АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"3" квітня 2008 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючо]Фащевської Н.Є.

Суддів Гурзеля І.В., Кузьми Р.М.

при секретарі Любчик Л.В.

з участю представників ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 .,

ОСОБА_3 .

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами АКТ “Укрсоцбанк” та ЗАТ КБ “ПриватБанк”  на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.12.2007 року по справі за позовом   ОСОБА_4 . до ДВС м.Тернополя, ОСОБА_5 ., третіх осіб ЗАТ КБ “ПриватБанк”, АКБ “Укрсоцбанк” про виключення майна з акту опису,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2007 року ОСОБА_4 . звернувся  з позовом до ДВС м.Тернополя, третіх осіб ОСОБА_5 ., ЗАТ КБ “ПриватБанк”, АКБ “Укрсоцбанк” про виключення майна з акту опису, мотивуючи тим, ДВС м. Тернополя описано квартиру та рухоме майно,по боргових зобов”язаннях його бувшої дружини ОСОБА_5 .,   яке придбано ними під час шлюбу з ОСОБА_5    . Оскільки договір поруки дружиною укладено не в інтересах сім’ї, то просив виключити все майно з акту опису.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18.12.2007 року позов задоволено, виключено з акту опису та арешту майна складеного 17.05.2006 року ДВС №2 м.Тернополя:- квартиру АДРЕСА_1 ;

стінку коричневого кольору, б/к, вартістю 500 грн; телевізор “Хітачі”, б/к, вартістю 200 грн; стіл розкладний світло коричневого кольору, б/к, вартістю 300 грн; прихожу світло коричневого кольору, б/к, вартістю 250 грн; комод для взуття світло коричневого кольору, б/к, вартістю 150 грн; кухонний гарнітур темно зеленого кольору, б/к, вартістю 200 грн..

В апеляційних скаргах АКТ “Укрсоцбанк” та ЗАТ КБ “ПриватБанк” просять рішення Тернопільського міськрайонного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 . відмовити, у зв’язку з порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представники  апелянтів вимоги апеляційних скарг підтримали в межах наведених   доводів. Представник ДВС підтримав апеляційні скарги, вважає що описане ними майно виключено з акту опису безпідставно, оскільки боржник - ОСОБА_5 . по зведеному виконавчому провадженню має борг перед кредиторами в розмірі 19353 гр. та 324901 гр. відповідно, а також повинен сплатити судові витрати та витрати по виконанню рішення суду, чого ним не зроблено. Позивач ОСОБА_4 . не зазначив, яке саме майно він просить виділити з спільної сумісної власності.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог вбачається, що апеляційні скарги підставні і підлягають до задоволення.

Так, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що колишнє подружжя ОСОБА_4 . та ОСОБА_5 . перебували у шлюбі з 17 липня 1993 року по 16 січня 2006 року. Під час шлюбу ними була придбана АДРЕСА_1  на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.03.2003 року, який був посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1 , а також меблі та побутова техніка зазначені в акті опису. Оскільки між позивачем ОСОБА_4 . та     ОСОБА_5 . не проведено поділ спільного майна колишнього подружжя після розірвання шлюбу то  все описане майно виключено з акту опису.

Однак з таким висновком суду колегія погодитись не може, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Так судом апеляційної інстанції встановлено слідуючі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

17 січня 2003 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” як кредитор, ТОВ “Виробничо-комерційною фірмою”РОКІ,” як позичальником та ОСОБА_5 . як поручителем був укладений договір поруки згідно якого поручитель взяв на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань по кредитному договору №481 від 16 вересня 2002 року  та додаткової угоди від 17 січня 2003 року нести солідарну відповідальність перед кредитором за зобов’язання боржника.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 6 вересня 2004 року по справі №2-193/04 стягнуто солідарно з ОСОБА_5 . та ОСОБА_6 . в користь ЗАТ КБ “ПриватБанк” 321 501,51 грн. не повернутого ТОВ “Виробничо-комерційною фірмою “РОКІ” кредиту та 3400 державного мита.

На виконання даного рішення було видано виконавчий лист № 2-193/04 про стягнення з ОСОБА_5 . 324 901, 51 грн. в користь ЗАТ КБ “ПриватБанк”.

13 жовтня 2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 . було опротестовано простий вексель №793380174791 виданий приватним підприємцем ОСОБА_5 . проти ТзОВ “Виробничо-комерційної фірми “РОКІ” у зв’язку з його неоплатою.

На підставі виконавчого напису №1427 від 29.03.2004 року приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 . було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 . в користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” 19 353,63 грн..

Під час виконання зведеного  виконавчого провадженя 15.05.2006 року, згідно акту опису арешту серії АА №00425, було описано та накладено арешт на таке майно ОСОБА_5 .:

квартиру АДРЕСА_1 ; стінку коричневого кольору, б/к; телевізор кольоровий світло сірого кольору б/к; стіл розкладний світло коричневого кольору, б/к; прихожу світло коричневого кольору, б/к; комод для взуття світло коричневого кольору; кухонний гарнітур темно зеленого кольору.

Згідно ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

 Спірна квартира АДРЕСА_1  придбана ОСОБА_5 . 28.03.2003 року під час її перебування у шлюбі з ОСОБА_4 . вона вважається спільною сумісною власністю подружжя. Так само меблі,  побутова техніка та інші речі, які знаходяться в квартирі, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

 Відповідно до ч.1 ст.73 СК України, за зобов’язаннями одного із подружжя стягнення може бути  накладено  лише на його особисте майно і частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому  в натурі.

У відовідності до  п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про виключення майна з акту опису “  від.27.08.1976 року зі змінами — вирішуючи позов одного з подружжя про виключення з опису належної йому частки майна у спільній сумісній власності подружжя, суду необхідно врахувати що... майно, нажите подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністью і у випадку поділу його їх частки визнаються рівними.  Розмір часток подружжя у спільному майні і яке конкретно майно має бути йому виділено, суд визначає з врахуванням всього нажитого майна, включаючи і те, на яке за законом не може бути звернено стягнення за виконавчими документами і яке не підлягає конфіскації. Разом з цим на частку кожного з подружжя має бути виділено як майно, що підлягало опису, так і майно що не підлягало опису.  

 У відповідності до ч.3 п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами.  

Зазначаючи що частка ОСОБА_4 . у спільній сумісній власності не виділялась, і задовільняючи його позовні вимоги на цій підставі судом першої інстанції помилково не враховано,  що предявлення позову про виключення з акту опису спільно нажитого майна подружжя і є підставою для виділення частки одного з подружжя.

 Позивач ОСОБА_4 . зазнаючи в позовній заяві, що описане майно є їх з ОСОБА_5 . спільною сумісною власністью, та ставлячи вимогу про виключення його з акту опису, не зазначив яке саме майно слід виділити йому в натурі на його частку, не зазначив чи є ще і інше спільно- нажите майно подружжя яке не увійшло до акту опису, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості виділити частку ОСОБА_4 . у спільній сумісній власності подружжя, оскільки у відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_4 .,   зазначивши в позовній заяві про виключення всього майна, не вніс на депозит суду грошової частки майна в спільній сумісній власності, яка б мала належати боржнику- ОСОБА_5 ., а тому в задоволенні його позовних вимог слід відмовити.  

 За вказаних обставин рішення суду першої інстанції слід скасувати в зв”язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення яким в позові відмовити за недоведеністью позовних вимог.

  На підставі ст.60, ч.1 ст.73 СК України, ст.370 ЦК України, ст.50 Закону України “Про виконавче провадження”, керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314 ст.ст. 316, 319, 324, 325  ЦПК України,  колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги АКТ “Укрсоцбанк” та ЗАТ КБ “ПриватБанк” - задоволити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.12.2007 року скасувати.

Ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_4  до ДВС №2 м.Тернополя, ОСОБА_5 , третіх осіб ЗАТ КБ “Приватбанк”, АКБ”Укрсоцбанк” про виключення майна з акту опису та арешту — відмовити.

Рішення може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді