ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

24 липня 2006 р.

№ 2/34-05

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.,  

розглянувши матеріали касаційної скарги Вінницького обласного центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м. Вінниця (далі –Центр зайнятості)

на рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.2005 та

постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.04.2006

зі справи  № 2/34-05

за позовом закритого акціонерного товариства “Калинівське будівельно-монтажне управління № 5”, м. Калинівка Вінницької області (далі –ЗАТ “Калинівське БМУ № 5”)

до Центру зайнятості    

про стягнення 42 850, 51 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Державний центр зайнятості, м. Київ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.09.2005 позов задоволено частково: з Центру зайнятості стягнуто на користь ЗАТ “Калинівське БМУ № 5” 22 372 грн. заборгованості, 223, 72 грн. державного мита та 61, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови в позові, і його резолютивну частину викладено у новій редакції, згідно з якою: позов задоволено частково; з Центру зайнятості  стягнуто на користь ЗАТ “Калинівське БМУ № 5” 25 684 грн. основного боргу, 1 902, 67 грн. інфляційних нарахувань, 275, 87 грн. витрат зі сплати державного мита та 75, 97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Центр зайнятості звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 27.06.2006 № 12-12/1580, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій і провадження зі справи припинити.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Касаційна скарга Центру зайнятості зазначеним вимогам не відповідає. У ній відсутнє посилання на будь-які норми матеріального чи процесуального права, порушення або неправильного застосування яких, на думку скаржника, припустилися попередні судові інстанції у вирішенні даного спору. Доводи касаційної скарги стосуються виключно питань встановлення та доведення обставин справи, а не юридичної оцінки цих обставин. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 1113 названого Кодексу після усунення обставин, зазначених, зокрема, у пункті 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Керуючись пунктом 6 частини першої і частиною другою статті             1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 зі справи № 2/34-05 повернути Вінницькому обласному центру зайнятості –робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              В. Джунь

Суддя                                                                                              Б. Львов