Головуючий у 1 інстанції - Крупинська О.Ю.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2011 року справа №2а-236/11/1206 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Горбенко К.П.
суддів Білак С.В. , Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брінці Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 10 лютого 2011 року у справі № 2а-236/11/1206 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії.
За наслідками розгляду в порядку письмового провадження постановою Брянківського міського суду Луганської області від 10 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року (з урахуванням проведених виплат).
Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, свої дії вважає правомірними.
Сторони у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 було визнано неконституційними зміни до Закону № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.
Статтею 6 Закону № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, що відповідає положенням ст. 6 Закону № 2195-IV в редакції яка є чинною на даний час, адже попередні зміни, як було зазначено вище, визнані неконституційними, тому застосовується саме та редакція, яка була до внесення відповідних змін.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено ст. 100 цього Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовну заяву за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 06 серпня 2010 року слід залишити без розгляду, оскільки позовна заява подана з пропущенням шестимісячного строку встановленого на звернення до адміністративного суду та позивачем не заявлено обґрунтованого клопотання про поновлення такого строку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив правила застосування норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99,100, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 10 лютого 2011 року у справі № 2а-236/11/1206 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії – задовольнити частково.
Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 10 лютого 2011 року у справі № 2а-236/11/1206 - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 07 серпня 2010 року з урахуванням фактично здійснених витрат.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 06 серпня 2010 року – залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів : К.П. Горбенко
ОСОБА_3
ОСОБА_4