Справа № 2А-3722/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
07 вересня 2009 року м. Ковель Волинської області
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М,
з участю: секретаря Щесюк Н.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Бородянського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України у Київській обл. ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до інспектора Бородянського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України у Київській обл. ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що вона є власником автомобіля марки Мітсубісі-Грандіс, д/№ НОМЕР_1 . 22.06.09 р. рекомендованою кореспонденцією їй було надіслано оскаржувану постанову від 29.05.09 р. серії АІ № 167103, у якій було зазначено, що 29.05.09 р. нею вчинено порушення ПДР, а саме: 29.05.09 р. о 12 год. вона, керуючи вищезазначеним автомобілем, на а/д М-07 Київ-Ковель перевищила встановлене обмеження швидкості руху на 28 км/год, що зафіксовано за допомогою приладу Візір. Оскаржуваною постановою, винесеною відповідачем, її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративний штраф в розмірі 260 грн. Дії відповідача по винесенню оскаржуваної постанови вважає неправомірними, постанову такою, що підлягає до скасування, оскільки при її винесенні відповідачем порушено положення ст. ст.14-1, 245, 276, 278, 279, 280, 283, 284 КУпАП, інструктивних матеріалів, що регулюють діяльність підрозділів ДАІ при нагляді за дотриманням правил дорожнього руху. Відповідач після виявлення правопорушення її не зупиняв, протоколу про адміністративне правопорушення щодо неї не складав. Доказ, здобутий за допомогою приладу Візір, є незаконним та неналежним. Відповідачем не зясовано всі обставини справи, що мали значення для винесення оскаржуваної постанови. А тому просить поновити строк звернення до адміністративного суду та оскаржувану постанову скасувати як незаконну.
В судове засідання належно повідомлені позивач та її представник не з”явились, подали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, зазначивши, що позов підтриму.ть повністю, просять його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належно повідомлений, причини неявки суду не повідомив, письмового заперечення проти позову суду не надав.
На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності сторін, представника позивача.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно, 29.05.09 р. відповідачем у справі, як інспектором Бородянського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській обл., на 76 км а/д М-07 Київ - Ковель було винесено щодо позивача оскаржувану постанову серії АІ № 167103. У даній постанові зазначено, що позивач 29.05.09 р. о 12 год. на а/д М-07 Київ - Ковель, керуючи автомобілем марки Мітсубісі-Грандіс, д/№ НОМЕР_1 , перевищила встановлене обмеження швидкості руху на 28 км/год, чим порушила п. 12.9 ПДР та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. Дане правопорушення зафіксоване за допомогою приладу Візір, інвентарний № 0812482. Копія постанови, рапорт, картка обліку надіслані позивачеві 30.05.09 р., що стверджується оригіналом оскаржуваної постанови.
Та обставина, що фіксування здаганого правопорушення здійснювалась за допомогою приладу “Візір”, стверджується фотознімком від 29.05.09 р., рапортом ОСОБА_2 від 29.05.09 р..
Із копії поштового конверта, слідує, що дійсно, на адресу позивача рекомендований лист із с.м.т. Бородянки Київської обл. від 4-го взводу ДПС надсилався 05.06.09 р.
Відповідно до ст.222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
За змістом ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 КУпАП.
Стаття 258 КУпАП передбачає вичерпний перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих у автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою вищезазначених засобів, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Слід зазначити, що вимірювач швидкості відеозаписуючий марки “Візір”, посилання на здійснення фіксації правопорушення яким мається у оскаржуваній постанові, фактично, не є таким засобом, що працює у автоматичному режимі. Його використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, який, відповідно, має можливість вибору режиму роботи приладу.
А тому застосування до провадження у справах про адміністративні правопорушення положень, що зазначені у ст.14-1 КУпАП при застосуванні приладу “Візір”, на думку суду, є неправомірним.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст.122 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину.
Як слідує із змісту п. п. а, б п.12.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою КМ України від 10.10.01 р. № 1306, водієві забороняється:
• перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного
транспортного засобу;
• перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.п.12.4-12.7 ПДР на ділянці
дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до п. п. и п. 30.3 ПДР.
Стосовно встановлення обмеження швидкості руху, не повязаного з технічною характеристикою транспортного засобу, про який йдеться у оскаржуваній постанові, то:
• у п.12.6 ПДР зазначено про встановлення обмеження швидкості руху транспортних
засобів поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах транспортним засобам, якими керують водії зі стажем до 2 р. - не більше 70 км/год; транспортним, за винятком зазначених у п. п. в, г даного пункту на інших дорогах - не більше 90 км/год.
Однак, відповідачем не зазначено у оскаржуваній постанові, який саме пункт та підпункт ПДР було порушено позивачем при перевищенні встановленого обмеження швидкості руху.
За змістом п.п.2.1; 2.13 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України
від 22 жовтня 2003 року N 1217, при виявленні правопорушень, передбачених КУпАП, працівник міліції, згідно з положеннями ст.ст.255, 254 КУпАП, складає протокол про адміністративне правопорушення, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото -, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів та протокол про адміністративне правопорушення складається після встановлення причетної особи у підрозділі ДАІ за її місцем проживання..
Як зазначено у п. 4.3 даної Інструкції, якщо матеріали про адміністративне правопорушення не містять достатніх доказів, що підтверджували б вчинення порушення, службова особа, яка розглядає справу, може доручити провести додаткову перевірку.
Із копії оскаржуваної постанови слідує, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не посилався на такі докази, як протокол про адміністративне правопорушення.
Посилання позивача на ту обставину, що при винесенні оскаржуваної постанови, всупереч вимогам ст. 278 КУпАП, відповідач не з”ясував, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, знайшли своє ствердження в судовому засіданні.
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Як слідує із змісту ст.14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. А за наявності обставин, які свідчать про вчинення такого адміністративного порушення іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини орган (посадову особу), що виніс постанову у справі про накладення адміністративного стягнення.
З оглянутих в судовому засіданні матеріалів фотофіксації, наданих позивачем та отриманих за запитом суду, слідує, що фіксація порушення дотримання швидкісного режиму відповідачем проведена без дотримання вимог Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 1111, зареєстрованим у МЮ України 29.11.06 р. за № 1243/13117, тобто, не у автоматичному режимі.
Крім того, в порушення вимог додатка 2 до Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року N 1217, у постанові у справі про адміністративне правопорушення має міститись посилання на протокол про адміністравтине правопорушення, чого відповідачем зроблено не було, що стверджується копією оскаржуваної постанови.
Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було всебічно, повне і обєктивно зясувано всі обставин, які мають значення для справи, не було дотримано вимог положень КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення та інструктивних матеріалів, що регулюють діяльність підрозділів ДАІ при нагляді за дотриманпням правил дорожнього руху.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем вчасно не надіслано копії оскаржуваної постанови, також знайшло своє ствердження в судовому засідані.
Оскільки дата надіслання рекомендованої поштової кореспонденції позивачеві свідчить про порушення відповідачем терміну надіслання копії постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачеві, суд вважає, що пропуск позивачем строку на оскарження постанови мав місце з поважних причин. А тому, відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, дана справа підлягає розгляду та вирішенню в порядку, встановленому КАС України, строк на оскарження дій відповідача та постанови, слід поновити.
Суд виходить з того, що адміністративне правопорушення - це, і з огляду на положення ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З урахуванням ч.2 ст.11 КАС України, у зв”язку із необхідністю повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог.
При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було допущено порушення вимог закону, а саме: положень ст. ст. 7, 245, 251, 252, 280 КУпАП, Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року N 1217, а тому є підстави для визнання оскаржуваної постанови нечинною та такою, що підлягає до скасування.
За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 8 -11, п. 2 ч.1 ст.18, ч.2 ст.19, ст. 71, ч.1 ст.72, ст.ст. 86, 87, ч.2 ст.100. ст.ст.159, 160 - 163, 256, 99 КАС України, Інструкцією з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення руху, затвердженою наказом МВС України 22.10.03 р. № 1217, ст.ст.7, 9, ч.1 ст.122, ст. ст. 222, 245, 251, 252, 268, 272, 278, 280, 283 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати постанову серії АІ № 167103 від 29.05.09 р., винесену до інспектором Бородянського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України у Київській обл. ОСОБА_2 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на неї стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 260 грн.
Постанова може бути оскаржена через Ковельський міськрайонний суд Волинської обл.. до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Крім того, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Головуючий: