ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю. 

розглянув касаційну скаргу “MEDOCHEMIE LTD” (“Медокемі Лімітед”), Лімасол, Республіка Кіпр в особі представництва “Медокемі Лімітед” в Україні, м. Київ (далі -“Медокемі ЛТД”)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2006

зі справи  № 43/201

за позовом “Медокемі ЛТД”

до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ (далі -СПД ОСОБА_1),

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Львів (далі -СПД ОСОБА_2),

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3, м. Львів (далі -СПД ОСОБА_3)

про відшкодування збитків, завданих діями відповідачів, та розірвання угод у зв'язку з істотною зміною обставин.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

“Медокемі ЛТД” -Ткачука В.В.,

СПД ОСОБА_1 -не з'яв.,

СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_3 -ОСОБА_4

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2005 (суддя Пасько М.В.) позов задоволено: розірвано консультаційну угоду № 1, укладену 02.01.2002 представництвом “Медокемі ЛТД” в Україні та СПД ОСОБА_2 (далі -консультаційна угода № 1) у зв'язку з істотною зміною обставин; розірвано консультаційну угоду № 2, укладену 02.01.2002 представництвом “Медокемі ЛТД” в Україні та СПД ОСОБА_3 (далі -консультаційна угода № 2) у зв'язку з істотною зміною обставин; стягнуто солідарно з СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_3 на користь “Медокемі ЛТД” 54 368, 45 грн. на відшкодування упущеної вигоди; з СПД ОСОБА_1 стягнуто на користь “Медокемі ЛТД” 500 грн. на відшкодування упущеної вигоди; з СПД ОСОБА_2 стягнуто на користь “Медокемі ЛТД” 14 057, 41 грн. безпідставно отриманої винагороди; стягнуто солідарно з СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_3 на користь “Медокемі ЛТД” 15 000 грн. матеріальної компенсації шкоди, завданої діловій репутації “Медокемі ЛТД”; на відповідачів віднесено судові витрати зі справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду

від 20.02.2006 (колегія суддів у складі: Корсак В.А. -головуючий, судді Авдеєв П.В. і Коршун Н.М.) апеляційну скаргу СПД ОСОБА_2 на зазначене рішення задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2005 та його ж ухвалу від 21.10.2005 про виправлення помилок скасовано; у позові відмовлено; на “Медокемі ЛТД” віднесено судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України “Медокемі ЛТД” просить згадану постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції з даної справи залишити в силі. Скаргу мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм процесуального права, в тому числі статей 4, 4², 4³, 35, 90, 93, 97, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та норм матеріального права, а саме статей 22, 652 Цивільного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу СПД ОСОБА_2 і СПД          ОСОБА_3 заперечують проти її доводів, зазначаючи про їх необґрунтованість та про правильність застосування апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права, та просять оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити в силі.

Від СПД ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111⁴ ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень, прийнятих по суті даної справи, та передачі останньої на новий розгляд до господарського суду першої інстанції з урахуванням такого.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- 01.10.2001 “Медокемі ЛТД” і товариством з обмеженою відповідальністю “Аксіс” (далі -ТОВ “Аксіс”) підписано протокол про наміри, спрямований на поновлення у 2004 році довгострокового співробітництва за контрактом AKS-01 від 01.10.2001 за умови забезпечення “Медокемі ЛТД” проведення інформаційно-консультативних робіт з лікарями, лікарнями, аптечними закладами та підприємствами Львівської області щодо застосування, властивостей і особливостей препаратів виробництва “Медокемі ЛТД”;

- відповідно до протоколу про наміри за рекомендацією СПД            ОСОБА_1 “Медокемі ЛТД” 02.01.2002 укладено однотипні консультаційні угоди на проведення інформаційних і консультативних робіт для “Медокемі ЛТД”: № 1 з СПД ОСОБА_2, № 2 - з СПД ОСОБА_3;

- “Медокемі ЛТД” і СПД ОСОБА_1 уклади договір поруки НОМЕР_1 (далі -договір НОМЕР_1), згідно з пунктом 1.1 якого СПД ОСОБА_1 зобов'язувався в розмірі, установленому цим договором, відповідати перед “Медокемі ЛТД” за належне виконання всіх зобов'язань СПД                ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_3, що виникли з консультаційних угод №№ 1 і 2;

- за пунктом 3.1 договору НОМЕР_1 поручитель відповідає перед кредитором у сумі, що не перевищує 500 грн.;

- на виконання пункту 1 консультаційних угод №№ 1 і 2 СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_3 погодилися виконувати для “Медокемі ЛТД” визначені останнім консультаційні та інформаційні роботи (послуги) відповідно до планів та переліків послуг, “які при укладенні договору були встановлені Позивачем в письмовому вигляді”;

- прийняття відповідних послуг мало здійснюватися шляхом підписання сторонами акта приймання-здачі; при цьому СПД ОСОБА_2 мав надіслати “Медокемі ЛТД” зазначений акт для затвердження протягом трьох днів “після закінчення відповідного етапу послуг”;

- за результатами робіт, виконаних у січні 2002 року, СПД          ОСОБА_2 і “Медокемі ЛТД” було підписано акт приймання-здачі послуг від 01.02.2002 і на рахунок СПД ОСОБА_2 переведено суму 4 935 грн.; подальші платежі за 1-е півріччя 2002 року та липень цього ж року в сумі 14 057, 41 грн., за твердженням “Медокемі ЛТД”, було перераховано названому суб'єктові підприємницької діяльності авансом “для форсування робіт”;

- у липні 2002 року в зв'язку з відсутністю достовірної інформації щодо виконання відповідачами зі справи умов консультаційних угод “Медокемі ЛТД” направило у відрядження до м. Львова ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з метою перевірки якості наданих послуг. З цією метою було проведено “маркетинговий зріз” наявності препаратів виробництва “Медокемі ЛТД” та інформованості медпрацівників у м. Львові; за результатами даної перевірки, консультативна діяльність відповідачами не проводилася або проводилася неякісно, збір та обробка інформації щодо діяльності дистриб'юторів не здійснювалися, що свідчить “про вкрай не задовільне виконання відповідачами своїх зобов'язань” за консультаційними угодами;

- неодноразові звернення “Медокемі ЛТД” до відповідачів з проханням дотримуватися встановленого плану надання послуг залишилися без відповіді. Крім того, СПД ОСОБА_2 “для імітації надання якісних послуг” подав певні документи на підтвердження виконання робіт за консультаційними угодами, хоча насправді нічого не було зроблено; це підтверджується наявними у справі довідками медичних закладів. СПД ОСОБА_3 взагалі не приступав до виконання своїх обов'язків за консультаційною угодою № 2.  Письмові  звернення “Медокемі ЛТД” до СПД ОСОБА_1 з приводу забезпечення належного виконання умов консультаційних угод також не дали результатів;

- 19.07.2002 відповідачі відмовилися підписати документи щодо припинення консультаційних угод за обопільною згодою сторін;

- консультаційними згодами встановлено, зокрема, що:

“права та обов'язки сторін не можуть бути передані без попередньої письмової угоди іншої сторони” (пункт 13);

розірвання угоди з боку “Медокемі ЛТД”, навіть у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов'язків, тягне за собою відповідальність “Медокемі ЛТД” в розмірі суми вартості усієї консультаційної угоди (пункт 14.5);

- 02.01.2004 “Медокемі ЛТД” отримано листа ТОВ “Аксіс” від 12.12.2003 № 165/1, в якому повідомляється про відмову від пролонгації контракту від 01.10.2001 № AKS-01 на загальну суму 69 420 дол. США в зв'язку з невиконанням представниками “Медокемі ЛТД” своїх зобов'язань з проведення інформаційних та консультаційних робіт;

