У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
|
Пінчука М.Г., Пшонки М.П., Панталієнка П.В., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири; за зустрічними позовами ОСОБА_2 й ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5, про поновлення строку позовної давності, визнання недійсними довіреності й договору застави квартири,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 8 жовтня 2001 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчено нотаріально, проте ОСОБА_2 не мав права відчужувати вказану квартиру тому, що вона перебувала в заставі згідно договору від 14 травня 1999 року, а в забезпечення застави на користь позивача було вчинено виконавчий напис. Тому ОСОБА_1 просив визнати договір купівлі-продажу спірної квартири недійсним, оскільки ОСОБА_2 не мав права відчужувати її.
У червні 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічні позови, в яких зазначали, що договір застави укладено ОСОБА_4 від імені ОСОБА_2 в своїх інтересах в забезпечення укладеного ним договору позики, а саму довіреність на ім'я ОСОБА_4 було вчинено з порушенням вимог закону.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 10 листопада 2003 року у задоволенні заявлених позовів відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2004 року рішення суду першої інстанції змінено в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору застави квартири. В цій частині рішення місцевого суду скасовано, а зазначені вимоги задоволено: договір застави квартири від 14 травня 1999 року визнано недійсним. В решті рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду.
Відповідно до положень статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно вимог статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень судом норм матеріального або процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Пінчук М.Г. Панталієнко П.В. Пшонка М.П.