Судове рішення 22-а-24344/08 від 18.09.2009

Судове рішення #5847465

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-24344/08 Головуючий у першій інстанції: Кочетов Л.Г.,

Доповідач: Мамчур Я.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Усенко В.Г., Зайцева М.П.,

при секретарі: Медовниці Ю.О.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 04 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії УПСЗН Корольовської районної ради м. Житомира щодо виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2007 році у розмірі меншому, ніж це визначено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за 2007 рік у розмірі 3261,09 та зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати допомогу на дитину в повному обсязі, як передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми, тобто у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та стягнути з відповідача на її користь сплачені судові збори в розмірі 59,50 грн.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 04 червня 2008 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано неправомірними дії УПСЗН Корольовської районної ради м. Житомира щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2007 році;

- зобов'язано УПСЗН Корольовської районної ради м. Житомира в подальшому виплачувати допомогу на дитину ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»;

- стягнуто з УПСЗН Корольовської районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_11901,00 грн. заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та 62,90 грн. сплаченого державного мита, а всього 1963,90 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач УПСЗН в Корольовському районі м. Житомира подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Так, колегія суддів погоджується, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

З матеріалів справи вбачається, що позивач у 2007 році отримала передбачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII.

Доводи апелянта аналогічні тим, що викладені у запереченнях на позовну заяву та полягають у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами КМ України, а тому виплати згідно Закону України № 2240-III проводились із врахуванням постанови КМ України № 13 від 11.01.2007 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми».

Відповідно до п. 9 «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму.

Так, апелянт зазначає, що відповідно абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що після визнання неконституційними зазначених положень Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», відповідних змін обсягів фінансування не проводилось.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляції, виходячи з наступного.

Згідно до вимог ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Більш того, частиною 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Згідно з вимогами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, зокрема пунктом 14 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказана норма закону була прийнята пізніше в часі, вона мала пріоритет по відношенню до норм Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", отже, з цього часу відновлено дію ст.15 Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги, оскільки у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Отже, в свою чергу, дійшовши висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів виходить із того, що судом першої інстанції в порушення норм матеріального права зобов'язано УПСЗН Корольовської районної ради м. Житомира в подальшому виплачувати допомогу на дітей в розмірі, передбаченому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Так, колегія суддів зважає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу у майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира - задовольнити частково.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 04 червня 2008 року - скасувати в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира в подальшому виплачувати допомогу на дитину ОСОБА_1 в розмірі, яка передбачена статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

В іншій частині постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 04 червня 2008 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: М.П. Зайцев

В.Г. Усенко

Постанову складено у повному обсязі 31.08.2009.