- надані “Медокемі ЛТД” документи свідчать, що за звичайних обставин пролонгація названого контракту на суму 69 420 дол. США принесла б “Медокемі ЛТД” 10 350 дол. США чистого доходу;

- у зв'язку з розірванням ТОВ “Аксіс” згаданого протоколу про наміри для “Медокемі ЛТД”, на його думку, втрачають мету й консультаційні угоди №№ 1 і 2, в зв'язку з чим позивач просить господарський суд розірвати їх з 02.01.2004;

- ненадання відповідачами послуг “Медокемі ЛТД” призвело до того, що в м. Львові “і в усьому Львівському регіоні на сьогоднішній день” про існування продукції “Медокемі ЛТД” фактично не відомо, що унеможливлює ефективну реалізацію цієї продукції “на даній території”. Непрямі збитки, заподіяні внаслідок цього, встановлено на підставі порівняльних даних щодо реалізації медикаментів “Медокемі ЛТД” дистриб'юторами в регіонах України, де інформаційні та консультаційні роботи з суб'єктами підприємницької діяльності проводилися якісно на підставі однотипних з консультаційними угодами №№ 1 і 2 договорів. Дії відповідачів як представників “Медокемі ЛТД” призвели до втрати у споживачів та вітчизняних компаній, що працюють на фармацевтичному ринку, довіри до зареєстрованої торгової марки “MEDOCHEMIE”, яка є власністю “Медокемі ЛТД” , і до представництва “Медокемі ЛТД”  в Україні зокрема. Розмір матеріальної компенсації на відшкодування шкоди, заподіяної діловій репутації “Медокемі ЛТД” діями відповідачів, оцінена позивачем у               50 000 грн. З урахуванням специфіки ринку України та обставин справи позивач зменшив розмір відповідних вимог до 15 000 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що:

- з наданих суду матеріалів вбачається, що між сторонами вже існували судові спори з приводу виконання консультаційних угод: СПД ОСОБА_1 і СПД ОСОБА_2 зверталися до “Медокемі ЛТД”  з вимогами про стягнення заборгованості за роботи, виконані за цими угодами;

- рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2003 зі справи  № 30/579 за позовом СПД ОСОБА_2 до “Медокемі ЛТД” (в особі представництва “Медокемі ЛТД” в Україні) про стягнення 51 079, 65 грн. позовні вимоги було задоволено. У даному рішенні встановлено факти виконання СПД ОСОБА_2 умов консультаційної угоди № 1 та невиконання її “Медокемі ЛТД”. Зокрема, названий суд встановив, що СПД ОСОБА_2 надав “Медокемі ЛТД” послуги, передбачені цією угодою і довів це належними доказами. Зазначене судове рішення оскаржувалося в апеляційному і касаційному порядку і постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2002 залишене без змін у частині стягнення з “Медокемі ЛТД” заборгованості за виконані для неї роботи;

- рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2003 зі справи  № 30/ 580 за позовом СПД ОСОБА_3 до “Медокемі ЛТД” (в особі того ж представництва) про стягнення  17 198, 80 грн. позовні вимоги було задоволено, з відповідача стягнуто 16 789, 50 грн. основного боргу,               409, 30 грн. річних та судові витрати; підставою стягнення визначено те, що СПД ОСОБА_3 виконав умови консультаційної угоди № 2, а “Медокемі ЛТД” не виконало своїх зобов'язань щодо оплати відповідних робіт. Апеляційною і касаційною інстанціями (постанова Вищого господарського суду України від 09.06.2004) це рішення місцевого господарського суду залишено без змін;

- порівняльний аналіз, на який посилався місцевий господарський суд у розгляді даної справи, не свідчить про невиконання відповідачами своїх зобов'язань за консультаційними угодами: він є внутрішнім документом “Медокемі ЛТД” і не містить інформації щодо обсягу реалізації продукції “Медокемі ЛТД” у західному регіоні України. Водночас лист ТОВ “Аксіс” від 12.12.2003 свідчить про здійснення продажу препаратів “Медокемі ЛТД” в цьому регіоні;

- консультаційні угоди не містять інформації стосовно регіону, в якому повинні надаватися передбачені ними послуги, а також умов про те, що відповідачі повинні були проводити заняття, семінари з лікарями саме тих медичних закладів м. Львова, на листи керівників яких “Медокемі ЛТД” посилається як на доказ непроведення відповідачами зазначених заходів; “Медокемі ЛТД” не доведено включення нею таких видів послуг до плану виконання робіт (пункт 1 консультаційних угод) чи надання відповідачам у письмовому вигляді замовлення на виконання цих послуг;

- позовні вимоги “Медокемі ЛТД” щодо розірвання консультаційних угод обґрунтовано посиланням на статті 611, 615, 652 ЦК України й тим, що невиконання відповідачами консультаційних угод призвело до відмови ТОВ “Аксіс” від пролонгації контракту від 01.10.2001. Однак “Медокемі ЛТД” не подано достатніх доказів істотної зміни обставин (у розумінні статті 652 ЦК України), а саме -відмови ТОВ “Аксіс” від пролонгації зазначеного контракту: лист директора ТОВ “Аксіс” від 12.12.2003 № 165/1, на який посилався позивач, взагалі не містить ніякої інформації щодо відмови від пролонгації контракту.

Відповідно до статті 93 ГПК України:

- апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу;

- відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Апеляційним господарським судом у розгляді даної справи встановлено і її матеріалами підтверджується, що рішення місцевого господарського суду  з цієї ж справи датоване 18.03.2005, а фактично його повний текст оголошено в судовому засіданні 24.03.2005.

Апеляційну скаргу на зазначене рішення подано СПД                  ОСОБА_2  07.11.2005 (згідно з відбитком штемпеля господарського суду міста Києва на цій скарзі, т. 1, а. с. 110, 111), тобто після закінчення строків, передбачених частинами як першою, так і другою статті 93 ГПК України.

У пункті 5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що подання апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 93 ГПК України, виключає перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

У зв'язку з наведеним апеляційна інстанція, незалежно від наявності чи відсутності поважних причин пропуску строку, передбаченого частиною другою статті 93 ГПК України, не мала права відновлювати цей строк та здійснювати розгляд апеляційної скарги.

До того ж з тексту згаданої апеляційної скарги та доданих до неї документів вбачається, що до неї всупереч приписам статті 95 ГПК України не було додано доказів надсилання її копії сторонам у справі -як відповідачам (ОСОБА_1 і ОСОБА_3), так і позивачеві (в доданому до апеляційної скарги фіскальному чекові одержувачем відправлення значиться “КОМПАНІЯ МОДЕМІ ЛІМІТ”, у зв'язку з чим він не може вважатися належним доказом надіслання скарги на адресу “Медокемі ЛТД”).

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийняв та розглянув апеляційну скаргу з даної справи з порушенням норм процесуального права -статей 53, 93, 95, 97 ГПК України, що відповідно до частини першої статті 111¹⁰ названого Кодексу є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Водночас не може бути залишене в силі й рішення місцевого господарського суду з даної справи з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів,  в яких беруть участь ті самі сторони.

З установлених судовими інстанціями обставин вбачається наявність судових рішень зі справ №№ 30/579 і 30/580 за участю тих же сторін, що й у даній справі, в яких встановлено факти, що можуть мати значення для розгляду даної справи. Однак відповідні факти місцевим господарським судом не досліджено та оцінки їх не здійснено. Відтак суд першої інстанції припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4⁷ ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв'язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, в тому числі Цивільного кодексу України.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111⁷ ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно з'ясувати та перевірити зазначені в цій постанові обставини, об'єктивно оцінити докази, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 111⁷ - 111¹² ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу “Медокемі Лімітед” в особі представництва “Медокемі Лімітед” в Україні задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 зі справи № 43/201 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              В. Джунь

Суддя                                                                                              Б. Львов