ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
22.03.07 Справа№ 1/1298-2/239
За позовом суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Будівельна інвестиційна Компанія», м.Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, «Укрконверс», м.Київ
про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
Суддя Зварич О.В.
при секретарі Наливко А.
Представники:
від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, дов. від 05.09.2005 року ,
від відповідача не з»явився,
від третьої особи не з»явився,
Зміст ст.ст.20,22 ГПК України судом роз'яснено.
Суть спору: Позов заявлено суб»єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Будівельна інвестиційна Компанія»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державного підприємства «Укрконверс»про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Розгляд справи розпочато 28.12.2006 року. Ухвалою суду від 20.02.2007 року розгляд справи відкладався в зв”язку з неявкою відповідача та третьої особи та невиконанням ними вимог ухвали суду. Рішення прийнято 22.03.2007 року.
Представники позивача в судових засіданнях позов підтримали, навівши мотиви, викладені у позовній заяві та просять визнати недійсним укладений між ТзОВ „Нафта-Трейд" та ТзОВ „Західна Будівельна Інвестиційна Компанія" договір купівлі-продажу від 13.01.2006 року, в частині відчуження цегляної будівлі, позначеної на плані літерою А-1, площею 1769,6 кв.м (колишня кухня-їдальня) по АДРЕСА_2 у м.Львові,, мотивуючи тим, що спірний договір не відповідає вимогам закону, а саме ст.ст.316,317,319 ЦК України. При цьому позивач покликається на те, що продавець за спірним договором не мав права на його відчуження, так як не набув права власності на нього, оскільки Постановою Верховного Суду України від 10 жовтня 2006 р. скасовано ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.05 р. у справі №43/464 про визнання банкрутом ДП „Укрконверс", на підставі якої спірне майно перейшло у власність ТзОВ „Нафта-Трейд".
Позивач також вважає, що спірний договір порушує його права, як орендаря спірного приміщення, а саме право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу, відповідно до ст.51 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України №1723-III від 18.05.2000 р., в тому числі і в порядку проведення санації державного підприємства „Укрконверс".
В судове засідання представники відповідача та третьої особи не з”явилися, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2, а тому відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:
відповідно до договору оренди державного нерухомого майна НОМЕР_4 р. (а.с.8-13), укладеного між державним підприємством «Захід-Інтелект»(орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1. (орендар), позивач прийняв в строкове платне користування приміщення площею 430,5 кв.м. в цокольному поверсі будівлі кухні-їдальні в колишньому військовому містечку по АДРЕСА_2 у м.Львові.
В грудні 2003 р., відповідно до Наказу Національного Координаційного Центру адаптації військовослужбовців, звільнених в запас або відставку та конверсії колишніх військових об"єктів №НОМЕР_3. про реорганізацію ДП „Захід Інтелект", орендоване майно було передане державному підприємству „Укрконверс", до якого перейшли права і обов'язки орендодавця.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду м.Києва від 20.12.2005р. у господарській справі №43/464 про визнання банкрутом ДП „Укрконверс" (а.с.14-17) затверджено мирову угоду від 16.12.05 р. (а.с.18-25), за умовами якої ДП «Укрконверс»передало у власність ТзОВ „Нафта-Трейд" частину майна згідно переліку, зазначеного в додатках. Відповідно до Переліку (додаток до мирової угоди, а.с.23) у власність ТзОВ „Нафта-Трейд" передано будівлю по АДРЕСА_2 у м.Львові, за літерою А-1, загальною площею 1769,6 кв.м., тобто в тому числі і орендоване позивачем в даній справі приміщення.
В подальшому, між ТзОВ „Нафта-Трейд" (продавець) та ТзОВ „Західна Будівельна Інвестиційна Компанія" (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 13.01.2006р. (а.с.28), посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, за умовами якого у власність відповідача перейшла, зокрема, цегляна будівля по АДРЕСА_2 у м.Львові, під літерою А-1, загальною площею 1769,6 кв.м.. Даний договір є предметом оскарження в частині продажу майна, орендованого позивачем згідно договору оренди НОМЕР_4.
Як вбачається із ухвали Вищого господарського суду України від 20 листопада 2006 р. у справі №43/464 про визнання банкрутом ДП „Укрконверс", постановою Верховного Суду України від 10 жовтня 2006 р. скасовано ухвалу господарського суду м.Києва від 20.12.05р. у даній справі, якою затверджено мирову угоду від 16.12.05р., і на підставі якої спірне майно перейшло у власність ТзОВ „Нафта-Трейд".
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Аналіз наведених норм та судових рішень у справі №43/464 про визнання банкрутом ДП „Укрконверс", свідчить про те, що ТзОВ „Нафта-Трейд", не набувши права власності на спірну будівлю, не вправі було відчужувати її на користь ТзОВ „Західна Будівельна Інвестиційна Компанія", оскільки право розпоряджатися майном належить виключно власнику. Крім цього, 19.09.2006 року зареєстровано припинення юридичної особи ТзОВ «Нафта-Трейд». Згідно довідки з ЄДРПОУ державна реєстрація припинена за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом, місце проведення припинення -Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація (а.с.43).
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В частині першій ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З наведеного, суд приходить до висновку про те, що спірний договір купівлі-продажу від 13.01.2006 р. не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки, продане за ним майно не належало на праві власності ТзОВ „Нафта-Трейд" (продавцю), що випливає із постанови Верховного Суду України від 21.06.2006р. у справі №43/464, а тому він не вправі ним розпоряджатись, що свідчить про наявність підстав для визнання вказаного договору недійсним.
При цьому суд виходить з того, що спірним договором порушено права позивача, як орендаря спірного приміщення, а саме, право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу, відповідно до ст.51 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України № 1723-III від 18.05.2000р.
Таким чином, оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Будівельна інвестиційна Компанія»про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.01.2006 р. в частині відчуження цегляної будівлі, позначеної на плані літерою А-1, площею 430,5 кв.м. по АДРЕСА_2 у м.Львові є підставними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним позовним вимогам, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.203,215,328,658 ЦК України, ст.ст.43,33,43,49,82,84,85 ГПК України, суд
вирішив:
позов задоволити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.01.2006 р., укладений між ТзОВ „Нафта-Трейд", як продавцем, та ТзОВ „Західна Будівельна Інвестиційна Компанія", як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, в частині відчуження цегляної будівлі, позначеної на плані літерою А-1, площею 430,5 кв.м. по АДРЕСА_2 у м.Львові.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Будівельна інвестиційна Компанія»(м.Львів, вул.Бойківська,5, п/р №260093110701 в АБ „Банк Регіонального розвитку" ЛФ у м.Львові, МФО 325224, Свідоцтво №17976295, ІПН 339815413058) на користь суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (Львівська область, Пустомитівський район, АДРЕСА_1, п/р №НОМЕР_5 в ОДАК УСБ м.Львова, МФО НОМЕР_6) державне мито в сумі 85 грн. та 118 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя Зварич О.В.