справа № 2-4355/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2009 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
в складі: головуючого судді – Крамаренко А.І.
при секретарі – Корнієнко Н.І.
за участю: представника позивача – ОСОБА_1 , відповідача – ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Бердянської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 , про визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником 3/5 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0722 га.
Вважаючи, що може розпоряджатися своїм майно на власний розсуд, він самочинно здійснив реконструкцію основні будівлі „А,а” у тих же розмірах в житловий будинок загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 42,7 кв.м. Просив визнати за ними право власності на житловий будинок „А”, сіни „а”, загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 42,7 кв.м., що складаються з: не житлового приміщення №1 площею 19,3 кв.м., шафи №2 площею 3,7 кв.м., кухні №3 площею 14,4 кв.м., кімнати №4 площею 8,3 кв.м., прихожої №5 площею 8,4 кв.м., кімнати №6 площею 9,9 кв.м., кімнати №7 площею 7,1 кв.м., кімнати №8 площею 8,9 кв.м., кімнати №9 площею 8,5 кв.м., тамбура №І площею 2,2 кв.м., тамбура №ІІ площею 1,9 кв.м., та розташовані по АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Представник Бердянської міської ради за довіреністю ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначила, що позов може бити задоволеним при згоді власника домоволодіння АДРЕСА_2 та визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та пояснив, що спору щодо порядку користування земельною ділянкою та нерухомим майно комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_3 не існує.
ОСОБА_4 12.06.2009 року подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечує проти визнання за ОСОБА_3 права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в зв’язку з наступним.
Відповідно до ст. ст. 130, 174 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову у попередньому судовому засіданні у разі визнання позову відповідачем і за наявності для того законних підстав.
Комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_2 – 2/5 частки, ОСОБА_3 – 3/5 частки.
Частка ОСОБА_3 була виділена в натурі ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 04.08.2003 року і складалася з: основної будівлі „А”, тамбуру „а”, двох ганків до „А”, козирка до „А”, основної будівлі „Б”, хвірток №2,3, воріт №5, парканів №1, №4, замощення І, ІІІ, водопроводів „И,Л”.
На підставі договору оренди землі від 02.08.2004 року співвласникам зазначено вище комплексу будівель та споруд передана в оренду земельна ділянка площею 0,0722 га за цільовим призначенням – для обслуговування житлового будинку.
Згідно технічного паспорту, виготовленого Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації станом на 23.03.2009 року, по АДРЕСА_1 є самочинно збудований житловий будинок „А”.
Здійснення позивачем реконструкції основної будівлі „А” в житловий будинок „А” в тих же лінійних розмірах підтверджується копією технічного паспорту, виготовленого Бердянським КПТІ станом на 24.05.2005 року.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії , які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 95 ЗК України передбачено право землекористувача, якщо інше не передбачено законом або договором, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до технічного висновку ПП ОСОБА_6 (ліцензія серії АВ НОМЕР_1 , видана Запорізькою обласною державною адміністрацією 22.05.2006 року) від 16.03.2009 року №3 одноповерховий житловий будинок „А”, сіни „а”, розташовані по АДРЕСА_1 , знаходиться в задовільному стані, будівлі придатні для подальшої експлуатації при дотриманні правил безпеки.
Відповідність самочинно збудованого житлового будинку вимогам діючого санітарного законодавства України та протипожежним нормам та правилам підтверджується висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи НОМЕР_2 від 27.03.2009 року та експертним висновком протипожежного стану об’єкту НОМЕР_3 від 30.03.2009 року, відповідно.
Аналізуючи надані докази, суд приймає до уваги письмові докази, надані позивачем, здійснення останнім реконструкції в межах та в розмірах належної йому основної будівлі „А”; використання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням; визнання позову ОСОБА_2 .; відсутність обґрунтованих заперечень зі сторони Бердянської міської ради; відсутність порушень самочинною реконструкцією прав інших осіб.
На підставі викладеного суд вважає позов ОСОБА_3 основаним на законі та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 - 61, 212 – 215 ЦПК України, ст. ст. 328, 376 ЦК України, ст. 95 ЗК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок „А”, сіни „а”, загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 42,7 кв.м., що складаються з: не житлового приміщення №1 площею 19,3 кв.м., шафи №2 площею 3,7 кв.м., кухні №3 площею 14,4 кв.м., кімнати №4 площею 8,3 кв.м., прихожої №5 площею 8,4 кв.м., кімнати №6 площею 9,9 кв.м., кімнати №7 площею 7,1 кв.м., кімнати №8 площею 8,9 кв.м., кімнати №9 площею 8,5 кв.м., тамбура №І площею 2,2 кв.м., тамбура №ІІ площею 1,9 кв.м., та розташовані по АДРЕСА_1 .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.І. Крамаренко