Судове рішення #5846814

     


                                                               


                     


У Х В А Л А

                              І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И



29 квітня 2009 року

   

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі :

Головуючого – Коваленка Є.П.

Суддів – Гавриш Г.П., Подковського О.А.

З участю прокурора – Маслюка О.П.

захисників – ОСОБА_1 .,

ОСОБА_2 .

представника неповнолітньої потерпілої –

ОСОБА_3 .

засудженого – ОСОБА_4 .

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 . на вирок Теребовлянського районного суду від 16 лютого 2009 року, яким


                        ОСОБА_4 ,

                        ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродже-

                        нець та житель АДРЕСА_1 -

                        ського району, Тернопільської області,

                        українець, гр-н.України, непрацюючий,

                        неодружений, раніше не судимий

засуджений за ч.2 ст.15 – ч.3 ст.152 КК України до 8-ми років позбавлення волі;

за ч.2 ст.153 КК України – до 4-х років позбавлення волі.

    На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_4 . визначено у вигляді 8-ми років позбавлення волі.

    Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 . залишена попередня – тримання під вартою з 29 серпня 2008 року.

    Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 . судові витрати.

    Згідно вироку суду ОСОБА_4 . визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при слідуючих обставинах.

    Так, 28 серпня 2008 року близько 22 год., ОСОБА_4 ., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на вулиці с.Могильниця, Теребовлянського району, випадково зустрів знайому неповнолітню ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження. В ході розмови ОСОБА_4 . вияснив, що ОСОБА_5 . направляється в будинок культури вказаного села на дискотеку і вирішив теж туди направитися.

    Близько 23 год., коли ОСОБА_5 . і ОСОБА_4 ., перебували на вулиці неподалік помешкання ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ОСОБА_4 . виникла до неповнолітньої ОСОБА_5 . статева пристрасть, яку він вирішив задоволити. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на скоєння даного злочину, ОСОБА_4 . зненацька для неповнолітньої потерпілої, застосовуючи фізичну силу, затягнув останню на стежку, що пролягала між кущами рослин і у вказаний період часу була безлюдна, де почав в нецензурній формі висловлювати намір вступити з нею в статеві зносини. Не дивлячись на заперечення неповнолітньої ОСОБА_5 . та її намагання вирватись і втекти, ОСОБА_4 ., бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, з метою подолання опору потерпілої штовхнув останню на землю, закрив рукою їй рот, щоб остання не кричала, та застосовуючи до неї фізичне насильство, що виразилося в нанесені удару рукою по обличчю, схопив неповнолітню ОСОБА_5 . за волосся і у такий спосіб вдарив її лицем до землі, спричинивши при цьому тілесні ушкодження. Долаючи опір неповнолітньої ОСОБА_5 . та обмежуючи її рухи,   ОСОБА_4 ., утримуючи  лежачу на землі потерпілу за руки, сів на неї зверху, розірвав на ній предмети нижньої білизни та почав приготування до вчинення згвалтування останньої. В цей момент ОСОБА_5 . вдалося вивільнити руку, якою вона, захищаючись, нанесла удар в обличчя ОСОБА_4 .

    Зрозумівши, що в результаті опору ОСОБА_5 . йму не вдасться вступити з нею в статеві зносини, ОСОБА_4 . вирішив задовільнити свою статеву пристрасть неприродним способом, вступивши з неповнолітньою ОСОБА_5 . проти її волі в орогенітальний контакт. З цією метою, ОСОБА_4 . знову ж застосовуючи  залякування та фізичне насильство, що виразилося у повторному нанесенні удару по обличчю ОСОБА_5 ., схопивши її за волосся та міцно утримуючи в такому положенні, у такий спосіб, проти волі останньої, задовільнив свою статеву пристрасть неприродним способом, після чого залишив місце скоєння злочину.

    В своїй апеляції захисник ОСОБА_1 . вважає, що висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються лише на свідченнях потерпілої, які спростовуються матеріалами кримінальної справи, що не взяті судом до уваги. За таких обставин, на думку апелянта, вирок суду підлягає до скасування, а дана кримінальна справа до закриття.

    Заслухавши доповідача, виступи засудженого та його захисників, представників неповнолітньої потерпілої, міркування прокурора, який вважає, що вирок суду слід залишити без змін, розглянувши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що подана апеляція до задоволення не підлягає.

    Висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, що спростовує твердження апелянта в апеляції з цього приводу. Винність ОСОБА_4 . у вчиненні злочинів, за які його засуджено, стверджується доказами зібраними під час проведення досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні.

    Не визнаючи своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів ОСОБА_4 . в судовому засіданні ствердив, що не мав наміру згвалтувати ОСОБА_5 ., а лише бажав вступити з нею в статеві зносини за її згодою.

