Судове рішення #5833499
Справа № 11-а-1750

Справа 11-а-1750

 

Категорія КК: ч. 3  ст.  289

Головуючий у першій інстанції Шкоріна О.І.

Доповідач Матієк Т.В.

 

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

3 грудня 2008 року   колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м.  Києва у складі: головуючого - судді - Матієк Т.В.,  суддів - Коваль СМ. ,  Мороз І.М. ,  за участю прокурора - Петренко О.І.,  засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляцією з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Дарницького районного суду м.  Києва від 18 грудня 2006 року,

 

встановила:

 

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженець м.  Ірпінь Київської області,  українець,  громадянин України,  освіта середня,  одружений,  має на утриманні неповнолітню дитину,  не працює,  проживає в АДРЕСА_1,  раніше судимий: 1997 р. вироком Харківського районного суду м.  Києва за  ст.  ст.  222,  142 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі,  звільнений 18.09.1998 року на підставі Закону України "Про амністію»,

засуджений  за  ч.   3    ст.    289  КК  України  на (10  років  позбавлення  волі  з

конфіскацією всього майна; за ч. 2  ст.  289 КК України на 5 років позбавлення

волі; за ч. 1  ст.  121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання

більш   суворим   остаточно   ОСОБА_1  призначено   покарання   10   років

позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  уродженець м.  Кировоград,  українець,  громадянин України,  освіта  середньо-технічна,    одружений,   на утриманні двох

 

 

неповнолітніх   дітей,    працює   охоронцем   ТОВ   "Сила",  проживає за адресою: АДРЕСА_2,  раніше не судимий,  засуджений зач. 5  ст.  27,  ч. 1 358 КК України на 2 роки обмеження волі; за  ст. 198 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання 3 роки позбавлення волі. На підставі  ст.  75 КК України ОСОБА_2 3вільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі  ст.  76 КК України ОСОБА_2 3обов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання,  періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_3,    ІНФОРМАЦІЯ_3 народження.

уродженець м.  Києва,  українець,  громадянин України,  освіта

середня спеціальна,  не одружений,  працює водієм ПП "Крок

до    майбутнього",     проживає    за    адресою:    АДРЕСА_3,  раніше не судимий,

засуджений за ч. 3  ст.  289 КК України з застосуванням  ст.  69 КК України  на 5

років позбавлення волі; за ч. 2  ст.  289 КК України із застосуванням  ст.  69 КК

України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі  ст.  75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком З роки.

На підставі  ст.  76 КК України ОСОБА_3 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання,  періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Згідно з вироком суду,  ОСОБА_1 22.01.2004 року,  діючи обопільно та узгоджено з особами,  матеріали відносно яких виділені в окреме провадження,  попередньо домовилися про незаконне заволодіння транспортним засобом.  Реалізуючи вказаний злочинний намір,  цього ж дня,  приблизно о 19 годині ОСОБА_1 та особи,  матеріали відносно яких виділені в окреме провадження,  на невстановленому слідством автомобілі та на автомобілі "ВАЗ-21099" державний номерний знак НОМЕР_1,  який належить ОСОБА_4,  яким керував останній,  поїхали в АДРЕСА_4. Після чого,  за невстановлених слідством обставин,  незаконно умисно,  скориставшись відсутністю господаря,  таємно заволоділи транспортним засобом - автомобілем "ВАЗ-21093" державний номерний знак НОМЕР_25 вартістю 31401 грн. 36 коп.,  що у двісті п'ятдесят разів  перевищує неоподатковуваний  мінімум доходів

 

громадян,  який належить  ОСОБА_5 ,   та з місця вчинення злочину зникли,  після чого розпорядились викраденим  автомобілем на власний розсуд,  чим завдали потерпілому ОСОБА_5  матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1 2.02.2004 року приблизно о 1 год. 20 хв.,  маючи намір повторно незаконно заволодіти автотранспортним засобом,  підійшов до під'їзду будинку АДРЕСА_5,  де були припарковані на не охоронюваній стоянці автомобілі. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись нічною порою доби та відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля "ВАЗ-21099" державний номерний знак НОМЕР_2,  вартістю 28000 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_6,  після чого умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник. В подальшому викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  2.04.2004 року ОСОБА_1 запропонував своєму знайомому ОСОБА_7 шляхом угону незаконно заволодіти транспортним засобом,  на що останній дав свою згоду. 3.04.2004 року приблизно о 2 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_7 3айшли у двір будинку АДРЕСА_6,  де були припарковані на не охоронюваній стоянці автомобілі. Після цього,  ОСОБА_1 з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом підійшов до припаркованого у вказаному дворі автомобіля "Ауді-100" державний номерний знак НОМЕР_3,  що належить ОСОБА_8,  а його співучасник ОСОБА_7,  згідно відведеної йому ролі,  став між під'їздом розташованого неподалік будинку і вищевказаним автомобілем та почав спостерігати за навколишньою обстановкою,  щоб в разі появи сторонніх осіб попередити про це ОСОБА_1 Останній в цей час,  за допомогою пристрою "вороток" проник у салон автомобіля "Ауді-100" д.н.з. НОМЕР_3,  зламав замок запалення і запустив двигун,  тим самим повторно незаконно заволодів вказаним транспортним засобом,  вартістю 42500 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Після чого,  разом з ОСОБА_7 на зазначеному автомобілі з місця вчинення злочину зникли,  чим завдали потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду. В цей ж день ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перевезли вказаний автомобіль в м. Біла Церква Київської області,  де за 1000 доларів США продали його знайомому ОСОБА_9

Крім того,  ОСОБА_1 26.04.2004 року приблизно о 00 год. 00 хв.,  маючи намір повторно незаконно заволодіти транспортним засобом,  підійшов до під'їзду АДРЕСА_7,  де були припарковані на не охоронюваній стоянці автомобілі. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись нічною порою доби та відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля "Ауді-80" державний номерний знак НОМЕР_4,  вартістю 23850 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_10  після чого умисно незаконно проник  в  вказаний   автомобіль,   відчинивши  двері  відмичкою,   і  запустивши

 

двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно   заволодів   транспортним   засобом.     В    подальшому   викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1 28.04.2004 року приблизно о 1 год. 30 хв.,  з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом,  на автомобілі таксі приїхав до будинку АДРЕСА_8. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись нічною порою доби та відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля "ЗАЗ-Деу",  серії "Сенс",  державний номерний знак. НОМЕР_5,  вартістю 31790 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_11,  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом.  В подальшому викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1 в період часу з 20.00 год. 02.06.2004 року до 1.00год. 03.06.2005 року,  з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом,  на невстановленому слідством автомобілі "Дачія" приїхав до будинку АДРЕСА_9. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись нічною порою доби та відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля "Фіат-Дукато",  державний номерний знак НОМЕР_6,  вартістю 39000 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_12 ,  який був припаркований поблизу під'їзду № 1 вказаного будинку,  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом.  В подальшому викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілому ОСОБА_12  матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1 29.10.2004 року приблизно о 20 год. з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом,  на автомобілі таксі приїхав до будинку АДРЕСА_27. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись нічною порою доби та відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля "Деу-Ланос",  державний номерний знак НОМЕР_7,  вартістю 48000 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_13,  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину поїхав в м.  Вишневе Київської області,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом.  В подальшому викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на вказану суму.

 

4.01.2005 року приблизно о 14 год. 20 хв. ОСОБА_1 ,  маючи умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом,  підійшов до будинку АДРЕСА_28,  де побачив автомобіль "Шеврове-Ніва" державний номерний знак НОМЕР_8.  Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись відсутністю поблизу людей,  підійшов до вищевказаного автомобіля,  вартістю 50770 грн. 41 коп.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ТОВ "Будівельні системи - Україна",  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом.  В подальшому викрадений автомобіль ОСОБА_1  збув невстановленій слідством особі,  чим завдав ТОВ "Будівельні системи - Україна" матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1 10.01.2005 року приблизно о 9 год. 30 хв.,  з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом,  на автомобілі таксі приїхав до будинку АДРЕСА_10. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля "Деу-Ланос",  державний номерний знак НОМЕР_9,  вартістю 41175 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_14,  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом.  В подальшому викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1,  17.02.2005 року приблизно о 2 год.,  з метою повторного,  незаконного заволодіння автотранспортним засобом прийшов у двір будинку АДРЕСА_11,  де були припарковані на не охоронюваній стоянці автомобілі. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись нічною порою доби та відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_10,  вартістю 30723 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_15,  який був припаркований напроти під'їзду №- 4 вказаного будинку,  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом,  чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 цієї ж доби перегнав автомобіль "ВАЗ-2109",  який належить ОСОБА_15 по місцю проживання ОСОБА_2,  а саме,  за адресою АДРЕСА_12 та передав зазначений автомобіль останньому в рахунок повернення боргу. ОСОБА_2,  достовірно знаючи,  що автомобіль марки "ВАЗ-2109" державний знак НОМЕР_11 є викраденим,  придбав зазначений автомобіль у ОСОБА_1, в рахунок повернення боргу та незаконно зберігав його в гаражі,

 

 

що розташований  в Хутір Петровський Бориспільського району Київської області.

Крім того,  ОСОБА_1,  26.02.2005 року,  приблизно о 20 год. 30 хв.,  з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом,  на автомобілі таксі приїхав до кінотеатру "Київська Русь",  що розташований по АДРЕСА_13. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  скориставшись відсутністю поблизу людей за приміщенням кінотеатру з тильної сторони,  підійшов до автомобіля "Деу-Ланос",  державний номерний знак НОМЕР_12,  вартістю 49000 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_17,  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом.  В подальшому викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілому ОСОБА_17  матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1 4.03.2005 року приблизно о 00 год. 15 хв.,  з метою повторного незаконного заволодіння автотранспортним засобом,  прийшов у двір будинку АДРЕСА_14,  де були припарковані на не охоронюваній стоянці автомобілі. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1 ,  скориставшись нічною порою доби та відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля „Шевроле-Ніва" державний номерний знак НОМЕР_13,  вартістю 67000 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_18 ,  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом,  чим завдав потерпілому ОСОБА_18  матеріальну шкоду.

Після цього,  ОСОБА_1 цієї ж доби вказаний автомобіль перегнав по місцю проживання свого знайомого ОСОБА_2,  тобто до двору будинку АДРЕСА_15,  якому повідомив,  що автомобілем він заволодів незаконно і попросив його продати. На вказану пропозицію ОСОБА_2 дав свою згоду і 6.03.2005 року ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 автомобіль перегнали до м.  Кировоград,  де останній його продав невстановленій слідством особі за 2000 доларів США.

Продовжуючи свою злочинну діяльність,  ОСОБА_1 19.03.2005 року приблизно о 22 год. 00 хв.,  знаходячись поблизу ресторану "Макдональдс",  розташованого по АДРЕСА_16,  помітив автомобіль „ДЕУ СЕНС" державний номерний знак НОМЕР_14,  яким вирішив умисно повторно незаконно заволодіти шляхом його угону. Реалізуючи свій намір,  ОСОБА_1,  скориставшись темною порою доби та відсутністю водія,  підійшов до вищевказаного автомобіля,  вартістю 36270 грн.,  який належить ОСОБА_19,  після чого,  умисно незаконно проник у вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом.  В подальшому

 

викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілій ОСОБА_19 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1 11.05.2005 року приблизно о 2 год. з метою повторного незаконного заволодіння транспортним засобом,  підійшов до не охоронюваної стоянки автомобілів,  що поруч з будинком АДРЕСА_17. Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1 ,  скориставшись нічною порою доби та відсутністю поблизу людей,  підійшов до автомобіля „Ауді-6" державний номерний знак НОМЕР_15,  вартістю 65000 грн.,  що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  який належить ОСОБА_20,  після чого,  умисно незаконно проник в вказаний автомобіль,  відчинивши двері відмичкою,  і запустивши двигун,  на автомобілі з місця вчинення злочину зник,  тим самим повторно незаконно заволодів транспортним засобом.  В подальшому викраденим автомобілем розпорядився на власний розсуд,  чим завдав потерпілій ОСОБА_20 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того,  ОСОБА_1  24.05.2005 року,  знаходячись на базі відпочинку "Десна",  яка розташована в с.  Хотянівка Вишгородського району Київської області,  вступив в злочинний зговір з ОСОБА_3 та розподіливши між собою ролі,  цього ж дня приблизно о 20 год. ОСОБА_1 повторно разом з ОСОБА_3 на автомобілі "Деу - Сенс" державний номерний знак НОМЕР_16,  приїхали в АДРЕСА_18 виявили автомобіль "Деу-Ланос" серебристого кольору державний номерний знак НОМЕР_17,  який належить ДП "Вісник податкової служби України",  яким вирішили заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір,  24.05.2005 року приблизно о 2 год. ночі,  знаходячись по АДРЕСА_19,  ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3,  діючи згідно розподілених ролей,  а саме ОСОБА_3 залишився в своєму автомобілі "Деу-Сенс" державний номерний знак НОМЕР_18 на виїзді з двору будинків АДРЕСА_20 та будинку АДРЕСА_21 спостерігати за навколишнім середовищем,  щоб в разі небезпеки повідомити ОСОБА_1,  а ОСОБА_1 за допомогою заздалегідь заготовленого пристрою "ломака" підійшов до автомобіля "Деу-Ланос" серебристого кольору державний номерний знак НОМЕР_17 і незаконно вскрив вищезазначений автомобіль,  після чого,  проник в салон автомобіля і,  завівши двигун автомобіля виїхав до ОСОБА_3,  після чого,  з місця скоєння злочину зникли,  чим спричинили ДП "Вісник податкової служби України" матеріальну шкоду на загальну суму 39 748 грн. 96 коп.

Крім того,  ОСОБА_1 3.06.2005 року,  знаходячись на базі відпочинку "Десна",  яка розташована в с Хотянівка Київської області,  повторно вступив в злочинний зговір з ОСОБА_3 з метою незаконного заволодіння транспортним засобом.  Після чого,  продовжуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на автомобілі "Деу-Сенс" державний номерний знак НОМЕР_16,  3.06.2005 року приблизно о 20 год. 00 хв. з с Хотянівка Київської області приїхали в АДРЕСА_22 виявили автомобіль "Фіат-Крома" д/н НОМЕР_19 синього кольору,  який належить ОСОБА_21 Реалізуючи  свій  злочинний  намір,  діючи  обопільно та узгоджено повторно

 

ОСОБА_1 незаконно вскрив вищевказаний автомобіль,  після чого,  проник до салону автомобіля,  і завівши двигун вищезазначеного автомобіля виїхав до ОСОБА_3,  який стояв неподалік та спостерігав за навколишньою обстановкою,  після чого,  разом з місця скоєння злочину зникли,  чим спричинили ОСОБА_21матеріальну шкоду на загальну суму 12500 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність,  22.06.2005 року приблизно о 3 год. 10 хв. ОСОБА_1,  знаходячись біля будинку АДРЕСА_23 повторно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом,  підійшов до автомобіля "ДЕУ" моделі "Ланос Д4ММ550" 2004 року випуску державний номер НОМЕР_20,  що належить ОСОБА_22,  вартість якого складає 48935 грн.,  що в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян,  та за допомогою заздалегідь приготовленою відмичкою відкрив водійські дверцята,  проник до салону автомобіля,  завів двигун та на викраденому автомобілі з місця скоєння злочину зник.

Крім того,  ОСОБА_1 26.03.2004 року близько 21 год.,  перебуваючи в м. Бровари,  з метою незаконного заволодіння транспортним засобом,  підійшов до автомобіля ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_21,  який належить ОСОБА_23 і який знаходився поблизу АДРЕСА_24. Реалізуючи свій злочинний намір по незаконному заволодінню вказаним автомобілем,  ОСОБА_1 за допомогою заздалегідь приготовленої відмички,  зламав замок дверей автомобіля,  відчинив двері та проник в середину автомобіля,  де за допомогою відмички запустив двигун автомобіля,  в результаті чого незаконно повторно заволодів вказаним автомобілем вартістю 31 007 грн.,  в якому знаходилося майно,  яке належить ОСОБА_23,  а саме: автомагнітола „Кларіон" вартістю 825 грн.,  дві колонки „Кенвуд" вартістю 340 грн.,  дві колонки вартістю 280 грн.,  антена автомобільна „Бош" вартістю 115 грн.,  пульт дистанційного керування до авто магнітоли,  вартістю 210 грн,  колесо ( запаска) до автомобіля ВАЗ 21099 вартістю 325 грн.,  циркулярний станок вартістю 840грн. Викраденим автомобілем ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд чим заподіяв ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 33942 грн.

Крім того,  ОСОБА_1 8.08.2004 року приблизно о 2 год.,  знаходячись біля кафе,  що в АДРЕСА_25,  умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень,  металевою трубою наніс удар по голові ОСОБА_24,  чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани м'яких тканей правої скроневої області,  вдавлений перелом правої скроневої кістки,  забій головного мозку з формуванням внутрішньо мозкової гематоми,  які,  згідно висновку судово-медичної експертизи № 1296/Э від 06.08.2005 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,  що є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Крім того,  4.07.2005 року приблизно о 10 год.,  ОСОБА_2,  за місцем свого мешкання в АДРЕСА_26 з метою підроблення документу отримав від невстановленого слідством особи талон технічного огляду НОМЕР_22,  в якому згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 378 від 21.09.2005 року "в графі "номерний знак" мається зміна першочергово напису шляхом підчистки та знищення барвника з

 

послідуючим написом цифр,  тобто вніс власноручно рукописний текст з цифр,  а саме "НОМЕР_23",  щоб мати право керувати автомобілем,  тим самим вчинивши його підробку.

Крім того,  4.07.2005 року працівниками міліції на території Дарницького РУ ГУ МВС України в м.  Києві,  розташованого по вул.  Кошиця,  3-А в м.  Києві,  у ОСОБА_2 був вилучений талон про проходження технічного огляду НОМЕР_22,  згідно якого,  вказано що оглядався автомобіль ВАЗ-21099 державний знак НОМЕР_24. Однак зі зворотної сторони зазначеного талону є рукописний текст державного знаку з іншим номером - "НОМЕР_23",  який згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи № 378 від 21.09.2005 року "в графі "номерний знак" мається зміна першочергово напису шляхом підчистки та знищення барвника з послідуючим написом цифр,  що свідчить про наявність його підроблення. Вказаний підроблений талон про проходження техогляду ОСОБА_2 використовував для керування автомобілем "Фольксваген-Пассат",  на якому був встановлений номерний знак "НОМЕР_23",  що був виданий та належав автомобілю "Фіат-Уно".

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати,  а справу направити на додаткове розслідування,  посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на однобічність і необ'єктивність розгляду справи в суді. Крім того,  апелянт вказує на те,  що до нього були застосовані недозволені методи слідства,  не були допитані свідки по епізоду заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,  суд не прийняв до уваги його показання про те,  що тілесні ушкодження ОСОБА_24 він заподіяв,  оскільки захищався від нападу. Також,  вказує на те,  що ряд осіб,  які проходили по справі,  були з неї виведені,  та просить з'ясувати долю двох вилучених автомобілів,  які належали йому та його родичам,  і були продані працівниками міліції. Крім того,  в доповненні до апеляції засуджений просить врахувати те,  що його судимість погашена,  він має поганий стан здоров'я,  щиро розкаявся і визнав свою вину,  має на утриманні неповнолітню дитину,  у зв'язку з чим просить пом'якшити призначене йому покарання,  скоротити строк позбавлення волі.

Заслухавши доповідача,  пояснення засудженого ОСОБА_1,  який підтримав подані ним апеляцію з доповненнями до неї та просив вирок суду скасувати,  а справу направити на додаткове розслідування,  пояснення прокурора,  яка заперечувала проти апеляції з доповненнями до неї засудженого та просила вирок суду залишити без змін; виступи учасників судового процесу в судових дебатах,  останнє слово засудженого; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції з доповненнями до неї,  колегія суддів вважає,  що апеляція з доповненнями до неї засудженого підлягає до задоволення частково,  а вирок суду слід змінити з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинах при обставинах,  встановлених судом,  відповідає фактичним обставинам  справи  і  підтверджений  перевіреними  в  судовому  засіданні  та

 

детально викладеними у вироку доказами. Зокрема,  показаннями підсудних ОСОБА_3,  ОСОБА_2,  потерпілих в суді ОСОБА_22,  ОСОБА_6,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_25 ,  ОСОБА_19,  показаннями представників цивільних позивачів ОСОБА_26 та ОСОБА_27,  показаннями свідків ОСОБА_28,  ОСОБА_29 про обставини,  викладені у вироку суду,  щодо незаконного заволодіння і збуту транспортних засобів; показаннями потерпілого ОСОБА_24,  наданими на досудовому слідстві,  оголошеними і дослідженими судом.

Крім того,  вина ОСОБА_1 підтверджена письмовими доказами,  а саме,  договором купівлі-продажу № 54 від 15.04.2003 року щодо автомобіля ВАЗ-21039,  протоколами огляду та вилучення автомобілів «АУДІ-100» 1993 року випуску,  «Шевроле-Ніва» 2004 року,  «Фіат-Крома»,  ВАЗ 21099,  ВАЗ 2109,  запчастин від автомобілів ВАЗ 2109,  свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів,  ключів від автомобілів,  протоколами огляду місця події від 3.04.2005 року та 3.07.2005 року,  протоколом пред'явлення для впізнання від 29.06.2004 року,  довідкою міської клінічної лікарні швидкої допомоги щодо ОСОБА_24,  висновком судово-медичної експертизи № 1296/Є від 6.08.2005 року,  протоколами відтворення обстановки та обставин подій,  вироком Печерського районного суду м.  Києва від 22.10.2004 року щодо ОСОБА_7 3а ч. 3  ст.  289 КК України та речовими доказами у справі.

Крім вказаних вище доказів вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних у вироку злочинах підтверджується і добровільними показаннями ОСОБА_1 в ході судового слідства,  згідно з якими він повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів,  передбачених ч. 2,  3  ст.  289 КК України,  детально повідомивши суду про час,  місце,  спосіб,  механізм незаконного заволодіння транспортними засобами та види транспортних засобів,  якими він незаконно заволодівав самостійно та разом з іншими,  невстановленими слідством особами,  та з ОСОБА_3

Посилання засудженого ОСОБА_1 в апеляції та доповненнях до неї на те,  що в ході досудового слідства до нього застосовувалися недозволен! методи слідства,  є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Як вбачається з матеріалів справи,  засуджений ОСОБА_1 в ході досудового та судового слідства повністю визнавав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів,  зокрема,  у незаконному заволодінні транспортними засобами,  жодних скарг з приводу застосування до нього недозволених методів слідства,  в тому числі,  і під час судового слідства не заявляв. Крім того,  допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав,  що під час відтворення обстановки та обставин подій,  в ході якого він приймав участь в якості понятого,  ОСОБА_1 добровільно показував,  з якого місця він викрадав автомобілі,  та жодного тиску на підсудного не здійснювалося. Ознайомившись з протоколом судового засідання,  зауважень з приводу його неповноти чи неправильності,  зокрема в частині змісту його пояснень,  викладених у протоколі судового засідання,  не подавав,  тим самим визнавши їх правильність та повноту.

 

Посилання засудженого ОСОБА_1 в доповненнях до апеляції на те,  що ряд осіб,  які проходили з ним по справі,  були безпідставно з неї виведені,  також є безпідставними. В ході досудового та судового слідства ОСОБА_1 добровільно розповідав про незаконне заволодіння ним ряду транспортних засобів,  вказував час,  місце та обставини їх заволодіння,  лише в двох випадках говорив про те,  що злочин вчинив разом з ОСОБА_3,  один епізод незаконного заволодіння транспортним засобом було вчинено ним разом з ОСОБА_7,  щодо якого було винесено вирок Печерським районним судом від 22.10.2004 року за ч. 3  ст.  289 КК України,  а епізод від 22.01.2004 року вчинив разом з особами,  матеріали відносно яких виділено в окреме провадження.

Крім того,  в матеріалах справи міститься ряд постанов про відмову в порушенні кримінальних справ та закриття кримінальних справ на підставі п. 2  ст.  6 КПК України,  зокрема,  щодо ОСОБА_30 від 16.09.2004 року (т. 2 а.с.  101-104),  ОСОБА_9 та ОСОБА_31 від 16.09.2004 року (т. 2 а.с.  105-108) та ОСОБА_32 від 22.06.2005 року та 30.08.2005 року (т. 8 а.с.  75-76,  93-94).

Таким чином,  висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є правильним.  Суд повно,  всебічно та об'єктивно розглянув справу,  підстав для скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування,  як про це просить засуджений ОСОБА_1,  колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції погодився з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за пред'явленим органом досудового слідства обвинуваченням та кваліфікував дії ОСОБА_1 по епізодах незаконного заволодіння ним транспортними засобами,  а саме: 3.06.2005 року «Фіат-Крома» д.н.з.НОМЕР_19,  який належить ОСОБА_21,  вартістю 12500 грн.,  разом з ОСОБА_3,  та 26.03.2004 року ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_21,  який належить ОСОБА_23,  вартістю 31007 грн. за ч. 2  ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортними засобами повторно,  за попередньою змовою групою осіб,  що завдало значної матеріальної шкоди.

По епізодах незаконного заволодіння ОСОБА_1транспортними засобами,  а саме:

-    22.01.2004 року разом з невстановленими слідством особами автомобілем ВАЗ

2109 д.н.з. НОМЕР_25,  що належить ОСОБА_5,  вартістю 31401 грн. 36 коп.;

-    02.02.2004  року  автомобілем  ВАЗ  21099  д.н.з.   НОМЕР_2,   що  належить

ОСОБА_6,  вартістю 28000 грн.;

·  02.04.2004 року з ОСОБА_7 автомобілем «Ауді-100» д.н.з. НОМЕР_3,  що належить ОСОБА_33,  вартістю 42500 грн.;

·  26.04.2004 року автомобілем «Ауді-80» д.н.з. НОМЕР_4,  що належить ОСОБА_10  вартістю 23850 грн.;

 

·    28.04.2004 року автомобілем «ЗАЗ-Део» серії «Сенс» д.н.з.  НОМЕР_26,  що належить ОСОБА_11,  вартістю 31790 грн.;

02.06.2004 року автомобілем «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_6,  що належить ОСОБА_12 ,  вартістю 39000 грн.;

 

 

·   29.10.2004 року автомобілем «Деу-Ланос» д.н.з. НОМЕР_7,  що належить ОСОБА_34,  вартістю 48000 грн.;

·   04.01.2005 року автомобілем «Шевроле-Нива» д.н.з. НОМЕР_27,  що належить ТОВ «Будівельні системи - Україна»,  вартістю 50770 грн. 41 коп.;

 

·    10.01.2005 року автомобілем «Деу-Ланос» д.н.з. НОМЕР_9,  що належить ОСОБА_14,  вартістю 41175 грн.;

·    17.02.2005 року автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_11,  що належить ОСОБА_15,  вартістю 30723 грн.;

·    26.02.2005 року автомобілем «Деу-Ланос» д.н.з. НОМЕР_12,  що належить ОСОБА_17 ,  вартістю 49000 грн.;

·    04.03.2005 року автомобілем «Шевроле-Ніва» д.н.з. НОМЕР_13,  що належить ОСОБА_18 ,  вартістю 67000 грн.;

·    19.03.2005 року автомобілем «Деу Сенс» д.н.з. НОМЕР_14,  що належить ОСОБА_19,  вартістю 36270 грн.;

-    11.05.2005 року автомобілем «Ауді-6» Д.н.з. НОМЕР_15,  що належить

ОСОБА_20,  вартістю 65000 грн.;

-    24.05.2005 року разом з ОСОБА_3 автомобілем «Деу-Ланос» д.н.з. НОМЕР_17,

що належить ДП «Вісник податкової служби України,  вартістю 39748 грн. 96коп.;

-    22.06.2005 року автомобілем «Деу-Ланос» д.н.з. НОМЕР_20,  що належить

ОСОБА_22,  вартістю 48935 грн. суд кваліфікував за ч. 3  ст.  289 КК України

як незаконне заволодіння транспортними засобами повторно за попередньою

змовою групою осіб,  що завдало великої матеріальної шкоди; та по епізоду

спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_24 за ч. 1  ст.  121 КК України

як умисне тяжке тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду про доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 1  ст.  121 КК України як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_24,  небезпечні для життя в момент заподіяння.

Посилання засудженого в своїй апеляції з доповненнями до неї на те,  що суд не звернув увагу на його показання про те,  що він був змушений заподіяти тілесні ушкодження,  оскільки захищав своє життя та здоров'я,  є безпідставними та такими,  що не знайшли свого підтвердження при перевірці матеріалів справи. Вказане твердження спростовується і показаннями ОСОБА_1, ,  наданими ним в суді першої інстанції,  з яких не вбачається наявність загрози' з боку потерпілого ОСОБА_24 для життя та здоров'я засудженого. Вказівка засудженого на те,  що суд не допитав свідків по вказаному епізоду також не заслуговує на увагу,  оскільки у списку осіб,  що викликаються до суду,  долученого до обвинувального висновку,  свідки по вказаному епізоду,  заявлені не були. В ході судового слідства клопотань від учасників процесу,  в тому числі від ОСОБА_1,  про допит додаткових свідків по даному епізоду не надходило. Суд в силу своєї диспозитивності позбавлений можливості ініціювати дослідження додаткових доказів по справі,  маючи,  при цьому,  достатньо об'єктивних та належних доказів для прийняття рішення по справі. Таким чином,  висновок суду про достатність

 

доказів у  справі  на підтвердження доведеності  вини  ОСОБА_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст.  121 КК України,  є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 3  ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортними засобами повторно,  за попередньою змовою групою осіб,  що заподіяло велику матеріальну шкоду,  по епізодам від 22.01.2004 року,  02.02.2004 року,  26.04.2004 року,  28.04.2004 року,  02.06.2004 року,  29.10.2004 року,  04.01.2005 року,  10.01.2005 року,  26.02.2005 року,  19.03.2005 року,  11.05.2005 року,  24.05.2005 року,  22.06.2005 року.

Разом з тим,  колегія суддів не погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 3  ст.  289 КК України,  а саме за кваліфікуючою ознакою,  що завдало великої матеріальної шкоди по епізодах незаконного заволодіння транспортними засобами,  а саме,  2.04.2004 року з ОСОБА_7  автомобілем «Ауді-100» д.н.з. НОМЕР_3,  що належить ОСОБА_33,  вартістю 42500 грн.,  4.03.2005 року автомобілем «Шевроле-Ніва» д.н.з. НОМЕР_13,  що належить ОСОБА_18 ,  вартістю 67000 грн.,  у зв'язку із поверненням вказаних автомобілів їх власникам,  та по епізоду від 17.02.2005 року автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_11,  що належить ОСОБА_15,  вартістю 30723 грн.,  у зв'язку з тим,  що заподіяна шкода не перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так,  згідно з приміткою 3 до  ст.  289 КК України матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  а великою,  у разі заподіяння реальних збитків на суму понад 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Станом на 1.01.2004 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян складав 61 грн. 50 коп.,  відповідно великий розмір матеріальної шкоди має перевищувати межу 15376грн. Станом на 1.01.2005 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян складав 131 грн.,  розмір великої матеріальної шкоди -понад 32750 грн. Відповідно до чинного законодавства України реальними збитками є втрати,  яких особа зазнала,  у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи,  вартість автомобіля ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_11,  що належить ОСОБА_15,  складає 30723 грн.,  що не перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  а тому є не великою,  а значною матеріальною шкодою. Тому дії ОСОБА_1 по епізоду 17.02.2005 року слід кваліфікувати за ч. 2  ст.  289 КК України за кваліфікуючими ознаками повторність і значна матеріальна шкода.

Автомобілі «Ауді-100» д.н.з. НОМЕР_3 та «Шевроле-Ніва» д.н.з. НОМЕР_13 були повернуті їх власникам,  що свідчить про відсутність реальної матеріальної шкоди,  яка б перевищувала 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

 

(т. 4 а.с.  125,  т. 7 а.с.  215). Тому дії ОСОБА_1 по епізоду від 2.04.2004 року щодо автомобіля «Ауді-100» д.н.з. НОМЕР_3 слід кваліфікувати за ч. 2  ст.  289 КК України за кваліфікуючими ознаками повторно,  за попередньою змовою групою осіб. А по епізоду 4.03.2005 року щодо автомобіля «Шевроле-Ніва» д.н.з. НОМЕР_13 дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2  ст.  289 КК України за кваліфікуючою ознакою повторно.

Таким чином,  дії ОСОБА_1 по вказаним вище епізодам,  а саме від 2.04.2004 року,  4.03.2005 року та 17.02.2005 року слід перекваліфікувати з ч.3  ст. 289 КК України на ч. 2  ст.  289 КК України.

Також,  підлягає виключенню з ч. 2  ст.  289 КК України кваліфікуюча ознака -спричинення ОСОБА_1 значної матеріальної шкоди по епізодах незаконного заволодіння транспортними засобами,  а саме,  3.06.2005 року разом з ОСОБА_3 автомобілем «Фіат-Крома» д.н.з. НОМЕР_19,  який належить ОСОБА_21,  вартістю 12500 грн.,  оскільки вартість автомобіля не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 13 їх 100= 13100 грн.) та цей автомобіль був повернутий власнику. Також по епізоду від 26.03.2004 року щодо ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_21,  який належить ОСОБА_23,  вартістю 31007 грн. та був повернутий останньому. Тому дії ОСОБА_1 за епізодом від 3.06.2005 року слід кваліфікувати за ч. 2  ст.  289 КК України за кваліфікуючими ознаками як незаконне заволодіння транспортними засобами вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб. А по епізоду від 26.03.2004 року дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2  ст.  289 КК України за кваліфікуючою ознакою повторність.

Таким чином,  дії ОСОБА_1 за епізодами від 2.04.2004 року,  26.03.2004 року,  17.02.2005 року,  4.03.2005 року та 3.06.2005 року слід кваліфікувати за ч. 2  ст.  289 КК України як незаконне заволодіння транспортними засобами вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб,  що завдало значної матеріальної шкоди.

Враховуючи вищевикладене,  в порядку  ст.  365 КК України,  колегія суддів вважає за необхідно змінити вирок і в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3,  щодо якого вирок не було оскаржено. Так,  як вбачається з матеріалів справи,  3.06.2005 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 незаконно заволоділи автомобілем «Фіат-Крома» д.н.з. НОМЕР_19,  який належить ОСОБА_21,  вартістю 12500 грн. Разом з тим,  враховуючи,  що вартість вказаного автомобіля не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 1.01.2005 року 131 грн.),  та вказаний автомобіль було повернуто його власнику (т. 5 а.с.  58),  тобто потерпілому не було заподіяно реальної матеріальної шкоди,  яка б перевищувала 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тому дії ОСОБА_3 по вказаному епізоду слід кваліфікувати за ч. 2  ст.  289 КК України як незаконне заволодіння транспортними засобами повторно,  за попередньою змовою групою осіб.

 

Крім того,  при кваліфікації дій ОСОБА_3 по епізоду незаконного заволодіння 24.05.2005 року разом з ОСОБА_1автомобілем «Деу-Ланос» д.н.з. НОМЕР_17,  що належить ДП «Вісник податкової служби України,  вартістю 39748 грн. 96 коп.,  суд при кваліфікації його дій за ч. 3  ст.  289 КК України безпідставно вказав таку кваліфікуючу ознаку,  як повторність,  оскільки ОСОБА_3 раніше не судимий і вказаний злочинний епізод від 24.05.2005 року по відношенню до епізоду від 3.06.2005 року було вчинено вперше. Таким чином,  в порядку  ст.  365 КК України,  дії ОСОБА_3 за ч. 3  ст.  289 КК України слід кваліфікувати як незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене за попередньою змовою групою осіб,  що завдало великої матеріальної шкоди.

