У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“18” грудня 2008 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Козака І.О.
суддів – Гурзеля І.В., Щавурської Н.Б.
при секретарі – Любчик Л.В.
з участю – ОСОБА_1 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заліщицького районного суду від 23 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків.
в с т а н о в и л а:
В червні 2008 року ОСОБА_1 . звернувся з позовом до ОСОБА_2 . про стягнення боргу та відсотків за невчасне повернення, мотивуючи тим, що 18 квітня 2005 року він позичив відповідачу 11000 грн., які той зобов»язувався повернути до 18.04.2006 року. У вказаний період ОСОБА_2 . боргу не повернув, а тому просив стягнути суму боргу та відсотки за прострочення виконання зобов»язання з розрахунку 3% річних до часу пред»явлення позову, тобто за 2 роки 2 місяці, що становитиме 715 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Заліщицького районного суду від 23 жовтня 2008 р. позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 . 12055 грн. в користь ОСОБА_1 ..
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 . просить скасувати рішення суду, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема зазначає, що боргову розписку він писав під примусом ОСОБА_1 ..
Заслухавши позивача, який вимоги апеляції не визнав, перевіривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 . до задоволення не підлягає.
Задовільняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено договір позики на суму 11000 грн., які боржник зобов»язувався повернути до 18.04.2006 року, однак борг не повернув, а тому стягнуто суму боргу, проценти та судові витрати в розмірі 12055 грн.
__________________________________________________________________
Справа №22ц- 1160 Головуючий у 1 інстанції – Антоновський О.О.
Категорія - 27 Доповідач – Гурзель І.В.
2
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи.
Так, вірно встановивши, що між сторонами в квітні 2005 року укладено договір позики (розписка а.с.5 ) на 11000 грн., які ОСОБА_2 . зобов»язувався повернути до 18.04.2006 року і вказане боргове зобов»язання ним не виконане, судом вірно стягнуто суму заборгованості та проценти .
У відповідності до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, повинен сплатити за час прострочення цього зобов»язання 3 відсотки річних від простроченої суми, а також суму боргу.
За 2 роки 2 місяці просрочення зобов»язання- 3 відсотки річних від заборгованої суми 11000 грн. становитиме 715 грн., які вірно стягнуто з боржника за весь термін, оскільки питання про застосування строку позовної давності по процентах сторонами не порушувалось.
Доводи апеляції про те що ОСОБА_2 . насильно зобов»язано написати боргову розписку, а самого правочину не існувало, спростовуються матеріалами перевірки по цій заяві ОСОБА_2 яка проводилась Заліщицьким РВ УМВСУ, (а.с.32-44) за результатами якої винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.33), з якої вбачається що ОСОБА_2 . дійсно заборгував ОСОБА_1 . 11000 грн., які не має змоги повернути, що і було мотивом його заяви. Також вірно стягнуто судові витрати які поніс позивач:- 140 грн.- судовий збір та ІТЗ та 200 грн. за надання правової допомоги, оскільки вони підтверджені відповідними квитанціями .(а.с.4,11)
За вказаних обставин рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 . відхилити .
Рішення Заліщицького районного суду від 23 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий:
Судді :