Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року справа №2а-27730/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Горбенко К.П.
суддів Лях О.П. , Попова В.В.
при секретарі – Турко І.Б.,
за участю представників позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників відповідача 1 – ОСОБА_4, ОСОБА_5
за участю представника відповідача 3 – ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька та Державної податкової інспекції міста Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 р. у справі № 2а- 27730/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної податкової інспекції міста Маріуполя, Головного управління державного казначейства у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції міста Маріуполя, Головного управління державного казначейства у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до п.п. 1.8, 7.7.1 та 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року умовами надання отримувачу товарів (послуг) права на бюджетне відшкодування є від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, а також фактична сплата відповідної суми податку у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). З урахуванням зазначених приписів позивач вважає, що має право на бюджетне відшкодування у березні 2010 року у загальній сумі - 131 087 751 грн., що було відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року. Вказане також підтверджується матеріалами проведеної виїзної перевірки, що оформлена довідкою від 17.06.2010 року № 412/07/00191158. Відповідно до п.п. 7.7.5 та. 7.7.6 Закону, відповідач зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок, після отримання якого орган державного казначейства у п’ятиденний термін надає платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок платника податку. Таким, чином не пізніше 29.06.2010 року, з урахуванням п’ятиденного терміну на надання висновку відповідачем та п’ятиденного терміну на перерахування коштів органом державного казначейства на поточний банківський рахунок позивача з бюджетного рахунку мали бути перераховані у повному обсязі грошові кошти у загальному розмірі - 131 087 751 грн., що підлягали бюджетному відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року. Однак, відповідно до копій виписок банку, станом на дату подання цього позову, на поточний банківський рахунок позивача в поряду бюджетного відшкодування були перераховані з бюджетного рахунку лише грошові кошти у загальному розмірі - 120 219 721 грн. Кошти у розмірі - 10 868 030 грн. залишаються не відшкодованими. Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд стягнути з Державного бюджету на користь ВАТ «МК «Азовсталь» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у загальній сумі - 10 868 030 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 позовні вимоги задоволені: стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у загальній сумі – 9 960 784 (дев’ять мільйонів дев’ятсот шістдесят тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700(одна тисяча сімсот) грн.
Не погодившись з винесеною постановою Державною податковою інспекцією міста Маріуполя та Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків м. Донецька подано апеляційні скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального і процесуального права.
Представник відповідача ГУ ДКУ у Донецькій області в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника ГУ ДКУ у Донецькій області за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.
Судами І та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 01 жовтня 1996 року, є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 278699, є платником податку на додану вартість з 17 липня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 100318718 серії НБ № 199540.
Крім того встановлено, що 19.04.2010 року позивач надав до ДПІ у м. Маріуполі декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року. В рядку 25 податкової декларації за березень 2010 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 131 087 751 грн.
Відповідно до Довідки ДПІ у м. Маріуполі від 17.06.2010 року № 412/07/00191158, перевіркою підтверджено відображене ВАТ «МК Азовсталь» у декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі - 131 087 751 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було відшкодовано позивачу ПДВ у сумі – 121 126 967 грн.
Проте, сума - 9 960 784 грн. залишається не відшкодованою.
Згідно зі ст. 71 КАСУ передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суди приходять до висновку, що відповідачами не доведена правомірність своїх дій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, відповідач не надав у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачеві залишку суми ПДВ за березень 2010 року у розмірі - 9 960 784 грн.
Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі. Із заявленої до відшкодування суми за березень 2010 року позивачу фактично відшкодовано суму податку на додану вартість у сумі - 121 126 967 грн. шляхом зменшення заявленої суми до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за результатами документальної перевірки.
Суд І та апеляційної інстанції встановив, що спір виник внаслідок вільного трактування п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно якого „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.
Так, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою є саме від’ємне значення за результатами звітного періоду. Від’ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.
Крім того, підпункт „а” п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді. Відповідачем не встановлено фактів порушення позивачем податкового законодавства.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідачів на Накази ДПА України від 24.04.2003 року № 196/ДСК „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичними особами”, від 18 серпня 2005 року N 350 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість”, оскільки вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України. Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, вищезазначені Методичні рекомендації та Наказ не можуть застосовуватися судом з огляду на положення ч.3 ст. 9 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ДПІ у м. Маріуполі було проведено позапланову документальну перевірку ВАТ «МК «Азовсталь» з питань нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010 року, за результатами якої складений акт перевірки № 960/07/00191158 від 08.12.2010 року. Перевіркою встановлено порушення п. 1.8 п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 та податковим повідомленням-рішення від 16.12.2010 року № 0000450700/0 зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року на суму – 5 516 614 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2011 року по справі № 2-а-28628/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної податкової інспекції в м. Маріуполі, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 16.12.2010 року позовні вимоги ВАТ «МК «Азовсталь» були задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 16.12.2010 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2011 року по справі № 2-а-28628/10/0570 залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2011 року по справі № 2-а-28628/10/0570 була встановлена недійсність податкового повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 16.12.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року на суму – 5 516 614 грн.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин, сума бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2010 року у сумі - 9 960 784 грн. повністю доведена у судовому засіданні.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем були виконані необхідні вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банківській установі.
Як передбачено п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680В, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вмотивованого висновку, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд задовольняє позовні вимоги та стягує з Державного бюджету України на користь ВАТ «МК «Азовсталь» бюджетне відшкодування за декларацією за березень 2010 року у сумі - 9 960 784 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька та Державної податкової інспекції міста Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 р. у справі № 2а- 27730/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної податкової інспекції міста Маріуполя, Головного управління державного казначейства у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 р. у справі № 2а- 27730/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної податкової інспекції міста Маріуполя, Головного управління державного казначейства у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Донецька про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 21.06.2011р. Повний текст ухвали складено 24.06.2011р.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Горбенко К.П.
Судді: Лях О.П.
ОСОБА_7