У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
|
головуючого, судді |
Редьки А.І., |
|
суддів |
Кривенди О.В., Кияшка А.Я., |
|
за участю прокурора |
Казнадзея В.В. |
|
|
|
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 червня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2006 року.
Вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 16 травня 2005 року засуджено:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
згідно зі ст. 89 КК України не судимого,
за ч. 2 ст. 188 КК України на п'ять років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.
За ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 188 КК України ОСОБА_2 виправдано;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
раніше судимого 31 липня 2003 року за ч. 2 ст. 188 КК
України на п'ять років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України ,
за ч. 2 ст. 188 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України в строк покарання, призначеного ОСОБА_3, повністю зараховано відбуте покарання за попереднім вироком від 31 липня 2003 року і призначено покарання - п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 31 липня 2003 року та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання - п'ять років один місяць позбавлення волі.
За ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 188 КК України ОСОБА_3 виправдано;
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
згідно зі ст. 89 КК України не судимого,
за ч. 1 ст. 396 КК України на один рік позбавлення волі.
За ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_1 виправдано;
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_4,
не судимого,
за ч. 2 ст. 188 КК України на п'ять років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_5,
згідно зі ст. 89 КК України не судимого,
- за 1 ст. 396 КК України на один рік позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 визначено покарання - три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 солідарно на користь ЗАТ “АМА” 66 787,20 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, а з ОСОБА_3, крім того, - 2383, 60 гривень на користь Пирятинської філії ВАТ “Полтаваобленерго”.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2006 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в частині їх виправдання за окремими епізодами викрадення електромереж шляхом демонтажу скасовано, а справу в цій частині направлено на додаткове розслідування.
Вироком апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2006 року скасовано вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в частині обсягу обвинувачення, призначеного покарання і розв'язання цивільного позову, щодо ОСОБА_1 - в частині обсягу обвинувачення, кваліфікації і призначеного покарання, щодо ОСОБА_6 - в частині розв'язання цивільного позову.
ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст. 188 КК України на п'ять років позбавлення волі.
ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 188 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі, а на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання - п'ять років шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано покарання за попереднім вироком від 31 липня 2003 року та остаточно визначено ОСОБА_3 покарання - шість років позбавлення волі.
ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 188 КК України на п'ять років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 солідарно на користь ЗАТ “АМА” 66 787,20 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Засуджені визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
У серпні 2002 року ОСОБА_2 за попередньою змовою зі ОСОБА_3 вчинили викрадення шляхом демонтажу алюмінієвого дроту між опорами №№ 42-49 електромережі поблизу АДРЕСА_1, заподіявши ВАТ “Полтаваобленерго” матеріальні збитки на суму 686, 40 гривень.
ОСОБА_7, достовірно знаючи про вчинення зазначеної крадіжки, заздалегідь не обіцяючи, надав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 допомогу у збуті викраденого.
У кінці жовтня 2002 року приблизно о 23-й годині ОСОБА_3, перебуваючи в АДРЕСА_2, викрав шляхом демонтажу з повітряної лінії електропостачання № 3 трансформаторної підстанції № 292 алюмінієвий дріт марки А-35 довжиною 2 938 м., вагою 576 кг, заподіявши ВАТ “Полтаваобленерго” матеріальні збитки на загальну суму 2 166, 60 гривень.
У кінці грудня 2002 року приблизно о 23-й годині ОСОБА_3 прийшов на територію ферми ПСП “Авангард” у м. Пирятин, Полтавської області, звідки шляхом демонтажу таємно викрав з повітряної лінії електропостачання № 4 трансформаторної підстанції № 171 алюмінієвий дріт довжиною 205 м, вагою 19 кг, заподіявши ВАТ “Полтаваобленерго” матеріальні збитки на загальну суму 149 гривень.
У середині лютого 2003 року приблизно о 23-й годині, ОСОБА_3 таємно викрав шляхом демонтажу з повітряної лінії електропостачання № 3 трансформаторної підстанції № 136 у с. Калиновий Міст, Пирятинського району, Полтавської області алюмінієвий дріт довжиною 128 м, вагою 8,7 кг, заподіявши ВАТ “Полтаваобленерго” матеріальні збитки на загальну суму 68 гривень.
17 жовтня 2003 року в нічний час ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та особа, яка звільнена від кримінальної відповідальності, за попередньою змовою між собою, шляхом демонтажу викрали 8 640 метрів алюмінієвого дроту з лінії електропередач поблизу АДРЕСА_3, заподіявши ЗАТ “АМА” матеріальні збитки на загальну суму 66 787, 20 гривень.
У ніч на 12 травня 2004 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою, на мікроавтобусі під керуванням останнього, приїхали до АДРЕСА_4, де шляхом демонтажу електомережі викрали алюмінієвіий дріт вагою 87 кг, заподіявши ВАТ “Полтаваобленерго” матеріальні збитки на суму 535 гривень.
У ніч з 23 на 24 травня 2004 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою, на мікроавтобусі під керуванням останнього приїхали в АДРЕСА_5, де шляхом демонтажу електромережі викрали алюмінієвий дріт вагою 211,5 кг, заподіявши ВАТ Полтаваобленерго матеріальну шкоду на загальну суму 1 472 грн.
27 лютого 2005 року приблизно о 1-й годині ОСОБА_7 шляхом пошкодження вікна проник в гараж ОСОБА_8, який розташований по АДРЕСА_6, звідки вчинив крадіжку майна потерпілого на загальну суму 671 гривня.
У касаційних скаргах та доповненнях до них :
- засуджений ОСОБА_1 зазначає про свою непричетність до вчинення інкримінованих йому апеляційним судом злочинів, однобічність та неповноту досудового і судового слідства при розгляді справи судом апеляційної інстанції. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд;
- захисник засудженого ОСОБА_1- ОСОБА_4 посилається на необґрунтованість засудження її підзахисного, невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_4 просить скасувати вирок апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд;
- засуджений ОСОБА_2 зазначає про свою непричетність до викрадення електричних мереж у серпні 2002 року на суму 686,40 гривень. Просить вирок апеляційного суду змінити, виключити цей епізод з обвинувачення та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України;
- засуджений ОСОБА_3 посилається на допущену органами досудового слідства та апеляційним судом однобічність та неповноту, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 просить скасувати вирок апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд;
- захисник засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 зазначає, що її підзахисний вчинив злочин внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, просить скасувати вирок апеляційного суду і направити справу на новий судовий розгляд.
Судові рішення щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у касаційному порядку не оскаржені і касаційне подання щодо них не внесене.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив залишити касаційні скарги без задоволення, а вирок щодо всіх засуджених - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його захисника задоволенню не підлягають, а касаційні скарги ОСОБА_1 та його захисника підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 частково визнали себе винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів та дали показання щодо обставин викрадення алюмінієвого дроту з електромереж.
Згідно з протоколами огляду місця події, на ділянках електромереж у Пирятинському, Лубенському та Чорнухинському районах Полтавської області було виявлено відсутність електричного дроту між опорами ліній електропередач ( т.1 а.с. 12-14, 21, 27, т.2 а.с. 4, 111, 202-203).
ОСОБА_3 добровільно видав металеві кігті та обценьки, за допомогою яких він піднімався на опори і зрізав дріт (т.1 а.с.7-8).
Згідно з протоколами відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на місці вчинення злочинів розповіли про обставини викрадення електричного дроту (т.1 а.с. 64-66, т.2 а.с. 56- 61, 238-241).
Кваліфікація дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.2 ст. 188 КК України, як викрадення шляхом демонтажу електричних мереж, вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, є правильною.
Не викликає сумнівів у колегії суддів також кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 188 КК України, як викрадення особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, шляхом демонтажу електричних мереж, вчинене у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Доводи касаційних скарг захисника та засудженого ОСОБА_1 щодо непричетності його до викрадення електричних мереж спростовуються показаннями самого засудженого на досудовому слідстві і в судовому засіданні про те, що він на своєму мікроавтобусі відвозив до електромереж поблизу АДРЕСА_3 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а потім відвозив демонтований дріт до місця зберігання.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стверджували, що ОСОБА_1 привіз їх до електромереж поблизу АДРЕСА_3 на своєму автомобілі, а потім від'їхав від місця події і чекав на них. Через деякий час вони, демонтувавши електромережу, завантажили в автомобіль ОСОБА_1 електричний дріт і відвезли його в село до знайомої ОСОБА_6
Оцінивши ці показання в сукупності з іншими доказами в справі, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_6 був безпосереднім учасником викрадення електромереж поблизу АДРЕСА_3 17 жовтня 2003 року.
Також апеляційний суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_6 у викраденні електромереж 12 травня 2004 року біля АДРЕСА_4 та 24 травня 2004 року біля АДРЕСА_5.
Так, на досудовому слідстві участь ОСОБА_6 у вчиненні цих злочинів підтверджували ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Сам ОСОБА_6 при відтворенні обстановки і обставин події в присутності понятих на місці вчинення злочинів розповідав про обставини викрадення електромереж біля АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5.
Тому колегія суддів вважає, що доводи захисника та засудженого ОСОБА_1 про непричетність його до вчинення злочинів є безпідставними.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про його непричетність до викрадення електричних мереж у серпні 2002 року на суму 686,40 гривень поблизу с. Смотрики, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки його винуватість у вчиненні цього злочину підтверджується послідовними показаннями засудженого ОСОБА_7, який допомагав збувати викрадений дріт, показаннями свідка ОСОБА_9ї, якому ОСОБА_2 пропонував купити викрадений дріт та іншими доказами, належно оціненими апеляційним судом.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стосовно однобічності та неповноти досудового слідства та судового слідства при розгляді справи апеляційним судом, оскільки за тими епізодами злочинної діяльності, які покладені в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1, у процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді апеляційної інстанції були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочинів, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. За тими ж епізодами, де органами досудового слідства була допущена однобічність і неповнота, справа направлена на додаткове розслідування.
Покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яке призначено їм апеляційним судом з дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи касаційних скарг ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його захисника про невідповідність призначеного засудженим покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та їх особі колегія суддів вважає необґрунтованими.
Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_1, апеляційний суд недостатньо врахував те, що він виключно позитивно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні дружину, яка не працює, та двох малолітніх дітей, після вчинення злочину влаштувався на роботу та почав сумлінно працювати.
Колегія суддів вважає, що зазначені обставини відповідно до ст. 69 КК України дають підстави для призначення ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, за якою він засуджений.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -
у х в а л и л а:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, пом'якшивши призначене ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 188 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
Цей же вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни.
Судді:
Редька А.І. Кривенда О.В Кияшко А.Я.