копія
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2009р. №2-а-6753/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
при секретарі Турік Л.С.
за участю представників:
- від позивача - ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1,
- від відповідача - ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, довіреність НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до державної податкової інспекції м. Кіровограда про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Обставини справи
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасуванням податкових повідомлень-рішень від 28.04.2009р. №0000731730/0 на суму 75515,13 грн. та від 01.07.2009р. №. 0000731730/1 на суму 75515,13 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб та штрафна санкція.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2009 року відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що покладання на банк обов'язку утримувати з фізичних осіб позичальників податок з доходів, у разі списання на валові витрати сум безнадійної заборгованості за виданими кредитами чи її погашення за рахунок сформованого банком страхового резерву, суперечить нормам Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV (надалі - Закон № 889-IV), а тому прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб та штрафна санкція є протиправним, а вказані рішення підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав заперечення на позов, а позовні вимоги не визнав з тих підстав, що в ході перевірки позивача встановлено факти списання заборгованості фізичних осіб за кредитними договорами, в т.ч. за рахунок валових витрат та за рахунок прибутку на загальну суму 142639,79 грн., при цьому не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 25171,71 грн., чим порушено п.п. 4.2.9 «д» п. 4.2 ст. 4 та п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №889- IV, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 25171,71 грн., у зв'язку з чим позивачеві нараховано податкове зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
в с т а н о в и в :
Посадовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Кіровоградською філією ЗАТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.04.2006р. по 31.12.2008р.
За результатами перевірки складено Акт №29/22-0/24144778 від 13.04.2009р. (а.с. 7-10).
В ході перевірки правильності оподаткування доходів фізичних осіб, які не перебувають у трудових відносинах з позивачем, були встановлені факти списання заборгованості фізичних осіб за кредитними договорами, в т.ч. за рахунок валових витрат та за рахунок прибутку на загальну суму 142639,79 грн., при цьому не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 25171,71 грн., чим порушено п.п. 4.2.9 «д» п. 4.2 ст. 4 та п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №889- IV, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 25171,71 грн.
Не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач 17.04.2009р. надав заперечення до акту (а.с. 11-20), але вказані заперечення не були враховані при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000731730/0 від 28.04.2009р. (а.с. 5) на суму 75515,13 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб та штрафна санкція, з яких 25171,71 грн. основний платіж та 50343,42 грн. штрафна (фінансова) санкція.
На підставі п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (надалі - Закон №2181-ІІІ) позивач розпочав процедуру апеляційного узгодження податкового зобов'язання визначеного відповідачем.
14.05.2009р. позивачем подано скаргу (а.с. 21, 22) на податкове повідомлення-рішення №0000731730/0 від 28.04.2009р.
Рішенням відповідача від 26.06.2009р. №13438/10/25-018 (а.с. 24, 25) в задоволенні скарги було відмовлено та прийнято податкове повідомлення-рішення №. 0000731730/1 від 01.07.2009р. (а.с. 6) на суму 75515,13 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб та штрафна санкція, з яких 25171,71 грн. основний платіж та 50343,42 грн. штрафна (фінансова) санкція.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1.6 Закону № 889-IV передбачено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).
Пунктом 4.2. ст. 4 Закону № 889-IV визначено вичерпний перелік доходів які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. При цьому п. 4.3. ст. 4 вказаного Закону визначає види доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, п.п. 4.3.23. п. 4.3. ст. 4 неоподатковуваним доходом визначає основну суму депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основну суму кредиту, що отримується платником податку , а також суму виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.
В ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивачем, як банківською установою здійснювалося кредитування фізичних осіб, при цьому враховуючи положення п.п. 4.3.23. п. 4.3. ст. 4 Закону № 889-IV оподаткування вказаних операцій не здійснювалося.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, між банком та фізичною особою - позичальником виникають правовідносини, які регулюються укладеними цивільно-правовими договорами.
Відповідач обґрунтовуючи правомірність донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб та застосування фінансових санкцій посилається на порушення позивачем п.п. «д» п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4 Закону № 889-IV, яким передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.
Відповідно до п. 1.17. Закону № 889-IV працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами
Як встановлено матеріалами справи та зазначається самим відповідачем в п. 3.1.6.3. (а.с. 8) акту перевірки №29/22-0/24144778 від 13.04.2009р. та в запереченнях на позов, перевірка здійснювалася щодо правильності оподаткування доходів фізичних осіб, які не перебувають у трудових відносинах з позивачем, тобто, останній не є працедавцем щодо цих фізичних осіб в розумінні п.п. «д» п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4 Закону № 889-IV, а тому застосування вказаної норми закону до цих правовідносин є помилковим та таким, що суперечить матеріалам справи.
Відповідно до п.п. 8.1.3. п. 8.1. ст. 8 Закону № 889-IV якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що суми кредитних коштів, які виплачувалися позивачем по справі позичальникам - фізичним особам, не підлягали оподаткуванню на підставі п.п. 4.3.23. п. 4.3. ст. 4 Закону № 889-IV, а тому в разі списання на валові витрати сум безнадійної заборгованості за виданими кредитами чи її погашення за рахунок сформованого банком страхового резерву, обов'язок щодо включення таких сум до складу загального річного оподатковуваного доходу покладається виключно на платника податку - позичальника.
Крім того, при прийнятті рішення судом враховано наступне.
Відповідно до п.п. 8.1.1. п.8.1. ст. 8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що утримання податку здійснюється за рахунок коштів платника податку.
Покладення на банківську установу, в даному випадку позивача по справі, обов'язку утримувати податок з доходів фізичних осіб під час списання заборгованості фізичних осіб за кредитними договорами, в т.ч. за рахунок валових витрат та за рахунок прибутку, суперечить нормам Закону № 889-IV, оскільки на час прийняття рішення про списання заборгованості фізичних осіб за кредитними договорами, у банківської установи відсутні грошові кошти позичальника з яких можливе утримання податку, а також банківська установа з об'єктивних причин не має можливості зобов'язати позичальника сплатити податок, а тому сплата податку можлива лише за рахунок власних коштів банку, що не відповідає меті та принципу оподаткування доходів фізичних.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.04.2009р. №0000731730/0 та від 01.07.2009р. №. 0000731730/1.
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 10.09.2009р.
Суддя - підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.