОБА_1 ., його представника
ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 ., представника
ОСОБА_4 . – ОСОБА_5 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третьої особи Білецької сільської ради про визнання права власності на майно, проведення поділу будинку, усунення перешкод користування будинком, скасування рішення ради та визнання частково недійсним договору пожиттєвого утримання,
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2005 року ОСОБА_1 . звернувся з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третьої особи Білецької сільської ради про визнання права власності на майно, проведення поділу будинку, усунення перешкод користування будинком, в подальшому ОСОБА_1 . збільшив позовні вимоги та просив скасувати рішення ради та визнати частково недійсним договір пожиттєвого утримання, мотивуючи тим, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 році померла його мати ОСОБА_8 ., він як і решта відповідачів являється спадкоємцем по закону і прийняв спадщину шляхом проживання в будинку. Також він частину будинку добудував за власні кошти, а тому просив визнати за ним 1/3 частину як приналежну йому, а також 1/5 від ? частини по спадщині. Також просив визнати недійсним договір пожиттєвого утримання, який оформив його батько ОСОБА_4 . на цілий будинок на дочку ОСОБА_3 а також скасувати рішення Білецької сільської ради про визнання за ОСОБА_4 . права власності на все спірне будинковолодіння.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 жовтня 2008 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно: 1/5 частини житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, розташованої в АДРЕСА_1 , із ? частки вказаного будинку, яка належала його матері ОСОБА_8 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування нотаріально посвідченого договору пожиттєвого утримання, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 22.11.2000 року задоволено частково у частині визнання його недійсним стосовно передачі у власність ОСОБА_3 . належної покійній ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності 1/2 частини будинку в АДРЕСА_1 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності за ним та померлою ОСОБА_8 по 1/3 частині житлового будинку в АДРЕСА_1 , скасування рішення Білецької сільської ради №14 від 05.06.1995 року про визнання права власності на вказаний будинок за ОСОБА_4 , проведення поділу даного будинку із визнанням права власності за позивачем на три кімнати, кухню і санвузол відмовлено за безпідставністю.
Зобов’язано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні належним йому майном за адресою АДРЕСА_1 .
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 . просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити повністю його позовні вимоги, а ОСОБА_4 . та ОСОБА_3 . просять скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . При цьому сторони посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні апелянти та їх представники вимоги апеляційних скарг підтримали в межах наведених в скаргах доводів.
Заслухавши сторони, та їх представників, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог вбачається, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.
Так відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування рішення Білецької сільської ради про визнання права власності на будинковолодіння, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України такі позови розглядаються в порядку адміністративної юрисдикції, у зв’язку із тим, що однією із сторін є орган місцевого самоврядування. Такий висновок суду є суперечливим, оскільки зазначаючи вказану обставину в мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції все таки вирішив вказаний спір по суті і відмовив в цій частині в позові.
При цьому судом першої інстанції не враховано що в порядку КАС розглядаються спори у сфері публічно-правових відносин. В даному випадку оскаржуване рішення не носить характер публічно-правового, оскільки стосується безпосередньо конкретної фізичної особи, а тому спір повинен бути розглянутим в порядку цивільного судочинства.
Також оскільки позовні вимоги безпосередньо пред’являються до Білецької сільської ради то дана юридична особа повинна бути притягнута до участі в справі в якості відповідача, а не третьої особи, як це помилково зазначив позивач, а суд в порушення ст.33 ЦПК України не виправив зазначену помилку і не залучив сільську раду в якості відповідача.
Також суду першої інстанції слід уточнити позовні вимоги позивача в частині скасування свідоцтва про право власності, оскільки це взаємопов’язано з вимогами про скасування рішення сільської ради на підставі якого видано це свідоцтво. Судом при цьому не враховано що свідоцтво про право власності являється правовстановлюючим документом, а тому в даному випадку повинні наступати наслідки передбачені ст.393 ЦК України.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України суд повинен сприяти здійсненню прав сторін, та роз’яснювати їх особам, які беруть участь у справі. Порушуючи зазначені вимоги закону судом першої інстанції не встановлено чи на даний час є інші правовстановлюючі документи на спірне будинковолодіння і не роз’яснено позивачу право на їх оскарження.
Також судом першої інстанції не враховано вимоги ст.549 ЦК України діючого на час відкриття спадщини, не встановлено коло осіб які прийняли спадщину і як наслідок визнано право позивача на спадщину в частках, що не відповідають закону.
Судом також порушено вимоги ст.152 ЖК України і не отримано дозвіл виконкому місцевої ради на перепланування будинку у відповідності до представлених в будівельній експертизі варіантів. Також додатково не вияснено питання щодо обладнання входу в частину будинку яка пропонується для виділення, оскільки в першому варіанті висновку будівельно-технічної експертизи цього не відображено.
За вказаних обставин рішення суду слід скасувати із-за неповного з’ясування судом обставин що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права та передати справу на новий розгляд, оскільки суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі в якості сторони.
Керуючись п.5 ч.1 ст.307, ст.ст. 311, 313, 314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 ., ОСОБА_4 ., ОСОБА_3 . задоволити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 жовтня 2008 року скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до Тернопільського міськрайоннного суду, в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель