ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2006 р. Справа № 6/1824"НМ"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горшкової Н.Ф.
суддів: Голубєвої Г.К.
Майора Г.І.
при секретарі Луцику С.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача Пихир Н.І. - начальник управління
Климчук В.В., доручення від 01.01.2006р.,
Давидчук Н.В., доручення від 23.02.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі (м.Бердичів)
на постанову господарського суду Житомирської області
від "03" березня 2006 р. у справі № 6/1824"НМ" (суддя Терлецька - Байдюк Н.Я.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг", м.Бердичів Житомирської області
до Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі, м.Бердичів Житомирської області
про визнання недійсним рішення №0603-57 від 31.10.2005р.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Житомирської області від 03.03.2006р. у справі №6/1824"НМ" позов ТОВ "Інтерторг", м. Бердичів задоволено; визнане недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі №0603-57 від 31 жовтня 2005 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг" штрафних санкцій в сумі 19124,29 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить Житомирський апеляційний господарський суд скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 03.03.2006р. щодо визнання недійсним рішення Управління ПФУ в Бердичівському районі №0603-57 від 31.10.2005р. в частині застосування до ТОВ "Інтерторг" штрафних санкцій в розмірі 19124,29 грн.
Особа, що подала апеляційну скаргу, вважає, що при винесенні вказаної постанови господарський суд Житомирської області порушив норми матеріального права, а саме невірно застосовано приписи п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та статті 1, 5, 18 розділу 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказує, що при проведенні 31.10.2005р. позапланової документальної перевірки ТОВ "Інтерторг" з питань дотримання законодавства щодо правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків та збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 07.08.2003р. по 31.10.2005р. (акт №0306-38 від 31.10.2005р.) встановлено, що підприємством страхові внески (збір) сплачувались з порушенням вимог п. 6 та п. 12 ст.20 Закону України від 09.07.2003р. "Про загальообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За порушення встановлених законодавством строків сплати страхових внесків та збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ТОВ "Інтерторг" було застосовано штрафну санкцію в сумі 19124,29 грн., фінансову санкцію в сумі 1110,15 грн. та нараховано пеню в розмірі 322,81 грн. Оскаржувана ТОВ "Інтерторг" штрафна санкція в розмірі 19124,29 грн. була застосована з врахуванням приписів Закону України №2181-ІІІ, оскільки на момент виникнення правовідносин приписи ч. 4 ст. 18 Закону України "Про загальообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, ще не набрали чинності, тобто зобов'язання по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне зобов'язання, яке є предметом спору, вважалось податковим зобов'язанням. У зв'язку з цим, виходячи з приписів п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Управлінням ПФУ в Бердичівському районі було застосовано штрафну санкцію в сумі 19124,29 грн. за порушення строків сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вчинені протягом 2003 року, в порядку та розмірах, передбачених Законом України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.
Особа, що подала апеляційну скаргу, також не погоджується, що господарським судом першої інстанції при прийнятті постанови враховано ухвалу цього ж господарського суду від 07.11.2003р. по справі №3/2522 щодо надання ТОВ "Інтерторг" розстрочки виконання рішення господарського суду від 09.10.2003р., вважає, що господарський суд необгрунтовано зазначає, що на підставі зазначеної ухвали суду ТОВ "Інтерторг" та Управління ПФУ розстрочили термін сплати недоїмки по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на новий термін графіком погашення, тоді як ухвалою від 07.11.2003р. було розстрочено виконання рішення суду щодо примусового виконання боргу і ні в якому разі вказана ухвала суду не дає право на відстрочення обов'язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом України №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Таким чином, Управління ПФУ в Бердичівському районі вважає, що розстрочення господарським судом виконання рішення господарського суду Житомирської області про стягнення заборгованості зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не позбавляє управління в разі сплати узгодженої суми зобов'язань права на нарахування штрафної санкції відповідно до Закону України №2181-ІІІ.