В апеляції та доповненнях до неї засудженого ОСОБА_1 міститься прохання з'ясувати долю двох вилучених автомобілів,  які належать йому та його родичам.  Дане прохання не може бути предметом розгляду апеляційного суду,  оскільки вказані автомобілі відсутні в пред'явленому ОСОБА_1 обвинуваченні та не були предметом розгляду та дослідження в суді першої інстанції. Питання,  пов'язані з поверненням вилучених у засудженого автомобілів,  не відносяться до компетенції апеляційної інстанції,  а тому в цій частині апеляцію засудженого з доповненнями слід залишити без задоволення.

Разом з тим,  заслуговує на увагу посилання засудженого ОСОБА_1 на те,  що попередня судимість,  на яку послався суд першої інстанції в установчій частині вироку,  погашена за строками давності. Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1 вироком від 25.09.1997 р. вироком Харківського районного суду м.  Києва був засуджений за ч. 3  ст.  222,  ч. 2  ст.  140,   ст.  43 КК України та остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 18.09.1998 року ОСОБА_1 був звільнений на підставі Закону України "Про амністію» від відбування призначеного покарання. Згідно з вимогами  ст.  55 КК України (в редакції 1960 року) такими,  що не мають судимості визнаються особи,  засуджені до позбавлення волі на строк понад три роки,  але не більше шести років,  якщо вони протягом п'яти років з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину. Якщо особа у встановленому законом порядку була достроково звільнена від покарання,  то строк погашення судимості обчислюється,  виходячи з фактично відбутого покарання з моменту звільнення від відбування покарання (основного і додаткового). Таким чином,  строк погашення судимості у ОСОБА_1 сплинув 18.09.2003 року,  а перший злочинний епізод він вчинив 22.01.2004 року,  тобто після погашення попередньої судимості.

Враховуючи викладене,  з установчої частини вироку слід виключити посилання суду на судимість ОСОБА_1 та вважати,  що він не судимий в силу  ст.  89 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд в повній мірі врахував дані про особу засудженого,  те,  що він визнав свою вину,  щиро розкаявся,  має на утриманні    неповнолітню    дочку,     посередньо    характеризується    за   місцем

 

проживання та вірно прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Доводи засудженого ОСОБА_1 про те,  що він має поганий стан здоров'я,  не є достатньою підставою для пом'якшення призначеного йому покарання. Колегія суддів погоджується з призначеним ОСОБА_1 покаранням за ч. 2  ст.  289,  ч. 1  ст.  121 КК України,  підстав для його пом'якшення за строком покарання немає.

Разом з тим,  враховуючи те,  що колегія суддів прийшла до висновку,  що ОСОБА_1 згідно з вимогами  ст.  89 КК України раніше не судимий,  та у зв'язку з перекваліфікацію його дій по трьом злочинним епізодам незаконного заволодіння транспортними засобами з ч. 3  ст.  289 КК України на ч. 2  ст.  289 КК України,  відповідно зменшенням обсягу обвинувачення за ч.3  ст. 289 КК України,  колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити строк призначеного ОСОБА_1 основного покарання за ч. 3  ст.  289 КК України до 8-ми років позбавлення волі,  та на підставі  ст. 70 КК України.

Враховуючи вищезазначене,  колегія суддів вважає,  що апеляція з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково,  а вирок суду необхідно змінити.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України колегія суддів,  -

 

ухвалила:

 

Апеляцію з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Дарницького районного суду м.  Києва від 18.12.2008 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку за ч.2  ст. 289 КК України - спричинення ОСОБА_1значної матеріальної шкоди,  -по епізодах незаконного заволодіння транспортними засобами від 26.03.2004 року та від 3.06.2005 року.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3  ст.  289 КК України на ч. 2  ст. 289 КК України по епізодам незаконного заволодіння транспортними засобами від

2.04.2004 року,  від 4.03.2005 року,  від 17.02.2005 року.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2  ст.  289 КК України по епізодам від 26.03.2004 року,  від 2.04.2004 року,  від 17.02.2005 року,  від 4.03.2005 року та від

3.06.2005 року як за незаконне заволодіння транспортними засобами вчинене

повторно за попередньою змовою групою осіб,  що завдало значної матеріальної

шкоди.

 

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2  ст.  289 КК України  5  років позбавлення волі,  за ч. 1  ст.  121 КК України 5 років позбавлення волі.

Пом'якшити ОСОБА_1 призначене покарання за ч. 3  ст.  289 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,  що належить йому на праві власності.

На підставі  ст.  70 КК України за сукупністю злочинів,  передбачених ч.2  ст. 289,  ч. 3  ст.  289,  ч. 1  ст.  121 КК України,  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,  остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,  що належить йому на праві власності.

В установчій частині вироку виключити посилання на те,  що ОСОБА_1 раніше судимий вироком Харківського районного суду м.  Києва від 25.09.1997 року,  та вважати,  що ОСОБА_1 на підставі  ст.  89 КК України раніше не судимий.

В порядку  ст. 365 КПК України вирок Дарницького районного суду м.  Києва від 18.12.2006 року щодо ОСОБА_3 змінити,  виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку за ч. 3  ст.  289 КК України -повторність,  та за ч. 2  ст.  289 КК України кваліфікуючу ознаку - заподіяння значної матеріальної шкоди.

В решті вирок суду залишити без змін.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація