Справа: №11-а-1838
Головуючий у 1-й інстанції: Овсеп'ян Т.В.
Доповідач: Юденко Т.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого рудді: Стрижко С. І. суддів: Юденкф Т.М. та Шальнєвої Т.П.3а участю прокурора: Решетняк Н.О. захисника: ОСОБА_3 представника потерпілого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Марущенка Є.Г., який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2008 року, яким -
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, має дитину 2004 р. н., студент 1-го курсу факультету «управління персоналом» МАУП, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України певних обов'язків.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 11 грудня 2007 року приблизно о 09 годині 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ДЕО Ланос» д.н.з. НОМЕР_1, з метою обгону транспортного засобу, що рухався попереду, порушуючи вимоги дорожньої розмітки 1.1. (вузька суцільна лінія), грубо порушуючи вимоги п.п.2.3 «б», 10.1, 14.2 ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки і не впевнившись у відсутності транспортних засобів зустрічного напрямку та в безпеці при зміні напрямку свого руху, перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки і виїхав передньою частиною керованого автомобіля на зустрічну смугу, внаслідок чого, в результаті проявленої грубої необережності з його боку відбулося зіткнення з автомобілем «Шкода Фабія» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, якому заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції заступник прокурора Шевченківського району м. Києва ОСОБА_5, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи фактичних обставин справи, посилаючись на м'якість призначеного покарання та неправильне застосування кримінального закону, просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 місяців арешту з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію, пояснення захисника ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_2, які згодні з вироком суду і заперечували проти апеляції прокурора, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у вироку, доведена сукупністю зібраних у справі та перевірених у суді доказів, і не оскаржується в апеляції.
Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи та відношення засудженого до скоєного, який визнав вину в повному обсязі, і те, що заподіяні злочином збитки не відшкодовані, на що посилається в апеляційній скарзі прокурор, дані про особу, який раніше не судимий, за місцем постійного проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню доньку, 2004 року народження, не працює, наявність такої пом'якшуючої обставини, як щире каяття та відсутність обтяжуючих обставин, і на думку колегії суддів, обґрунтовано обрав йому покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керування
транспортними засобами, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України до основного покарання.
Що стосується доводів апеляції про те, що ОСОБА_1 знаходячись під слідством вчинив новий злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, то ці факти суду при винесенні вироку були відомі, але свого підтвердження не знайшли.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13 червня 2008 року кримінальну справу відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України закрито.
Таким чином, колегія суддів вважає вирок суду законним і обгрунтованим, покарання справедливим, а апеляцію такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів апеляційного суду -
ухвалила:
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2008 року відносно засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Марущенка Є.Г. - без задоволення.