cправа № 2-1787/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 року                                                        Бердянський міськрайонний суд

                                                                                             Запорізької області

в складі: головуючого судді – Крамаренко А.І.

                при секретарі – Корнієнко Н.І.

    за участю: позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 , відповідача – ОСОБА_3 , представників відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3 , Бердянської міської ради, обслуговуючого садово-виноградного кооперативу „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” про визнання рішення Бердянської міської ради частково недійсним, визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом, який уточнила під час розгляду справи та зазначила, що вона з 2006 року за рішення правління Обслуговуючого садово-виноградного кооперативу є членом цього кооперативу. Відповідно до статуту кооперативу нею був сплачений вступний внесок, а правління кооперативу видало їй членську книжку та надало в користування земельну ділянку НОМЕР_1  площею 947 кв.м.

    Попереднім користувачам земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_6 , а потім ОСОБА_7 , як членам кооперативу (товариства) земельна ділянка надавалась відповідно до схематичного плану, розробленого міжміським бюро технічної інвентаризації 12.11.1979 року площею 947 кв.м.

    На даний час вона користується зазначеною вище ділянкою, сплачує членські внески.

    Проте, з боку користувача суміжної земельної ділянки НОМЕР_2   ОСОБА_3  по АДРЕСА_1  порушуються її права як землекористувача. Так, ОСОБА_3  самочинно встановила паркан, внаслідок чого земельна ділянка НОМЕР_1  стала значно меншою ніж 947 кв.м.

    У зв’язку з цим вона зверталась до Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області. За результатами перевірки державним інспектором Бердянського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції  з контролю за використанням та охороною земель було встановлено, що земельна ділянка НОМЕР_1  зменшилась за рахунок земельної ділянки НОМЕР_2 , яка була приватизована ОСОБА_3 , яка  24.06.2008 року одержала державний акт на право власності на земельну ділянку. Також при перевірці матеріалів приватизації земельної ділянки НОМЕР_2  СВК „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” було встановлено, що в акті встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки НОМЕР_2  від 17.07.2007 року від представника суміжного землекористувача земельної ділянки НОМЕР_1  підпис поставила головний бухгалтер ОСОБА_8 , яка не мала на це права.

    Посилаючись на вищезазначене, ОСОБА_1  просила:  визнати недійсним та скасувати рішення Бердянської міської ради від 29.11.2007 року №11 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3  земельної ділянки площею 0,0405 га, розташованої в садовому товаристві „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, земельна ділянка НОМЕР_2 , м. Бердянськ Запорізька області, для ведення садівництва; визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ НОМЕР_3  від 24.06.2008 року, виданий на ім’я ОСОБА_3 , недійсним; зобов’язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні нею земельною  ділянкою НОМЕР_1 , розташованою в ОСВК „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення стану, який існував до порушення прав у відповідності до схематичного плану, розробленого міжміським бюро з технічної інвентаризації 12.11.1979 року, із знесенням парканів, встановлених в межах земельної ділянки НОМЕР_2 .

    В судовому засіданні ОСОБА_1  та її представник ОСОБА_2  підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

    ОСОБА_3  та її представник в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що ОСОБА_1  не надала суду оригінали заяви про вступ в товариство, протоколу загальних зборів про прийняття її до членів товариства, відомостей про сплату вступного внеску, а отже й не довела своє членство в товаристві.

    Крім того, земельна ділянка НОМЕР_2  в ОСВК „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” існувала  задовго до -1.07.2006 року і її користувачами у різний час були ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3      

           

    Представник Бердянської міської ради за довіреністю ОСОБА_5  в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_3  здійснена відповідно до діючого законодавства. З згода членів кооперативу (товариства) на передачу у власність земельної ділянки, яка перебуває у користуванні іншого члену кооперативу (товариства), не вимагається. Крім того, суміжним землекористувачем земельної ділянки НОМЕР_2  зі сторони земельної ділянки НОМЕР_1  є кооператив, який належним чином оформив права на земельну ділянку.  

    Представник ОСВК „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. В попередніх засіданнях голова кооперативу ОСОБА_8  пояснила, що до неї головою кооперативу були ОСОБА_12  та ОСОБА_13 . При передачі їй документів, вона не одежу ва документи, що підтверджували б прийняття у члени кооперативу ОСОБА_1  та сплати останньою будь-яких внесків.

    Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню в зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10, ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  Сторони та інші особи, які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих до суду документів, пояснень сторін  судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення правління СВТ „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 24.06.2006 року ОСОБА_1  з 01.07.2006 року була прийнята в члени товариства, сплатила вступний внесок в розмірі 400 грн. та їй була надана земельна ділянка НОМЕР_1  (а.с. 10,  12).

З членської книжки на ім’я ОСОБА_1  видно, що нею сплачувались членські внески у 2006 році в сумі 50 грн., у 2008 році в сумі 80 грн.

Відповідно до членської книжки на ім’я ОСОБА_3  вона була прийнята у члени СВТ „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” 02.07.2007 року та їй була надана земельна ділянка НОМЕР_2  площею 400 кв.м.  У 2008 році ОСОБА_3  сплачено цільові внески в сумі 80 грн. (а.с. 36).

03.07.2007 року ОСОБА_3   подала заяву про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,4 га для ведення садівництва в СВТ „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” НОМЕР_2 .

З технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку, виготовленої ТОВ „Корум”, вбачається, що акт встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 17.07.2007 року за користувача земельної ділянки НОМЕР_1  підписаний головним бухгалтером СВТ „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ОСОБА_8  (а.с. 69).

п. 7.42 рішення Бердянської міської ради від 29.11.2007 року №11 ОСОБА_3  передана у власність земельна ділянка НОМЕР_2   площею 0,0405 га у садовому товаристві „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (а.с. 73).

24.06.2008 року ОСОБА_3  одержала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ НОМЕР_3 .

    Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, встановлений ст. 118 ЗК України і зокрема передбачає звернення громадянина з заявою до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходження земельної ділянки та виготовлення за замовленням громадянина організацією, яка має відповідний дозвіл (ліцензію), проекту відведення земельної ділянки, що є складовою частиною землеустрою відповідно до ст. 184 ЗК України.

    Статтею 56 Закону України „Про землеустрій” передбачається , що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, повинна включати матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

    Відповідно до ч.1 ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим  цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісна та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

    Складовою частиною державного земельного кадастру згідно ст. 196 ЗК України є кадастрові зйомки.

    Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки – це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, і включає зокрема погодження меж земельної ділянки  з суміжними власниками та землекористувачами.

    Як встановлено судом,  межа між земельними ділянками НОМЕР_1  та НОМЕР_2  в садовому товаристві „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на час прийняття Бердянською міською радою оскаржувального рішення не була погоджена ОСОБА_1

Посилання відповідачів на протокол №3  загальних зборів членів правління   садового товариства „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, яким головному бухгалтеру (казначею) ОСОБА_8  було надано право підпису за голову товариства за відсутності останнього, суд до уваги не приймає, оскільки з самого акту  встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 17.07.2007 вбачається, що він був складений за присутності голови товариства та останнім підписаний.

Крім того, голова садового товариства  не уповноважений законом на погодження межі земельної ділянки зі сторони ОСОБА_1

Суд не може прийняти до уваги зауваження відповідачів щодо ненадання позивачем оригіналу рішення правління СВТ „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 24.06.2006 та оригіналу її заяви про вступ в товариство, оскільки дані документи повинні зберігатися в самому товаристві.

За таких обставин суд вважає, що прийняте рішення Бердянської міської ради в частині передачі у власність ОСОБА_3  земельної ділянки НОМЕР_2  в садовому товаристві „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” суперечить чинному законодавству і не може вважатися законним.    

У зв’язку з цим підлягає визнанню недійсним й державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ НОМЕР_3  від 24.06.2008 року, виданий на ім’я ОСОБА_3  

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1  в частині  зобов’язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні нею земельною  ділянкою НОМЕР_1 , розташованою в ОСВК „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення стану, який існував до порушення прав у відповідності до схематичного плану, розробленого міжміським бюро з технічної інвентаризації 12.11.1979 року, із знесенням парканів, встановлених в межах земельної ділянки НОМЕР_2 , оскільки, як встановлено судом, земельна ділянка НОМЕР_2  в садовому товаристві „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” існувала до вступу в нього ОСОБА_1  та мала огорожу.  

     

    Керуючись ст. ст. 11, 15, 57-61,  212 - 215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати недійсним та скасувати рішення Бердянської міської ради від 29.11.2007 року №11 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3  земельної ділянки площею 0,0405 га, розташованої в садовому товаристві „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, земельна ділянка НОМЕР_2 , м. Бердянськ Запорізька області, для ведення садівництва.

    Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ НОМЕР_3  від 24.06.2008 року, виданий на ім’я ОСОБА_3 , недійсним.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   

    Суддя                                                                А.І .Крамаренко