ТОВ "Інтерторг" у своєму письмовому запереченні від 16.05.2006р. з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає незаконним нарахування штрафних санкцій в сумі 19124,29 грн. посилаючись на те, що штрафна санкція нарахована за несвоєчасну сплату збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 30848,58 грн., який був стягнутий рішенням господарського суду Житомирської області від 09.10.03р. по справі №3/2522 і оплата якого була розстрочена на 12 місяців з листопада 2003р. по жовтень 2004р. на підставі ухвали господарського суду Житомирської області по цій же справі №3/2522. Відповідач при нарахуванні штрафних санкцій не взяв до уваги зазначену ухвалу про розстрочку сплати боргу позивачем, графік погашення заборгованості виконувався, що підтверджується копіями платіжних доручень та довідкою державної виконавчої служби у Бердичівському районі №431 від 20.12.05р. Крім того, вважає необгрунтованим застосування штрафних санкцій згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тоді як з 01.01.2004р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003р. Просить в задоволенні апеляційної скарги Управління ПФУ в Бердичівському районі відмовити, а постанову господарського суду по справі №6/1824 залишити без змін.
Позивач подав письмове клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із знаходженням юриста у відрядженні. Раніше представник позивача не з'явився в судове засідання 06.06.2006р.
Про дату, час і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З врахуванням викладеного, колегія суддів ухвалила розпочати розгляд апеляційної скарги.
В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали з посиланням на мотиви, викладені в апеляційній скарзі. Просили оскаржувану постанову господарського суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, ознайомившись з матеріалами справи №3/2522, витребуваної з господарського суду Житомирської області, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обгрунтована і підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Управлінням Пенсійного фонду України в Бердичівському районі 31.10.2005р. була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ "Інтерторг" з питань дотримання законодавства щодо правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За результатами перевірки складено акт №0306-38 від 31.10.2005р., в якому зазначено, що підприємством страхові внески та збір сплачувались з порушенням вимог п. 6 та п. 12 ст. 20 Закону України №1058 від 09.07.2003р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За вищевказане порушення рішенням начальника управління ПФУ у Бердичівському районі №0603-57 від 31.10.2005р. за порушення встановлених законодавством строків сплати страхових внесків (збору) до ТОВ "Інтерторг" було застосовано штрафну санкцію в сумі 19124,29 грн., фінансову санкцію в сумі 1110,15 грн. та нараховано пеню в розмірі 322,81 грн.
ТОВ "Інтерторг" звернувся з позовом про визнання вищевказаного рішення недійсним в частині застосування штрафних санкцій в сумі 19124,29 грн. (уточнення позовних вимог, а.с. 62), мотивуючи свої вимоги тим, що штрафні санкції в сумі 19124,29 грн. були нараховані на суму боргу 30848 грн., яка склалась станом на 30.01.2003р., заборгованість була стягнена за рішенням господарського суду Житомирської області у справі №3/2522, але за заявою ТОВ "Інтерторг" суд надав розстрочку виконання рішення на 12 місяців, борг був погашений, у зв'язку з чим ТОВ "Інтерторг" вважав нарахування на таку суму боргу штрафних санкцій необгрунтованим.
Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою від 07.11.2003р. у справі №3/2522 сплата недоїмки була розстрочена, а отже нарахування на таку недоїмку штрафних санкцій є неправомірним, крім цього, Управлінням ПФУ у Бердичівському районі оскаржувана штрафна санкція необгрунтовано застосована на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки під час прийняття рішення набрав чинності Закон України №1058-ІV від 09.07.2003р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З матеріалів справи вбачається:
Штрафна санкція в розмірі 19124,29 грн., з якою незгодний ТОВ "Інтерторг", була застосована Управлінням ПФУ у Бердичівському районі у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, яке виникло у попередні роки (2003 рік) протягом граничних строків, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону.
Заборгованість, на яку була нарахована штрафна санкція, стягнута рішенням господарського суду Житомирської області від 09.10.2003р. у справі №3/2522. Стягнуті за цим же рішенням штрафні санкції в сумі 11959,18 грн., як вбачається з матеріалів оглянутої в судовому засіданні справи №3/2522, застосовані на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (10664,97 грн.) та п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону (сума 1294,21 грн., яка нарахована вже на погашену заборгованість).
У зв'язку з цим посилання позивача, що штрафна санкція по п.п. 17.1.7 застосована до нього двічі необгрунтовані і спростовуються матеріалами справи №3/2522.
Ухвалою від 07.11.2003р. у справі №3/2522 господарський суд Житомирської області за заявою боржника розстрочив виконання рішення господарського суду Житомирської області із сплатою заборгованості з листопада 2003 року по жовтень 2004 року. З матеріалів справи №3/2522 вбачається, що графік погашення боргу складений ТОВ "Інтерторг" і з Управлінням ПФУ у Бердичівському районі не погоджувався.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003р. набрав чинності з 1 січня 2004 року. Таким чином, стягнута за рішенням господарського суду у справі №3/2522 недоїмка по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування являлась податковим зобов'язанням, стягнення такого зобов'язання та застосування штрафних санкцій здійснювалось відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Як вбачається з матеріалів справи №3/2522 заборгованість, на яку в подальшому була нарахована штрафна санкція, виникла станом на 20.01.2003р. (акт перевірки від 20.01.2003р. №0603-57), позов про її стягнення був пред'явлений 30.07.2003р., тобто підприємством ще до стягнення боргу в судовому порядку була допущена затримка сплати збору на строк більше 90 днів.
Відповідно до приписів п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штраф застосовується у відсотках (розмір залежить від терміну затримки) до погашеної суми податкового боргу. У зв'язку з цим штрафна санкція в сумі 19124,29 грн. на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону була застосована до ТОВ "Інтерторг" після погашення ним податкового боргу, стягнутого за рішенням господарського суду від 09.10.2003р. у справі №3/2522. З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що посилання у постанові господарського суду першої інстанції на необхідність застосування у даному випадку норм ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки порушення порядку і строків сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вчинені протягом 2003 року і до цих сум не можуть бути застосовані порядок і строки сплати, визначені у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за порушення яких передбачені фінансові санкції статтею 106 цього Закону.
Не відповідають обставинам справи також посилання господарського суду першої інстанції на те, що позивач та відповідач фактично узгодили відносини щодо сплати недоїмки зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме, розстрочки її на новий термін графіком погашення недоїмки, а отже санкції за затримку оплати нараховані необгрунтовано.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.11.03р. у справі №3/2522 (а.с. 60) боржнику ТОВ "Інтерторг" за його заявою надано розстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області від 09.10.2003р. про стягнення недоїмки згідно ст. 121 ГПК України, а не розстрочення податкового боргу на підставі ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , графік погашення такої заборгованості з Управлінням ПФУ не погоджувався, рішення про розстрочення боргу УПФУ не приймалось. Таким чином, розстрочення виконання рішення господарського суду про стягнення не сплаченої у встановлені строки недоїмки не є підставою, яка звільняє платника від відповідальності за невиконання (або несвоєчасне виконання) зобов'язань по сплаті податків та обов'язкових платежів.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Управління ПФУ у Бердичівському районі від 31.10.2005р. №0603-57 визнане господарським судом першої інстанції недійсним в частині застосування до ТОВ "Інтерторг" штрафних санкцій в сумі 19124,29 грн. без достатніх підстав, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову господарського суду від 03.03.2006р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 195,198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі (м.Бердичів) задовільнити.
Постанову господарського суду Житомирської області від 03 березня 2006 року у справі №6/1824"НМ" скасувати.
Прийняти нове судове рішення.
В позові відмовити.
2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної сили, крім випадків, передбачених Кодексом Адміністративного судочинства України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.
3. Справу 6/1824"НМ" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Горшкова Н.Ф.
судді:
Голубєва Г.К.
Майор Г.І.
постанова складена у повному обсязі 17.07.2006р.
Віддрук 4 прим.
1 - до справи
2, 3 - сторонам
4 - в наряд
друк. Гаврилюк Т.