Справа №2-2197/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня  2009 року                                                             Бердянський міськрайонний суд

                                                                                               Запорізької області

в складі: головуючого судді – Крамаренко А.І.

                при секретарі – Корнієнко Н.І.

за участю: позивачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,  представника позивачів – ОСОБА_3 , відповідача – ОСОБА_4 , представника відповідача –   ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1  , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_2  до ОСОБА_4 , ОСОБА_7  про усунення перешкод у володінні, користуванні належною часткою житлової квартири, вселення в житлову квартиру, стягнення моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_4  до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_7  про визнання права власності на частину квартири,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 ., яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_2  звернулись до суду з позовом, який підтримали в судовому засіданні та пояснили, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 була одержана в 1987 році ОСОБА_4  на склад сім’ї: чоловіка – ОСОБА_8 , та двох дітей – ОСОБА_7  та ОСОБА_1

    В 1993 році ОСОБА_4  та ОСОБА_8  вирішили приватизувати квартиру і запропонували ОСОБА_1  виписатися з квартири. Оскільки ОСОБА_1 . їм повністю довіряла, то так вона і вчинила.

    15 вересня 1993 року ОСОБА_4 , ОСОБА_8  та ОСОБА_7  одержали свідоцтво про право власності на квартиру.

    До того часу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 . уклала шлюб з ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2  у них народився син – ОСОБА_6 .

    В зв’язку з тим, що батьки ОСОБА_1  з невідомих причин заперечували проти її проживання зі своєю сім’єю в квартирі, вони постійно знімали житло за договорами найму.

    ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8  Після його смерті спадщину  прийняли   ОСОБА_7  та ОСОБА_1 .

    Таким чином, на даний час  трикімнатна квартира АДРЕСА_1  належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_4  – 1/3 частка; ОСОБА_7  -  5/9 часток, ОСОБА_1  – 1/9 частка.

    Після отримання ОСОБА_1  документів, які підтверджують її право власності на частку квартири, вона зареєструвалася в даній квартирі та запропонувала ОСОБА_4  визначитися з порядком користування квартирою, оскільки мала намір використовувати квартиру для особистого проживання та проживання членів своєї сім’ї.  Разом з тим, ОСОБА_4 , проживаючи одна в квартирі, чинить перешкоди ОСОБА_1  та її родині в користуванні квартирою.

    Крім того, такими діями ОСОБА_4  завдала ОСОБА_1  й моральної шкоди, яку вона оцінює в 1500 грн.

    Просили  усунути їм перешкоди  у володінні та користуванні 1/9 часткою квартири АДРЕСА_1 ; вселити  їх в зазначену квартиру; стягнути з ОСОБА_4  на  користь ОСОБА_1  у відшкодування моральної шкоди 1500 грн.

   

    ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та за довіреністю в інтересах ОСОБА_7 , позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2  не визнала. Подала до суду зустрічний позов, який підтримала в судовому засіданні і пояснила, що частка ОСОБА_1  в праві власності на квартиру є незначною. Порядок користування спірною квартирою між нею та ОСОБА_7  вже склався. Відповідно до даного порядку вона займає кімнату площею 16,7 кв.м., а ОСОБА_7  кімнати площею 9,6 кв.м. та 11,5 кв.м.

    Просила постановити рішення, яким припинити право власності ОСОБА_1  на 1/9 частку спірної квартири з виплатою грошової компенсації, визнавши за нею право власності на дану частку.

    Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

З наданих документів, пояснень сторін судом встановлено наступне.

    ОСОБА_1 . з ІНФОРМАЦІЯ_1  перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , мають неповнолітнього сина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2  народження.

    На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 жовтня  2008 року ОСОБА_1  належить 1/9 частка трикімнатної квартири   АДРЕСА_1 . Співвласником даної квартири є ОСОБА_4  – 1/3 частка та ОСОБА_7  – 5/9 часток.

    Як встановлено судом в спірній квартирі проживає одна ОСОБА_4   ОСОБА_7  постійно проживає в Республіці Кіпр, де уклала шлюб, має дитину, забезпечена житлом  і не має наміру повертатися на Україну.

    Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 . іншого житла, що належало б їй на праві власності в м. Бердянську не має. Також на праві власності не мають житла ОСОБА_2  та неповнолітній ОСОБА_1

    ОСОБА_1 . та ОСОБА_1  з 11.12.2008 року зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , але через наявність перешкод з боку ОСОБА_4  проживати в квартирі не можуть.

    Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10.06.2009 року між співвласниками квартири АДРЕСА_1  можливо визначити порядок користування квартирою з урахуванням їх часток в праві спільної часткової власності.

    Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за  рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

    Згідно ч. 1 ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

    Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

    За змістом ст. 358 ЦК України  право спільної часткової власності здійснюється співвласником за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

    Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним право користування своїм майном.

    Суд приймає до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи від 10.06.2009 року,  інтереси неповнолітнього ОСОБА_6

 Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_4  та ОСОБА_1 . є близькими родичами, ОСОБА_6  є онуком ОСОБА_4  і вважає  їх спільне проживання в квартирі  можливим.

Крім того, суд критично ставиться до цінової інформації Бердянської філії Запорізької торгово-промислової палати від 03.03.2009 року, відповідно до якого типова трикімнатна квартира в нагорній частині м. Бердянська коштує 192000 грн. (25000 доларів США). Інших доказів на підтвердження дійсної вартості спірної квартири суду не надано.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для припинення права власності ОСОБА_1  на її частку в квартирі АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд вважає вимоги ОСОБА_1  та ОСОБА_2  в частині усунення перешкод у володінні, користуванні належною часткою житлової квартири, вселення в житлову квартиру основаними на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1  в частині стягнення моральної шкоди, оскільки  факт її завдання та обґрунтування її розміру не доведені в судовому засіданні.                    

           

    Керуючись ст. ст.11, 15, 57 -61,   212 - 215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1  , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_2   задовольнити частково.

    Усунути ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2  перешкоди  у володінні та користуванні 1/9 часткою квартири АДРЕСА_1 .

    Вселити   ОСОБА_1 , ОСОБА_2  та   ОСОБА_6  в квартиру АДРЕСА_1 .

    В задоволені решти позовних вимог відмовити.

    В задоволені позову ОСОБА_4  відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       

   

    Суддя                                                           А.І. Крамаренко