АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2008 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Козака І.О.
Суддів - Гурзеля І.В., Щавурської Н.Б.
при секретарі - Любчик Л.В.
з участю представника апелянта
ОСОБА_4., позивачки ОСОБА_1 ., її
представника ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Лінійного Управління на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Лінійного Управління на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2007 року ОСОБА_1 . звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 ., ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок ДТП, посилаючись на те, що з вини водія ОСОБА_3 ., який 16.08.2006 року керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належить відповідачу ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті та, перебуваючи з останнім у трудових відносинах, сталася ДТП. Внаслідок даної ДТП пошкоджено належний позивачці автомобіль марки ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 12066 грн. 24 коп. Крім цього, позивачка посилається на те, що в результаті ДТП їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн, які просила стягнути з відповідачів. Також просила стягнути з відповідачів на її користь 500 грн. витрат, понесених нею у зв'язку із проведенням автотоварознавчої експертизи пошкодженого автомобіля, а всього просила стягнути 17566 грн. 24 коп.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 3 вересня 2008 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті в користь ОСОБА_1 . 11309 грн. 62 коп. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Зобов'язано позивачку ОСОБА_1 . повернути відповідачу ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті замінені деталі автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 , пошкоджені внаслідок ДТП.
Стягнуто з ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті на користь позивачки ОСОБА_1 . понесені нею судові витрати, а саме 108, 60 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ по розгляду справи.
В апеляційній скарзі ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 вересня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та не застосовано закон, який підлягав застосуванню, зокрема, не покладено обов'язок відшкодувати шкоду на органи державного казначейства, які повинні бути притягнуті до справи як відповідач, оскільки шкода заподіяна працівником міліції і повинна відшкодовуватись державою на підставі ст. 1174 ЦК України. Також, висновки суду щодо вини водія ОСОБА_3 . не відповідають обставинам справи, оскільки чоловік позивачки, внаслідок перевищення швидкості, також винен у вчиненні ДТП. Також позивачкою не обгрунтовано свої вимоги про відшкодування моральної шкоди. Заслухавши представника апелянта, який вимоги апеляційної скарги підтримав в межах наведених доводів, позивачку ОСОБА_1 ., та її представника, які просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи, в межах доводів апеляції та заявлених позовних вимог вбачається, що апеляційна скарга безпідставна і до задоволення не підлягає.
Так відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 ., керуючи транспортним засобом марки ІНФОРМАЦІЯ_2 , номерний знак НОМЕР_1 , який належить ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті та, перебуваючи з останнім у трудових відносинах, рухався по вул.Будного у м.Тернополі при перестроюванні на іншу смугу та зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим допустив |ДТП та наніс пошкодження автомобілю ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є позивачка ОСОБА_1 , на суму 12066 грн. Також водій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . допустив перевищення швидкості а тому суд оцінив змішану вину водіїв автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . в 10%, та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . - 90%. В цій пропорції стягнення матеріальних та моральних збитків в користь ОСОБА_1 . зменшено до 11309 грн. 62 коп. та до 1000 грн. відповідно.
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись, оскільки він відповідає обставинам справи.
Так згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АК № 0658358 від 11.10.2006 року, відповідач ОСОБА_3 ., керуючи транспортним засобом марки ІНФОРМАЦІЯ_2 . номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул.Будного у м.Тернополі при перестроюванні на іншу смугу та зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим допустив |ДТП.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 26.10.2006 року ОСОБА_3 . визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 30 гри.(а.с.7)
ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті є власником автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ., яким керував ОСОБА_3 ..(копія техпаспорта а.с.56)
ОСОБА_3 . проходив службу в органах внутрішніх справ України з 23.02.2004 року (наказ УППМ УМВСУ у Л/о № 12о/с від 23.02.2004 року) по 17.10.2006 року ( наказ ЛУ на Л/з від 17.10.2006 року), що стверджується довідкою ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті № 4/99 від 17.10.2006 року.(довідка а.с.57)
У відповідності до висновку автотоварознавчого дослідження № 1476 від 02.10.2006 року по факту ДТП та висновку експерта №21 від 14.04.2008 року судової автотоварознавчої експертизи по факту ДТП. вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкоджень при ДТП, становить 12066 гри. 24 коп.
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином судом першої інстанції вірно стягнуто заподіяну шкоду з відповідача- власника джерела підвищеної небезпеки.
Доводи апеляції про те, що шкоду слід стягувати з державного казначейства, та притягнути його як відповідача до справи, оскільки шкода спричинена працівником міліції - тобто посадовою особою органу державної влади, є безпідставними. В даному випадку ОСОБА_3 . діяв як водій, а не як міліціонер. Він рухався автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2 на заправку, його дії безпосередньо не були пов'язані з виконанням завдань, які покладені на міліцію у відповідності до ст.1 Закону України “Про міліцію” . Тому ст.1174 ЦК України, як про це просить апелянт, в даному випадку не застосовується.
Також слід відхилити доводи апеляції про те що судом першої інстанції невірно дано оцінку діям водія автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також порушив правила дорожнього руху, однак розмір відшкодування шкоди зменшено незначно.
Дана обставина, на яку посилається апелянт, була врахована судом першої інстанції при цьому суд першої інстанції вірно виходив з того що на відрізку дороги, де сталася ДТП, встановлена максимальна допустима швидкість руху транспортних засобів, яка становить не більше 60 км/год. однак, як вбачається з висновку №21 від 22.04.2008 року судової автотехнічної експертизи швидкість руху автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 перед застосуванням екстренного гальмування складала величину значно більше 68, 3...69, 4 км/год. Відповідь, на скільки більше у числовому вирахуванні, з технічної точки зору, експерту не видалось можливим.
Тому, рухаючись зі швидкістю, яка перевищує допустиму, водій автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 . не зміг відповідно зреагувати на виниклу перешкоду, зупинити вчасно автомобіль та уникнути зіткнення.
Як вбачається із змісту ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки завдано шкоди за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Враховуючи зазначені обставини , беручи до уваги пояснення свідків щодо обставин ДТП, суд першої інстанції встановив наявність змішаної вини водіїв автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . і ступінь вини визначив відповідно 10 та 90 відсотків. Тому в користь ОСОБА_1 . стягнуто 90% понесених нею матеріальних збитків у зв'язку з ДТП та стягнуто відповідну частину понесених нею судових витрат пов'язаних з проведенням експертизи, що становить 11309 грн. 62 коп..
Необгрунтовані також доводи апеляції про недоведеність позивачем наявності моральної шкоди. Так стягуючи моральну шкоду в розмірі 1000 грн. суд першої інстанції виходив з вимог розумності і справедливості, врахував вимушені зміни у житті позивачки, викликані неможливістю користування належним майном, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану пошкодженого транспортного засобу і завдані у зв'язку із цим моральні страждання, вважає, що остання зазнала моральної шкоди, яку суд визначив з врахуванням ступеня вини кожного у ДТП, в розмірі 1000 грн., а не 5000 грн. як просила позивачка.
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись оскільки він грунтується на досліджених обставинах справи і вимогах закону.
За вказаних обставин доводи апеляційної скарги є невірними, рішення суду є справедливим та законним.
Разом з тим з рішення суду слід виключити посилання на ст.ст. 1168, 1195 ЦК України як зайві, які не регулюють правовідносин між сторонами .
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Лінійного Управління на Львівській залізниці УМВСУ на транспорті відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 вересня 2008 року залишити без змін.
Виключити з рішення суду посилання на ст.ст. 1168, 1195 ЦК України як зайві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді