Справа № 11-а-1839
Категорія: ст. ст. 185 ч. 1; 190 ч. 2; 27 ч. 5, 358 ч. 1;
358 ч. 3; 15, 190 ч. 2 КК України
Головуючий у першій інстанції Овсеп'ян Т.В.
Доповідач Балацька Г.О.
Апеляційний суд
міста Києва
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Стрижко С. І.,
судців Балацької Г.О., Юденко Т.М. ,
за участю прокурора Решетняк Н. О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні 19 грудня 2008 року у м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка с Дмитрівка Кременчуцького району Полтавської області, громадянка України, непрацююча, що зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1, судима:
- 17.05.2002 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. ст. 229-6 ч. 1, 307 ч. 2, 44, 42 КК України на 3 роки позбавлення волі;
17.01.2006 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за cm. 309 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, що звільнена 18.07.2007 року по відбуттю покарання, -
засуджена за 185 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст. 190 ч. 2 КК
України на 3 роки позбавлення волі, за ст. ст. 27 ч. 5, 358 ч. 1 КК України на 1 рік
обмеження волі, за ст. 358 ч. 3 КК України на 1 рік обмеження волі, за ст. ст. 15, 190
ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України за
сукупністю злочинів остаточно призначено - 3 роки позбавленні волі.___________
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 1.095, 25 грн. за проведення експертизи технічного дослідження документів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 26.10.2007 року приблизно о 20.00 годині, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, таємно викрала майно ОСОБА_2на загальну суму 1.020 грн., після чого з місця злочину зникла і викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_1 01.12.2007 року приблизно о 15.00 годині, перебуваючи в барі, "Пивний Рай" по вул. Добровольського, 31 в м. Комсомольську, шляхом зловживання довірою заволоділа майном ОСОБА_3 на загальну суму 1.666 грн., після чого з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В кінці березня 2008 року, ОСОБА_1, перебуваючи в м. Києві, вступила в попередню змову з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, щодо підробки паспорта громадянина України.
З цією метою, ОСОБА_1 у невстановлені слідством час і місці надала особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, свою фотокартку, а ця особа при пособництві ОСОБА_1 за невстановлених обставин підробила паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, виданий 24.07.2001 року Жовтневим РУ ГУ МВС України м. Києві, в який вклеїла фотокартку ОСОБА_1, після чого паспорт та довідку про доходи остання отримала від невстановленої особи 08.04.2008 року.
08.04.2008 року, з метою отримання кредиту шахрайським способом шляхом обману та зловживанням довірою, ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, надала представнику відділення ТОВ "Банк Ренесанс Капітал", розташованого по вул. Глибочицькій, 4 в м. Києві підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_4 зі своєю фотокарткою та довідку про доходи № 8 від 07.12.2008 року, згідно якої вона займає посаду інженера-економіста ПП "Метріз" та має достатню заробітну плату для погашення кредиту і виплати по ньому відсотків, у зв'язку з чим отримала для оформлення анкету, в яку занесла неправдиву інформацію та поставила свій підпис, але не змогла довести свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як її шахрайські дії були виявлені працівниками банку.
В апеляції засуджена, не оспорюючи фактичних обставин справи, встановлених судом, та правильності кваліфікації своїх дій, просить вирок змінити та пом'якшити їй покарання за ч. 2 ст. 190 КК України до 2-х років позбавлення волі, за ст. ст. 15, 190 ч. 2 КК України - до 1 року позбавлення волі і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю всіх злочинів остаточно призначити - 2 роки позбавлення волі, посилаючись на обставини, що пом'якшують її покарання - щире каяття та сприяння розкриттю злочинів.
Заслухавши доповідь судді Балацької Г.О., пояснення прокурора, яка вважала, що апеляцію слід залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, дослідивши
необхідні докази по справі, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає її такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, викладених у вироку, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ст. ст. 299, 301-1 КПК України докази не досліджувалися, та вони не оспорюються в апеляції, колегія суддів не перевіряє згідно з вимогами ч. 1 ст. 365 КПК України.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 3 ст. 358; ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України є правильною.
Що стосується доводів апеляції засудженої про суворість призначеного їй покарання, то колегія суддів уважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України: вчиненому, особі засудженої та обставині, що пом'якшує її покарання.
При цьому судом першої інстанції були враховані обставини, на які засуджена посилається в апеляції, а саме її особа, що посередньо характеризується за місцем проживання і обставина, що пом'якшує її покарання - щире каяття, та призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, судом при призначенні покарання ОСОБА_1 обгрунтовано були враховані ступінь тяжкості вчинених нею злочинів та її особа, що раніше притягувалася до кримінальної відповідальності і не працює.
Підстав для пом'якшення покарання засудженій, як про це ставиться питання в її апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а її апеляцію без задоволення.