ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 2-2731/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Сливка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Банківська акціонерна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування та пені,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь невиплачену частину страхового відшкодування в сумі 27873,81 грн., пеню за несвоєчану виплату страхового відшкодування в сумі 996,65 грн. та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 27.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір страхування наземного транспорту, за яким відповідач взяв на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування позивачу, а позивач зобов’язувався сплачувати страхові платежі в визначені Договором терміни та виконувати інші умови Договору.
Об’єктом страхування був автомобіль марки «Хонда» д.н. НОМЕР_1, який належить позивачу.
24.07.2008 року по вул. Велика Кільцева м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.
Експертним шляхом було встановлено, що вартість матеріально збитку завданого власнику автомобіля марки «Хонда» д.н. НОМЕР_1 складає 54760,93 грн. Експертизу було проведено на замовлення відповідача.
Не погоджуючись з розміром страхової виплати, відповідач замовив повторну експертизу, згідно якої, вартість матеріально збитку завданого власнику автомобіля марки «Хонда» д.н. НОМЕР_1 складає 29634,42 грн.
На підставі повторної експертизи відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 26877,22 грн. (за вирахуванням франшизи).
Виплата страхового відшкодування в такому розмірі, на думку позивача, не ґрунтується на вимогах закону та Договору, а тому з відповідача підлягає стягненню невиплачене страхове відшкодування, а також пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов з викладених в ньому підстав та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в задоволенні позову просив відмовити, обґрунтовуючи це тим, що відповідач правомірно здійснив розрахунок та виплату страхового відшкодування.
Крім того, представник відповідача зазначив, що страховий випадок настав внаслідок навмисних дій та грубого порушення п. 13.3 ПДР України позивачем, а тому відповідач мав сплатити лише 50% страхового відшкодування, однак сплатив всю суму страхового відшкодування, відповідно до висновку експерта.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 27.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір страхування наземного транспорту № 82411, за яким відповідач взяв на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування позивачу, а позивач зобов’язувався сплачувати страхові платежі в визначені Договором терміни та виконувати інші умови Договору. Строк дії договору з 28.09.2007 року по 27.09.2008 року.
Об’єктом страхування був автомобіль марки «Хонда» д.н. НОМЕР_1, який належить позивачу.
24.07.2008 року о 17:40 по вул. Велика Кільцева в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.07.2008 року встановлено, що ОСОБА_2 не дотрималась безпечного інтервалу до автомобіля, який рухався праворуч, в результаті чого відбулось зіткнення, чим було порушено п. 13.3 Правил дорожнього руху України та вчинено правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідачем було визнано дану подію страховим випадком.
Згідно калькуляції орієнтовної вартості ремонтно-відновлювальних робіт від 30.07.2008 року, розрахованої офіційним ділером „Хонда” СП ЗАТ „Дніпро Мотор Інвест”, орієнтовна вартість ремонтно-відновлювальних робіт авомобіля марки «Хонда» д.н. НОМЕР_1 складає 80435,50 грн.
Для встановлення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Хонда» д.н. НОМЕР_1 та виплати страхового відшкодування, на замовлення відповідача, приватним підприємством „Національний центр незалежних експертиз” було проведено автотоварознавче дослідження.
Відповідно до звіту № 3249 від 07.08.2008 року матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу склав 54760,93 грн.
Вважаючи, що сума матеріального збитку значно завищена, 12 вересня 2008 року відповідачем до ТОВ „Експертна компанія „Укравтоекспертиза - Стандарт” було подано заяву про проведення повторної експертизи для визначення збитків, з врахуванням зносу, завданих у результаті пошкодження при ДТП автомобілю марки «Хонда» д.н. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2.
Відповідно до звіту № 2330 від 16.09.2008 року матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу склав 29634,42 грн.
Керуючись висновком повторної експертизи відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 26877,22 грн. (29634,42 грн. – 2747,20 грн. безумовна франшиза).
Проте, суд приходить до висновку, що проведення повторної експертизи було безпідставним і спрямоване на заниження розміру страхового відшкодування за страховим випадком та, як наслідок, ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов’язань за договором страхування, укладеним з позивачем. Більш того, слід зазначити, що представником відповідача в судовому засіданні не наведено будь-яких об’єктивних підстав, які б свідчили про необхідність проведення повторної експертизи з визначення матеріального збитку завданого позивачу та не надано відповідних доказів про це.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі".
Згідно із п. 3 ст. 20 вказаного Закону страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Стаття 979 ЦК України також встановлює, що за договором страхування страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Стаття 988 ЦК України встановлює, що у випадку настання страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Отже, в судовому засіданні підстав для зменшення розміру страхового відшкодування, не встановлено.
Таким чином, аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку про те, що відповідач безпідставно зменшив розмір страхового відшкодування, чим порушив взяті на себе, згідно договору, зобов’язання, а від так з відповідача слід стягнути на користь позивача суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 25126,51 грн. (54760,93 грн. завдані збитки – 2747,20 грн. безумовна франшиза = 52013,73 грн.; 52013,73 грн. – 26887,22 грн. виплачене відповідачем страхове відшкодування = 25126,51 грн.).
Договором страхування наземного транспорту № 82411 від 27.09.2007 року передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01 відсотка від суми виплати за кожен день прострочки.
Також, договором встановлено, що страховик зобов’язується після прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування протягом 10 днів здійснити виплату страхового відшкодування.
Відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування 25.09.2008 року та здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 26887,22 грн., а відтак пеня нараховується починаючи з 06.10.2008 року і її сума складає 444,74 грн. (25126,51 грн. сума заборгованості х 0,01% розмір пені х 177 днів (з 06.10.2008 року по 31.03.2009 року) = 444,74 грн.)
Крім того, оскільки суд частково задовольняє позов, то у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 255,71 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
За таких підстав, коли судом встановлено, що позивач добросовісно виконував взяті на себе зобов`язання, зокрема, сплатив страховий платіж; після настання страхового випадку повідомив відповідачу відому йому інформацію про обставини настання страхового випадку; надав наявні у нього документи, видані компетентними органами, тощо, то у відповідача не було достатніх підстав, визначених законом та договором страхування, для зменшення суми страхового відшкодування, визначеної експертним шляхом і не виплати частини страхового відшкодування, а від так останній зобов`язаний, відповідно до умов договору та чинного законодавства, виплатити позивачу решту суми страхового відшкодування та пеню за несвоєчасну виплату.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 979, 988 – 992 ЦК України, ст.ст. 8, 9, 20, 26 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Банківська акціонерна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування та пені – задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Банківська акціонерна страхова компанія» (м. Київ, Музейний провулок, 6, ідентифікаційний код 21539832) на користь ОСОБА_2 25126 (двадцять п’ять тисяч сто двадцять шість) гривень 51 копійку страхового відшкодування, 444 (чотириста сорок чотири) гривні 74 копійки пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень 71 копійку судового збору та 30 (тридцять) гривень 00 копійок витрат інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 25856 (двадцять п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят шість) гривень 96 копійок.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.І. ОНІЩУК