Справа № 11-367/09 Головуючий в 1 інстанції Миронюк М.Г.
Категорія ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 18 серпня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
Волинської області в складі:
головуючого судді - Силки Г.І. ,
суддів - Лозовського А. О., Міліщука С. Л.,
з участю прокурора - Федоренка Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 04 червня 2009 року, яким
1. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іскрине Шполянського Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, вдівця, не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 9(дев'ять) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередню - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту затримання ОСОБА_2 - з 21 грудня 2008 року.
Вироком стягнуто з засудженого в доход держави судові витрати за проведення експертиз по справі в сумі 19 040 грн. 393 коп.
Вироком вирішено долю речових доказів,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за те, що він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 19 грудня 2008 року, у вечірній час (між 19-22 год.), знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, під час словесного конфлікту, який переріс у бійку з ОСОБА_3, керуючись метою умисного вбивства, шляхом нанесення декількох ударів кухонним ножем у шию, умисно протиправно заподіяв потерпілому смерть, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 370 від 15 квітня 2009 року настала миттєво від різаної рани шиї з пошкодженням щитовидного хряща гортані, стравоходу, судин, м'яких тканин шиї з розвитком крововтрати.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що він діяв у стані необхідної оборони і умислу на вбивство ОСОБА_3 не мав. Крім того вказує, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано пом'якшуючі обставини. Прохає пом'якшити покарання.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, міркування прокурора, який заперечив апеляцію, просив залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини події злочину і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_3 відповідає зібраним у справі доказам, яким суд дав належну оцінку.
Викладені в апеляції доводи засудженого про те, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_3 і діяв у стані необхідної оборони, є безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами досудового і судового слідства.
Сам ОСОБА_1, як на досудовому слідстві, так і під час розгляду справи в суді визнав себе винним у тому, що від його дій настала смерть ОСОБА_3, але вважає, що такі дії були вчинені у стані необхідної оборони і умислу на вбивство він не мав.
Відповідно до роз'яснень п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26. 04. 2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози слід враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.
Одним із критеріїв необхідної оборони є вчинення дій з метою захисту від наявного суспільного посягання.
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі із показань ОСОБА_1, що 19 грудня 2008 року у вечірній час він привів у свій будинок по АДРЕСА_1 у стані сильного алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 У будинку вони продовжували вживати спиртні напої і біля 21 години полягали спати. Через деякий час вони проснулись і між ними виник конфлікт, причини якого не пам'ятає. Потім потерпілий взявши на кухні ножа став до нього наближатись, махаючи ним. Схопивши ОСОБА_3 за руку він забрав у нього ніж, що було далі не пам'ятає. Коли проснувся вранці 20 грудня 2008 року після 6 години побачив біля ліжка потерпілого з порізаною шиєю, який був мертвий.
Про те, що ОСОБА_1 19 грудня 2008 року о 18 годині 30 хвилин повів до свого будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_3, який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
ОСОБА_1 підтвердив, що у будинку після того, як він прийшов з ОСОБА_3, знаходилися лише вони удвох, будь які інші особи до них не приходили.
Версія про те, що в будинку ОСОБА_1 у цей вечір перебували інші особи, також перевірялась досудовим слідством і не знайшла свого підтвердження.
Висновком судово-медичної та медико-криміналістичної експертизи встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала від різаної рани шиї з пошкодженням щитовидного хряща гортані, стравоходу, судин і м'яких тканин шиї з розвитком крововтрати, що утворилися від дії предмета з колючо-ріжучими властивостями, можливо ножем, який був вилучений при огляді місця події. Потерпілий не міг сам собі заподіяти вищевказані тілесні ушкодження, а після їх отримання не міг самостійно пересуватися. Наявність додаткового розрізу в кінці пошкодження свідчить про додаткову дію леза ножа при його протягуванні і вийманні з тіла потерпілого. У крові трупа ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт в концентрації 3, 74 проміле, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння ( а.с.74 - 78, 82 - 85).
З акту медичного обстеження видно, що будь яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 не виявлено ( а.с. 25).
З наведеного вбачається, що з боку ОСОБА_3, який знаходився в алкогольному сп'янінні тяжкого ступеня, після того, як ОСОБА_1 забрав у нього ножа, не було вчинено дій, які б свідчили про наявність суспільно небезпечного посягання на останнього чи створення реальної загрози заподіяти шкоду від яких він повинен був захищатися, завдаючи удари ножем у шию потерпілому.
Про умисел ОСОБА_1 на вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 свідчить знаряддя вчинення злочину - ніж, яким заподіяно удари з великою силою у життєво важливий орган - шию.
За таких обставин суд обгрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.115 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані, які характеризують особу засудженого та обставини, що пом'якшують покарання в тому числі і ті на які апелянт посилається у своїй апеляції.
Враховано також судом і обставину, яка обтяжує покарання засудженого - вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України і підстав для його пом'якшення не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И ЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 4 червня 2009 року щодо нього - без зміни.
Головуючий /-/Г.І. Силка
Судді: /-/ /-/ С.Л. Міліщук, А.О. Лозовський
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду Г. І Силка