    Разом з тим, під час досудового слідства, частково визнаючи свою вину,   ОСОБА_4 . не заперечував, що 28 серпня 2008 року близько 23 год., поблизу господарства ІНФОРМАЦІЯ_3  в с.Могильниця Теребовлянського району він в нецензурній формі запропонував ОСОБА_5 . вступити з ним в статевий зв’язок. Отримавши відмову останньої, ОСОБА_4 ., проти її волі, застосовуючи до неї фізичне насильство, долаючи її опір, повалив ОСОБА_5 . на землю та почав стягати з неї нижню білизну. Щоб потерпіла не кричала ОСОБА_4 . рукою закрив їй рота. В подальшому він запропонував ОСОБА_5 . вступити з ним в орогенітальний контакт, на що теж отримав відмову останньої (а с. 27-29,41-44,87-88).

    Ці свої покази ОСОБА_4 . підтвердив і під час проведення відтворення обстановки та обставин події за його участю, де останній детально розказав та показав на місці про обставини скоєного ним злочину (а.с.49-60).

    Покази ОСОБА_4 ., дані ним під час проведення досудового слідства, повністю узгоджуються з показами потерпілої ОСОБА_5 ., яка в судовому засіданні пояснила, що дійсно 28 серпня 2008 року близько 22 год. в магазині с.Могильниця, Теребовлянського району, вона зустрілася з ОСОБА_4 ., якого раніше знала лише з вигляду, і який на той момент перебував в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_4 . у розмові з ОСОБА_5 . довідавшись, що остання має намір піти в будинок культури на дискотеку теж направився у тому напрямку. Перебуваючи поблизу господарства знайомої ОСОБА_6 ., ОСОБА_4 . несподівано схопив ОСОБА_5 . під руки і почав затягувати її на стежку між кущами, яка в той час була безлюдна, та в нецензурній формі висловлювати намір вступити з нею в статеві зносини.  Висловивши своє заперечення з цього приводу ОСОБА_5 . почала вириватися та намагалася втекти. Долаючи її опір, ОСОБА_4 ., штовхнув потерпілу на землю, після чого, сівши на неї зверху, почав здирати з неї нижню білизну, яку розірвав. Потерпіла продовжувала чинити опір, намагалась звільнитися і почала кричати. У відповідь на це ОСОБА_4 ., закрив руками їй рот, а потім рукою наніс їй удар по обличчю, після чого схопив за волосся та вдарив її лицем до землі. В подальшому ОСОБА_4 ., міцно тримаючи та притиснувши її тіло своїм до землі, обмежуючи у такий спосіб її рухи, почав приготування до здійснення статевого акту проти її волі та  пальцями однієї руки почав проникати в її статеві органи, від чого вона відчула біль. В цей момент їй вдалося вивільнити одну руку, якою вона вдарила гвалтівника в обличчя. Після цього, продовжуючи її утримувати в лежачому положенні, ОСОБА_4 . в нецензурній формі почав вимагати від неї вступу з ним в орогенітальний контакт, на що остання заперечила та знову почала чинити опір, намагаючись звільнитися. Долаючи її опір, ОСОБА_4 . рукою наніс їй удар по обличчю та з силою схопивши останню за волосся проти її волі задовольнив із нею свою статеву пристрасть неприродним способом.

    Аналогічні покази потерпіла давала і під час проведення досудового слідства, а також підтвердила їх під час проведення ставки віч-на-віч між нею та ОСОБА_4 . (а.с.243-247). Покази потерпілої на протязі усього часу досудового та судового слідства були однаковими та послідовними і підтверджуються іншими доказами по справі, що спростовує твердження захисника в апеляції про те, що обвинувачення ОСОБА_4 . грунтується  на нічим не підтверджених поясненнях потерпілої.

    Пояснення потерпілої ОСОБА_5 . з приводу застосування до неї ОСОБА_4 . фізичного насильства з метою подолання її опору під час замаху на згвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом підтверджується висновком експерта №266 від 29.08.2008 року. Згідно даного висновку при судово-медичній експертизі неповнолітньої ОСОБА_5 . виявлено тілесні ушкодження у вигляді припухлості обличчя справа; двох саден носа справа; припухлості синця підборіддя справа; синця передньо-правої поверхні шиї; садна крила носа зліва; трьох саден виличної ділянки справа та передньо-правої поверхності  шиї; подряпини виличної ділянки зліва та задньоправої поверхні попереку, синців лівої молочної залози та передньо-правої поверхні грудей; синця педньо-зовнішньої поверхні середньої третини лівого стегна.

    Вказані тілесні ушкодження є наслідком дії тупих предметів, не виключено в термін та при обставинах вказаних підекспертною і відносяться до легкого ступеня тяжкості (а.с.206-207).

    Таким чином встановлені експертизою форма та локалізація на певних ділянках тіла потерпілої спричинених їй тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з її поясненнями про те, які тілесні ушкодження та куди саме були спричинені їй ОСОБА_4 . під час вчинення ним інкримінованих йому злочинів.

    Спричинення цих тілесних ушкоджень у зазначені вище ділянки тіла потерпілої ОСОБА_5 . не заперечував і сам ОСОБА_4 . під час його допитів на досудовому слідстві в якості підозрюваного (а.с.41-44), обвинуваченого (а.с.87-88) та під час відтворення обстановки та обставин події за його участю (а.с.49-60). При цьому останній стверджував, що дані тілесні ушкодження наносив потерпілій виключно з метою подолання її опору і наміром вступити з нею в статеві зносини та задоволити свою статеву пристрасть неприродним способом.

В цих же своїх показах не заперечує ОСОБА_4 . і того факту, що під час того як він зривав з потерпілої нижню білизну можливо і порвав її.

    Крім цього згідно висновку експерта №265 від 29.08.2008 року встановлено, що ушкодження у вигляді подряпини обличчя справа у ОСОБА_4 . могло утворитись в термін та при обставинах вказаних обстежуваним, не виключено дією кінчика нігтя руки потерпілої і відноситься до легкого ступеня тяжкості (а.с.200-201). Даний висновок підтверджує твердження потерпілої ОСОБА_5 . про те, що під час здійснюваного нею опору в якийсь момент їй вдалося вивільнити одну руку, якою вона і нанесла удар ОСОБА_4 . по обличчю.

Все вищевикладене категорично спростовує твердження захисника в апеляції, що ОСОБА_4 . не мав жодного наміру на згвалтування неповнолітньої ОСОБА_5 ., а лише бажав  вступити з нею в статеві зносини за її згодою.

Факт проникнення ОСОБА_4 . пальцями своєї руки в статеві органи неповнолітньої ОСОБА_5 . підтверджується висновком експерта №318 від 12.09.2008 року, згідно якого виявлені в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_4 . мікронакладення можуть походити від змішування його власних клітин та вагінальних виділень ОСОБА_5 . або іншої особи – носія антигену А системи АВО (а.с.139-142), що спростовує заперечення захисника з цього приводу, викладене в апеляції.

Що стосується твердження апелянта в апеляції з приводу не обізнаності ОСОБА_4 . щодо неповнолітнього віку потерпілої, то воно є безпідставним, оскільки як видно з матеріалів справи ОСОБА_4 . тривалий час був знайомий з потерпілою, знав що вона ще навчається в школі, а отже ніяк не може мати 18 років.

Таким чином суд 1-ї інстанції на підставі зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів прийшов до вірного переконання, що у ОСОБА_4 . був прямий умисел на скоєння інкримінованих йому злочинів. Він усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння та бажав доведення своїх злочинних намірів до кінця та настання бажаних наслідків. ОСОБА_4 . свідомо розумів, що застосовуючи фізичне насильство та погрози його застосування йому вдасться подолати опір неповнолітньої потерпілої та згвалтувати її. Причини припинення злочинних дій ОСОБА_4 . щодо згвалтування потерпілої незалежали від його волі у зв’язку з тим, що неповнолітня ОСОБА_5  не припиняла чинити активний опір гвалтівнику, що спростовує твердження захисника в апеляції про добровільність з власної ініціативи відмови ОСОБА_4 . вступати з ОСОБА_5 . в статеві зносини природним способом.

Тому суд 1-ї інстанції вірно прийшов до висновку, що зі сторони ОСОБА_4 . був вчинений закінчений замах на статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування і виконані всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, який не був закінчений з причин незалежних від його волі.

Зразу ж після цього із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування ОСОБА_4 . було вчинено задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо неповнолітньої ОСОБА_5 .

Таким чином дії ОСОБА_4 . судом 1-ї інстанції були вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15 – ч.3 ст.152 та ч.2 ст.153 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_4 . суд 1-ї інстанції в відповідності до вимог ст.ст. 50,65 КК України врахував характер та ступень тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного та ряд наявних обставин, що пом’якшують його вину. Врахував також суд, як обтяжуючу вину обставину те, що злочин вчинений ОСОБА_4 . у стані алкогольного сп’яніння. А тому, проаналізувавши всі наявні обставини по справі в їх сукупності суд прийшов до вірного переконання про те, що виправлення та перевиховання засудженого  не можливе без ізоляції його від суспільства.

На думку колегії суддів визначена ОСОБА_4 . міра покарання є законною та справедливою, відповідає вчиненому ним та даним про його особу.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції та скасування вироку суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 356,365,366 КПК України, колегія суддів,-


У Х В А Л И Л А :


Апеляцію захисника ОСОБА_1 . залишити без задоволення, а вирок Теребовлянського районного суду від 16 лютого 2009 року щодо ОСОБА_4  – без змін.






Головуючий:







Судді апеляційного суду:

   

   








   




   


   

                                                                                                                                                                 

                       

                       
                                                       

   



                                                               

                                                                   

                                                       


                                               

               

                   

                                               

                                               


                                      Ў


   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація